Печенізька волость — Вікіпедія

Печенізька волость (Новобєлгородська волость) — історична адміністративно-територіальна одиниця Вовчанського повіту Харківської губернії з центром у слободі Печеніги (Ново-Бєлгород).

Станом на 1885 рік складалася з 13 поселень, 12 сільських громад. Населення — 8825 осіб (4479 чоловічої статі та 4346 — жіночої), 1299 дворових господарств^[1].

Основні поселення волості станом на 1885:

• Ново-Бєлгород — колишня державна слобода при річці Сіверський Донець за 53 верст від повітового міста, 6579 осіб, 1377 дворів, 3 православні церкви, школа, поштова станція, приймальний покій, центральна в'язниця, 2 постоялих двори, 28 лавок, базари по понеділках і п'ятницях, 5 ярмарків на рік.
• Артемівське — колишнє державне село при річці Гнилиця, 3703 особи, 611 дворів, православна церква, школа, 2 лавки, щорічний ярмарок.
• Базаліївка — колишня державна слобода при річці Великий Бурлук, 2021 особа, 420 дворів, православна церква, 3 лавки.
• Ново-Олександівський — колишній державний хутір, 351 особа, 74 двори, молитовний будинок.
• П'ятницьке — колишнє державне село при річці Бабка, 915 осіб, 216 дворів, православна церква, школа, лавка.

Найбільші поселення волості станом на 1914 рік^[2]:

• село Печеніги — 14865 мешканців.
• село Артемівське — 5786 мешканців.
• село Базаліївка — 4298 мешканців.
• село П'ятницьке — 2107 мешканців.

Старшиною волості був Гапочка Трохим Олександрович, волосним писарем — Шаровкін Іван Савич, головою волосного суду — Ковальков Павла Іванович.

Джерела[ред. | ред. код]

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
• Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
• Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

Примітки[ред. | ред. код]

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Нормативний контроль GKG: /g/122df1lc

п о р Вовчанський повіт Повітовий центр Вовчанськ Волості Білоколодязька • Великобурлуцька • Вільхуватська • Вовчанська • Волохівська • Графськосільська • Козинська • Миколаївська друга • Миколаївська перша • Печенізька (Новобєлгородська) • Новобурлуцька • Старосалтівська • Хотомлянська • Шиповацька Основні поселення (від 900 мешканців на 1864 рік) Артемівське • Білий Колодязь • Велика Бабка • Великий Бурлук • Верхній Салтів • Вільхуватка • Волохівка • Землянки • Козинка • Миколаївка Друга • Миколаївка Перша • Новий Бурлук • Печеніги (Новобєлгород) • Старий Салтів • Тернова • Хатнє • Хотомля • Шипувате ...