Петьон-Вілль — Вікіпедія

Петьон-Вілль

Координати 18°30′35″ пн. ш. 72°17′07″ зх. д. / 18.50983055558377899° пн. ш. 72.285552777805776259° зх. д. / 18.50983055558377899; -72.285552777805776259Координати: 18°30′35″ пн. ш. 72°17′07″ зх. д. / 18.50983055558377899° пн. ш. 72.285552777805776259° зх. д. / 18.50983055558377899; -72.285552777805776259

Країна  Гаїті
Адмінодиниця Порт-о-Пренс[d]
Дата заснування 1831
Площа 165,49 км²
Висота центру 542 м
Населення 359 615 осіб (1 січня 2012),
376 834 осіб (2015)[1]
Міста-побратими Нант
GeoNames 3719029
Петьон-Вілль. Карта розташування: Гаїті
Петьон-Вілль
Петьон-Вілль
Петьон-Вілль (Гаїті)
Мапа

Петьон-Вілль (фр. Pétion-Ville) — комуна та передмістя Порт-о-Пренсу, Гаїті, розташована на схід від міста на північних пагорбах масиву Села. Заснована 1831 року президентом Жаном-П'єром Буайє, названа на честь Александра Петіона (1770—1818), гаїтянського генерала й президента, якого згодом було визнано одним із чотирьох засновників країни. Район — це насамперед житлово-туристичний район. 2003 року тут проживало 283,052 населення, 2015 — 376,834 людей[2]. В районі живуть і ведуть справи багато дипломатів, іноземних бізнесменів та заможних громадян.[3]

Незважаючи на віддаленість від столиці та достаток жителів району, відсутність адміністративних заходів призвела до утворення міст на околицях району, оскільки бідні місцеві жителі оселяються там у пошуках роботи.

Культура та нічне життя[ред. | ред. код]

Квартали району зазвичай мають приватну охорону, чим нагадують гаїтянську версію Беверлі-Гіллз, але з колючим дротом навколо.

Схили гори наповнені нічними клубами, салонами краси, фітнес-залами та ресторанами. Туристичний бізнес тут також дуже розвинений.

В районі розташовано готель «Ель-Ранчо», його було створено на основі садиби Альберта Сільвери, колекціонера спортивних розкішних автомобілів, одного із піонерів готельного господарства Гаїті.

Землетрус 2010 року[ред. | ред. код]

12 січня 2010 року о 17:53 в районі Петіон-Вілля стався землетрус потужністю 7 балів, він зруйнував місцеву лікарню[4] та багато будівель в Порт-о-Пренсі та багато будинків у районі Монтана, включаючи готель Montana.

Поле для гольфу Club de Pétion-Ville було перетворено американською армією на наметове містечко, у ньому 2010 року розмістилося від 50-80 тис. гаїтян.[5] На тенісних кортах було розміщено 82-й повітряно-десантну дивізію США.[6] Клуб побудовано у 1930-х. Будинок гольф-клубу перетворили на польову лікарню.[7]

На початку лютого 2010 року ізраїльська гуманітарна організація IsraAid відкрила центр для дітей у наметовому місті Петіон-Віллі. Спочатку центр було створено в наметах з польової лікарні Сил оборони Ізраїлю[8].

Піцерію «Muncheez» перетворили на супову кухню. Тут подавали приблизно 1000 безкоштовних страв на день. До землетрусу мережа ресторанів була місцем, де мало хто навіть у Петіон-Віль міг собі дозволити поїсти. Після землетрусу власники вирішили роздати їжу безкоштовно, щоб вона не псувалася. USAID постачав паливо, олію та їжу для приготування їжі, а World Vision — булгур та сочевицю[9][10][11].

На початку лютого 2019 електроенергію було відновлено в деяких секторах, а в більшості решти міста — пізніше. 

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Заміський клуб Club de Pétion-Ville було побудовано в 1930-х роках, він має єдине поле для гольфу на Гаїті, також — тенісні корти та басейни.[12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.ihsi.ht/pdf/projection/Estimat_PopTotal_18ans_Menag2015.pdf
  2. Mars 2015 Population Totale, Population de 18 Ans et Plus Menages et Densites Estimes en 2015 (PDF). Institut Haïtien de Statistique et d’Informatique (IHSI). Архів оригіналу (PDF) за 6 листопада 2015. Процитовано 19 лютого 2015.
  3. Katz, Jonathan (13 січня 2010). Major quake hits Haiti; many casualties expected. AP. Архів оригіналу за 14 січня 2010. Процитовано 13 січня 2010.
  4. Haitian Earthquake Causes Hospital Collapse. The New York Times. 12 січня 2010. Архів оригіналу за 13 січня 2010. Процитовано 12 січня 2010.
  5. Ireland On-Line, «Aid agencies overhaul food distribution in Haiti», 30 January 2010 (accessed 31 January 2010)
  6. Boston Globe, The field hospital at the club was operated by NDMS teams from the US Department of Health and Human Services.
  7. National Post, «This won't do any good for most people»[недоступне посилання з 01.01.2017], Sheldon Alberts, 23 January 2010 (accessed 31 January 2010)
  8. Heyman, Jeffrey «The resilience of the people is stronger than we expected», (10 February 2010), in Israel 21c Innovation News Service, Retrieved 2010-02-11
  9. NPR, «Haitian Eatery Serves Up Taste Of Hope Amid Despair», Tamara Keith, 27 January 2010 (accessed 31 January 2010)
  10. IOL, «Quake survivors score meals from pizza place», Ruth Morris, 28 January 2010 (accessed 31 January 2010)
  11. Christian Science Monitor, «Haiti earthquake: Restaurateur turns Port-au-Prince eatery into soup kitchen», Howard LaFranchi, 24 January 2010 (accessed 31 January 2010)
  12. National Post, «This won't do any good for most people»[недоступне посилання з 01.01.2017], Sheldon Alberts, 23 January 2010 (accessed 31 January 2010)