Плерогіра пухирчаста — Вікіпедія

? Плерогира пухирчаста
Плерогира пухирчаста в океанаріумі
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Кнідарії (Cnidaria) Клас: Коралові поліпи (Anthozoa) Підклас: Шестипроменеві корали (Hexacorallia) Ряд: Мадрепорові корали (Scleractinia) Родина: Euphyllidae Рід: Plerogyra Вид: Plerogyra sinuosa
Посилання
Вікісховище: Plerogyra sinuosa Віківиди: Plerogyra sinuosa Fossilworks: 149015

Плерогира пухирчаста (Plerogyra sinuosa) — вид коралових поліпів, що належать ряду мадрепорові корали родини Euphyllidae^[1][2]. Цей вид належить до видів, які можуть розглядатися як загрозливі з небезпекою зникнення у найближчому майбутньому, хоча у наш час (станом на 2018 рік) він не претендують на статус загрозливого.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Вид розповсюджений в океанах і морях Австралії та Океанії, у південній частині Середземного моря, в Червоному морі, в районі африканського та євразійського узбережжя Індійського океану^[3].

Середовище проживання[ред. | ред. код]

Корал поселяється в бухтах та на рифах на глибині від 1 до 65 м, при температурі води 25,1-29°С та солоності 33,1 — 35,3 ‰^[4].

Опис і спосіб життя[ред. | ред. код]

Пухирчасті плерогири живуть колоніями і виділяють так звані «скелетні чашечки» з карбонату кальцію, які, об'єднуючись, формують коралові рифи. Зовні корал схожий на гроно виноградин. Усередині кожної бульбашки-поліпа живуть в симбіозі з ним мікроскопічні водорості, які забезпечують корали поживними речовинами завдяки фотосинтезу. Щоб до водоростей надійшло якомога більше світла, вдень пухирчасті плерогири роздувають свої щупальця, стаючи схожими на повітряні кулі. За рахунок водоростей, що в них живуть, корали отримують дві третини від добового раціону. Ще третину поживних речовин пухирчасті плерогири добувають вночі, коли їх щупальця здуваються і перетворюються в знаряддя полювання з жалами. Ними вони полюють дрібних рачків і захоплюють зоопланктон, що пропливає повз.

Зворушливу, але не безкорисливу турботу пухирчасті плерогири проявляють до своїх симбіотичних водоростей. Щоб забезпечити їм доступ до сонячного світла, корали агресивно борються з конкурентами, які намагаються прилаштуватися по сусідству. Для цього вони використовують цілий набір отруйних щупалець, здатних збільшуватися в кілька разів, і жалять ними суперників, поки ті не загинуть^[5].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Cairns, Stephen D. (1999). Atoll Research Bulletin, no. 59. Washington, DC, USA: National Museum of Natural History, Smithsonian Institution. с. 1—46.

Посилання[ред. | ред. код]

• Plerogyra sinuosa (Dana 1846) (англ.). National Center for Biotechnology Information/Taxonomy Browser. Процитовано 6 June 2015.
• Plerogyra sinuosa (Dana 1846) (англ.). Процитовано 7 June 2015.
• Plerogyra sinuosa (Dana 1846) (англ.). Процитовано 4 June 2015.
• Plerogyra sinuosa (Dana 1846) (англ.). Процитовано 5 June 2015.