Планківський тиск — Вікіпедія

Планківський тиск
Названо на честь	Макс Планк
Позначення одиниці	p_P
Формула	${\displaystyle p_{P}={\frac {c^{7}}{G^{2}\hbar }}}$
В основній одиниці СІ	4,633E+113 паскаль
Фізична величина	тиск
Підтримується Вікіпроєктом	Вікіпедія:Проєкт:Математика
Еквівалентний SPARQL-запит до Вікіданих	wd:Q685662 p:P2370/psn:P2370 [wikibase:quantityAmount ?source; wikibase:quantityUnit ?base]. ?item p:P2370/psn:P2370 [wikibase:quantityAmount ?target; wikibase:quantityUnit ?base]. BIND(?source / ?target as ?value)

Пла́нківський тиск (англ. Planck pressure) — одиниця тиску у планківській системі одиниць, що позначається як p_P і визначається як тиск, при якому на площу квадрата, сторона якого дорівнює планківській довжині, діє сила, що дорівнює планківській силі. Це величина, що має розмірність тиску та, як і інші планківські одиниці, отримується з добутку фундаментальних констант у відповідних степенях.

${\displaystyle p_{\text{P}}={\frac {F_{\text{P}}}{l_{\text{P}}^{2}}}={\frac {c^{7}}{\hbar G^{2}}}\approx }$ 4,63309 × 10¹¹³ Па, де

${\displaystyle F_{\text{P}}}$ — планківська сила,

${\displaystyle c}$ — швидкість світла у вакуумі,

${\displaystyle \hbar }$ — стала Дірака,

${\displaystyle G}$ — гравітаційна стала,

${\displaystyle l_{\text{P}}}$ — довжина Планка.

Рівень звукового тиску — значення звукового тиску, виміряне по відносній шкалі, віднесене до опорного тиску ${\displaystyle p_{\mathrm {SPL} }}$ = 20 мкПа, що відповідає порогові чутності синусоїдальної звукової хвилі частотою 1 кГц:

${\displaystyle \mathrm {SPL} =20~\mathrm {lg} ~{p \over 20~\mu \Pi \mathrm {a} }}$ дБ.

• 2367 дБ SPL — 4,63309 × 10¹¹³ Па — планківський тиск.

Див. також[ред. | ред. код]

• Одиниці Планка

Посилання[ред. | ред. код]

• L⁻¹MT⁻² — Planck Pressure. Conversion Chart // https://www.convert-me.com/

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.