Петер Міхал Богун — Вікіпедія

Петер Міхал Богун
словац. Peter Michal Bohúň
Народився 29 вересня 1822(1822-09-29)[1][2]
Велічна, Дольний Кубін, Жилінський край[2]
Помер 20 травня 1879(1879-05-20)[1][2] (56 років)
Бельсько-Бяла, Республіка Польща
·пневмонія
Поховання Evangelical Cemetery in Bielsko-Białad
Діяльність художник, літограф
Alma mater Ján Francisci-Rimavský Gymnasiumd
Жанр портрет
Діти Kornel Bohúňd
Пітер Міхал Богуш (бл. 1860)

Петер Міхал Богун (словац. Peter Michal Bohúň; нар. 29 вересня 1822(18220929) р., Велична - пом. 20 травня 1879 р., Бельсько-Бяла) — словацький живописець, художник-портретист. Також писав пейзажі та вівтарі.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині лютеранського священика. Петер ходив до державних шкіл свого села, а потім відвідував гімназію в Гемерській Горці. [3] У 1836 році він був зарахований до євангельської семінарії в Левочі. Саме там він вперше зіткнувся з ідеєю незалежності Словаччини, справу, яку він із захопленням прийняв, заробивши собі прізвисько «Славомил». Через політичні заворушення угорський уряд закрив семінарію в 1841 році, тому він переїхав до Кежмарока, де вивчав право і почав писати картини на дозвіллі.

Капітан Ян Франциші зі словацькими добровольцями (1850)

У 1843 році він вирішив, що хоче бути художником, і вступив до Академії образотворчих мистецтв у Празі. Його вчителем там був німецький художник історії Крістіан Рубен, який на той час був також директором Академії. [3] Його батько помер у 1844 році, не надавши йому фінансову підтримку, тому він шукав і отримав заступництво дворянина з Орави на ім'я Міхал Кубін. Окрім живопису, він вивчав літографію та зробив кілька ілюстрацій до ботанічного словника Яна Сватоплука Пресла.

Словацький націоналізм[ред. | ред. код]

Незабаром після цього він приєднався до словацького націоналістичного руху на чолі з Людовитом Штуром, організовуючи мітинги та патріотичні мітинги під час Словацького повстання. У той час завдяки їхньому взаємному інтересу до живопису він зустрів і одружився з дочкою місцевого поміщика.

Жінка з капотом

У 1854 році він із сім'єю переїхав до Ліптовського Мікулаша, де він провів одинадцять років викладачем малювання в лютеранській жіночій школі [3], займаючись фотографією та прикрашаючи штори для аматорських театральних колективів. У 1860 році він відновив свою патріотичну діяльність і наступного року взяв участь у конституційному конвенті в Мартіні. У 1863 році він був одним із членів-засновників Матиця словацька.

В глибокій заборгованості він покинув Словаччину в 1865 р. І відвіз сім’ю до м. Бєльсько-Бяла в Галичині. У 1876 році він відправився в Італію на пошуки сина Любора, який дезертирував з Австро-Угорської армії. [3]

Його причиною смерті було пневмонія. У 1955 році в Ліптовському Мікулаші була відкрита художня галерея, що носить його ім'я, а через три роки його статуя у Братиславі. Його виліпив Фрао Штефунко, який спеціалізувався на діячах Словацького повстання.

Картина Петера Міхала Богуна

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в http://en.isabart.org/person/2773
  2. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  3. ↑ а б в г Brief biography [Архівовано 17 березня 2015 у Wayback Machine.] @ Osobnosti.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вацлав Карел Вендл, Пітер Богуш, slovenský malíř, самвидав, Пардубіце, 1922.
  • Пітер М. Богуш : Katalóg výstavy k príležitosti 150 (каталог виставки), Зволен, серпень – жовтень 1972 р., Вступ Кароля Вакуліка

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Петер_Міхал_Богун&oldid=40423678