Петар Божиновський — Вікіпедія

Петар Божиновський
Народився 15 січня 1920(1920-01-15)
Бітола
Помер 26 вересня 1970(1970-09-26) (50 років)
Скоп'є, Соціалістична Республіка Македонія, СФРЮ
Діяльність комісар
Військове звання підполковник
Нагороди
Народний герой Югославії

Петар Божиновський (серб. Петар Ташке Божиновски, мак. Петар Ташков Божиновски), відомий під псевдонімом Кочо (15 січня 1920, Бітола — 26 вересня 1970, Скоп'є) — югославський воєначальник, учасник Народно-визвольної війни в Югославії. Народний герой Югославії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 15 січня 1920 року в Бітолі. Закінчив дві класи середньої школи, вивчив ремесло кравця, але потім влаштувався на роботу на тютюнову фабрику. 

На початку 1941 року був прийнятий у Союз комуністичної молоді Югославії. Незабаром після окупації він вступив у партію, увійшовши до складу Оперативного штабу, який очолював Стеван Наумов. Петар домовився з ним про евакуацію цивільного населення і переведення в партизанський загін.

Після звільнення працював у Міністерстві внутрішніх справ, а потім у митній адміністрації. Помер 26 вересня 1970 року в Скоп'є. Був нагороджений Орденом Народного героя Югославії 30 липня 1952 року, медаллю Партизанської пам'яті 1941 року та іншими нагородами.

Література[ред. | ред. код]

  • Народний хероји Југославије. «Младост», Београд 1975. година.
  • Македонска енциклопедија (књига прва). «МАНУ», Скопље 2009. година.