Київські гори — Вікіпедія

Київські гори
Володимирська гірка, вид на Дніпро
Краєвид із Печерських пагорбів

Ки́ївські го́ри — пагорби в історичній частині Києва, які являють собою відроги Придніпровської височини, що панують над Поліською низовиною, уздовж[1] Дніпра та давньої київської місцевості Поділ. У широкому значенні — усі більш-менш високі пагорби на території сучасного Києва.

У 2010 році Київські гори від моста Патона до Кирилівської церкви визнано пам'яткою культурної спадщини України.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Київські гори нерозривно пов'язані з історією Києва. Так, легенда про заснування Києва каже, що саме з цих гір веде свою історію сучасний Київ. Повість минулих літ подає такий переказ:[3]

И быша 3 брата, единому имя Кий, а другому Щекъ, а третіему Хоривъ, и сестра ихъ Лыбѣдь. И сѣдяше Кій на горѣ, кдѣ нынѣ увозъ Боричевъ, а Щекъ сѣдяше на горѣ, кдѣ нынѣ зовется Щековица, а Хоривъ на третіей горѣ, отнюдуже прозвася Хоривица; створиша городокъ, во имя брата ихъ старѣйшаго, и нарекоша его Кыевъ.

Геологія[ред. | ред. код]

Київські гори над Подолом XIX ст.

Київські гори є частиною крайових відрогів Київського лесового плато Придніпровської височини, що тягнуться від Києва до Канева. Згідно з фізико-географічним районуванням України, являють собою лісостеповий підвищений розчленований ландшафт.[4] Основою Київських гір є юрські, крейдяні, палеогенові, неогенові та антропогенові поклади. Верхні шари являють собою товстий шар лесу, на якому сформувалися сірі та світло-сірі опідзолені пилувато-легкосуглинисті ґрунти.[5]

Утворення Київських гір пов'язане з відступом останнього великого доісторичного моря, дно якого було вкрите осадовими породами, які в подальшому зазнали впливу вітряної та водної ерозії. Складний рельєф був дещо згладжений у льодовиковий період. Але Київські гори продовжували зазнавати сильної водної ерозії, пов'язаної зі стоком з їхніх схилів поверхневих вод у Дніпро.

Список пагорбів та їхня висота в метрах[ред. | ред. код]

Центральна частина київських гір:      Старокиївське плато;      Старокиївська гора;      Андріївська гора;      Уздихальниця;      Дитинка;      Михайлівська гора;      Кудрявець;      Волова гора;      Замкова гора.

Інші київські пагорби та їхня висота в метрах[ред. | ред. код]

Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України, Бусова гора

Місцевості висотою понад 200 метрів[ред. | ред. код]

Згідно з картами Google у Києві є наступні місцевості висотою понад 200 метрів:

Фунікулер[ред. | ред. код]

Володимирська гірка восени

У 1905 році було відкритий київський фунікулер, що з'єднує Поділ з Верхнім містом і пролягає по схилах Михайлівської гори над мальовничим парком Володимирська гірка. Фунікулер популярний як серед туристів, так і як звичайний вид муніципального транспорту.

Цікаво, що 22—25 березня 2013 року під час снігопаду, що був рекордним за останні 100 років спостереження, фунікулер використовувався як підйомник для катання на лижах та сноубордах з Володимирської гірки та по Андріївському узвозі.

Панорама[ред. | ред. код]

Київські гори взимку: Андріївська, Старокиївська, Дитинка, Кудрявець, Замкова

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Карти Google. Карти Google (uk-US). Процитовано 31 серпня 2018. 
  2. Київські гори і долина Дніпра стали об'єктом культурної спадщини // Gazeta.ua. Архів оригіналу за 29 Травня 2014. Процитовано 29 Травня 2014. 
  3. Ізборнік. Архів оригіналу за 8 Листопада 2012. Процитовано 28 Травня 2014. 
  4. 16.5.2. Лісостепова зона // Географія — Олійник Я. Б. Архів оригіналу за 30 Травня 2014. Процитовано 30 Травня 2014. 
  5. Де знаходиться Лиса гора? // Парнікоза І. Ю. Архів оригіналу за 30 Травня 2014. Процитовано 30 Травня 2014. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]