Петров В'ячеслав Васильович — Вікіпедія

Петров В'ячеслав Васильович
Народився	3 серпня 1940 (83 роки); Лиски
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	інформатик, математик
Alma mater	НТУ «ХПІ»
Галузь	кібернетика
Заклад	Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України; Інститут проблем реєстрації інформації НАН України
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Членство	НАН України
Особ. сторінка	ipri.kiev.ua

Петров Вячеслав Васильович (3 серпня 1940, м. Лиски Воронезької обл.) — вчений у галузі оптоелектронного матеріалознавства, інформаційних технологій та оптичного запису інформації, академік НАН України (2012), доктор технічних наук (1983), професор (1991), Заслужений діяч науки і техніки України (1998), Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2008), директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України (з 1987).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 3 серпня 1940 року у м. Ліски Воронізької обл. у сім'ї робітників. Закінчив Харківський політехнічний інститут (1957—1962), інженер-електромеханік; кандидатська дисертація «Резистивные матрицы и некоторые их применения в вычислительной технике» (1968); докторська дисертація «Физико-технические основы создания запоминающих устройств большой емкости на оптических дисках» (1983).

1962-64 — інж., ст. інж. Харків, політех. ін-ту;

1964-71 — аспірант, мол. наук, співроб., ст. наук, співроб. Ін-ту кібернетики АН УРСР;

1971-81 — керівн. лабор., нач-к спільної лабор. Ін-ту електродинаміки АН УРСР;

1981-87 — керівн. галуз. відділення, заст. директора Ін-ту проблем моделювання в енергетиці АН УРСР;

1988-98 — заст. академіка-секретаря Відд. інформатики НАН України;

з 1987 дотепер — засновник і директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України;

1991—2000 — засновник і гол. ред. електронної комп'ютерної газети «Все-Всім»;

з 1995 дотепер — ініціатор створення і гол. ред. Українського наукового реферативного журналу «Джерело»;

з 1998 дотепер — гол. ред. науково-техн. журналу «Реєстрація, зберігання і обробка даних».

Автор більше 600 публікацій, зокрема 8 монографій, понад 230 винаходів. Чотири ліцензії придбано компанією «Самсунг».

Наукові інтереси[ред. | ред. код]

Наукові дослідження присвячені:

створенню фізичних основ, принципів, методів та систем оптичної реєстрації інформації;
створенню матеріалів для оптичної реєстрації інформації та управління оптичним випромінюванням;
створенню технології довготермінового зберігання цифрової інформації;
розробці методів та створенню баз даних інформації з раритетних носіїв та баз даних наукової реферативної інформації;
розробці та впровадженню високих технологій у медичну практику (в галузі офтальмології) та для оснащення автошляхів з метою забезпечення безпеки руху .

Ці напрямки досліджень викликають інтерес наукової громадськості, і В. В. Петров входить до числа 5 учених України, які зробили найбільшу кількість наукових доповідей на засіданнях Президії НАН України.

Основні наукові результати академіка (з 2012 р.) HAH України В. В. Петрова:

1. Відкритий ефект неорганічної фотолітографії, вперше у світі одержані елементи субмікронних розмірів.

2. На Всесвітньому електротехнічному конгресі в 1977 році вперше у світі, за сім років до появи перших компакт-дисків, запропонована концепція оптичного диска як «єдиного носія інформації» та обґрунтовані принципи створення оптико-механічних запам'ятовуючих пристроїв.^[1]

3. Вперше у світі створені й підключені до суперЕОМ оптичні диски великої ємності ЄС 5350 та оптичні циліндри ЄС 5153.

4. Синтезовано і досліджено широке коло тонкоплівкових матеріалів для оптичного запису і довготермінового зберігання інформації.

5. Вперше у світі запропоновано, розроблено і досліджено метод оптичного динамічного імерсійного запису інформації.

6. Теоретично обґрунтована, розроблена й впроваджена система масового поширення комп'ютерної інформації широкополосними телевізійними каналами, яка працювала в Україні 10 років.

7. Теоретично обґрунтовано і технологічно відпрацьовано метод виготовлення оптичних носіїв інформації на сапфірі з великим терміном зберігання.

8. Розроблено технологію й устаткування для виготовлення високоефективних мікропризмових світлоповертальних елементів.

9. Запропоновано метод виготовлення високоякісних мікрорельефних структур для високоефективного лікування косоокості у дітей, впроваджений у діагностичному наборі компенсаторів косоокості призмових КК-42. Сьогодні цей набір зареєстровано в МОЗ України як виріб медичного призначення.

10. Розроблено, створено й впроваджено принципово новий метод та комплекс прецизійного обладнання для відтворення й реставрації звуку з воскових циліндрів Едісона, визнаний міжнародними експертами найкращим у світі. На сьогодні відтворені унікальні колекції звукового надбання світового рівня України, Ізраїлю, Данії, Польщі, Росії. Відтворена колекція музичного фольклору з фондів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського занесена до Реєстру ЮНЕСКО світових культурних пам'яток «Пам'ять світу» і стала в ньому першим об'єктом від України.

Науково-організаційна робота

Засновник і директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України з 1987 року.

Головний конструктор першого накопичувача інформації ЄС5150 для ЕОМ із змінним оптичним диском ємністю 2500 Мбайт і принципово нового першого у світі малогабаритного накопичувача з імерсійним записом на оптичних циліндрах ЄС5153 ємністю 200 Мбайт для використання в персональних ЕОМ.

Головний редактор розробленої під його науковим керівництвом електронної комп'ютерної газети «Все-Всім» (з 1991 по 2000 рр.). Організатор серійного виробництва апаратури для цієї системи на трьох заводах України і встановлення близько 10 тис. робочих місць абонентів системи в різних організаціях, державних підприємствах, наукових установах та навчальних закладах, в тому числі у 591 Державній податковій адміністрації на всій території України.

Ініціатор забезпечення учених України за допомогою електронної комп'ютерної газети «Все-Всім» науковою інформацією усього світу — реферативними виданнями баз даних «Current Contents» Інституту наукової інформації США (ISI).

Ініціатор розробки Програми інформатизації м. Києва, під його керівництвом створена Концепція інформатизації м. Києва і в ІПРІ HAH України розроблена корпоративна комп'ютерна мережа Київської міської державної адміністрації.

Ініціатор створення і головний редактор Українського наукового реферативного журналу «Джерело», який видається з 1995 року і фактично став головним національним науковим реферативним журналом, що сприяє інформуванню наукової громадськості про дослідження в Україні з усіх галузей знань.

Один з розробників технології й устаткування для виготовлення високоефективних мікропризмових світлоповертальних елементів, впроваджених у діагностичному наборі компенсаторів косоокості призмових КК-42, призначених для діагностики і лікування косоокості у дітей, а також для оснащення автошляхів з метою забезпечення безпеки руху (дорожні вставки, колесовідбійні стрічки, дорожні стовпчики).

Член Бюро Відділення інформатики HAH України (з 1988 року), заступник голови Науково-видавничої ради НАН України, Голова секції Координаційної ради з науки та інновацій за стратегічним напрямом інноваційної діяльності «Широке застосування сучасних інформаційних технологій», один з академіків-засновників Академії технологічних наук України, член Координаційної ради з питань інформатизації при Верховній Раді України, член Ради директорів наукових бібліотек і науково-інформаційних центрів національних академій наук при Міжнародній асоціації академій наук, членом правління ряду наукових асоціацій, спеціалізованих рад із захисту дисертацій, член редакційних колегій, співзасновник і член правління «Фонду Глушкова», заступник академіка-секретаря Відділення інформатики НАН України (1988—1998).

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Лауреат 1-ї Укр. республік, премії молодих вчених в галузі кібернетики (1967), премії Президії AH СРСР за фундаментальні дослідження в галузі мікроелектроніки (1973), премії АН УРСР ім. С. О. Лебедєва (1991), 1-ї щорічної премії Держпатенту України «Винахід року» (1993), премії НАН України ім. В. М. Глушкова (1996). Орден «Знак пошани» (1986). Диплом члена Міжнар. Академії лідерів бізнесу і адміністрації (1997). Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (1998). Нац. нагорода «Henry Ford European Conservation Awards» за видатний внесок у збереження навколишнього середовища і культурного надбання (1999), нагорода від Посольства Ізраїлю в Україні «Золота Зірка Давіда» за внесок по збереженню культурного надбання народів світу (1999). Орден «За заслуги» III ступеня (2003), відзнака НАН України «За наукові досягнення» (2007), Державна премія України в галузі науки і техніки (2008), орден «За заслуги» II ступеня (2008), орден «За заслуги» I ступеня (2015)^[2].

Примітки[ред. | ред. код]

↑ The history of ideas «the optical disc as a „unique“ carrier of information in the systems management» [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 269/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки». Архів оригіналу за 20 травня 2015. Процитовано 16 травня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

Український біографічний вісник «Нові імена». 1998, № 4. — Київ, «Фенікс». — с. 24-25
Імена України. Біографічний щорічник. 1999. — Київ, «Фенікс», 1999. — 504 с.
Довідник «Хто є хто в Україні», Київ, «К. І.С», 2004. — 1000 с.
Наукова біографія В. В. Петрова
http://www.ipri.kiev.ua/index.php?id=28

Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] The history of ideas «the optical disc as a „unique“ carrier of information in the systems management» [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.](англ.)

[2] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 269/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки». Архів оригіналу за 20 травня 2015. Процитовано 16 травня 2015.

[1]

[2]