Повстання сипаїв — Вікіпедія

Повстання сипаїв (Сипайське повстання, Індійське народне повстання 1857—1860, Перша війна Індії за незалежність) — повстання індійських солдатів проти жорстокої колоніальної політики британців у 18571859 роках. Повстання почалося на півночі від Бенгалії до Пенджабу і в центральній Індії. Основна ініціатива була зроблена з боку армії і незадовго до цього відсторонених від влади магарадж, але в деяких областях його підтримали селяни, і воно перетворилося на загальне повстання. Делі було захоплене повстанцями, проте пізніше було оточене і узяте британцями. Повстання поклало край владі Британської Ост-Індійської компанії і призвело до її заміни прямим правлінням

Повстання сипаїв
Повстання сипаїв. Літографія з малюнка Жана-П'єра Гранжера (1857)
Повстання сипаїв. Літографія з малюнка Жана-П'єра Гранжера (1857)

Повстання сипаїв. Літографія з малюнка Жана-П'єра Гранжера (1857)
Дата: 10 травня 1857- квітень 1859
Місце: Пенджаб, Бенгалія (Індія)
Результат: Повстання було придушене, ліквідація Ост-Індської компанії, Індія стала колонією Британської імперії.
Сторони
Імперія Великих Моголів Велика Британія Британська імперія
Командувачі
Мірза Могол  
Бахадур Шах II
Бахт-Хан  
Тантія Топі
Бірджіс Кадр
Нана Сагіб
Бегум Хазрат Махал
Лакшмі Баї  
Велика Британія Чарлз Каннінг
Велика Британія Колін Кемпбелл
Велика Британія Х'ю Роуз
Велика Британія Генрі Гейвлок  
Велика Британія Джеймс Аутрам
Велика Британія Генрі Лоуренс  
Велика Британія Джон Ніколсон   Flag of Nepal.svg Джанг Бахадур Рана

британської корони.

Причини[ред. | ред. код]

  • розширення володінь Ост-Індської компанії за рахунок нових анексій (Ауд, Нагпур, Джгансі)
  • перерозподіл земель серед місцевих феодалів
  • наслідки запровадження заміндарства в Бенгалії (розпад общини)
  • погіршення становища сипаїв Бенгальської армії

Хід подій[ред. | ред. код]

Британцям знадобився час, щоб зібрати сили. Частина військ була перекинута з метрополії та Сінгапуру по морю, частина, після закінчення Кримської війни — по суші через Персію, деякі — з Китаю. Два угруповання європейських військ повільно рушили до Делі, убивши в боях і повісивши безліч індійців. Сили британців (до яких додалися два підрозділи гуркхів) зустрілися у Карналі, і в битві з основними силами повстанців у Бадлі-ке-Серай відкинули їх до Делі.

Облога міста тривала з 1 липня по 21 вересня. На перших порах повстанці перевершували війська Компанії за чисельністю, і оточення не цілком було завершено, так що здавалося, що в облозі знаходяться британці, а не індуси. 14 серпня прибуло підкріплення британців, сикхів і пуштунів. 7 вересня британці, отримавши облогові знаряддя, пробили дірки в стінах. 14 вересня британці спробували почати штурм через проломи і Кашмірські ворота, але зазнали важких втрат. Британський командувач намагався відступити, але був утриманий своїми офіцерами. Після тижня вуличних боїв Компанія захопила місто.

Британці почали знищувати й грабувати місто; багато індусів були вбиті як помста за розправи повстанців над європейцями. Британська артилерія розстріляла головну мечеть з навколишніми будівлями, в яких проживала мусульманська еліта зі всієї Індії. Великий Могол Бахадур Шах був заарештований, а два його сини й онук розстріляні.

Причини поразки[ред. | ред. код]

  • модернізація, проведена британцями, знайшла чимало прихильників
  • військова перевага британських колонізаторів над повсталим народом
  • відмінності в цілях повсталих, перш за все селян і феодалів
  • зберігалася роз'єднаність народів Індії, яка допомогла колонізаторам ізолювати основний центр повстання і мобілізувати на його придушення всі ресурси

Наслідки[ред. | ред. код]

  • зміна політики британськими колонізаторами (2 серпня 1858 британський парламент прийняв закон про ліквідацію Ост-Індської компанії і перехід управління Індією до Великої Британії, а таким чином всі жителі стали підданими британської королеви вже як імператриці єдиної Індії)
  • військова реформа
  • індійських князів і поміщиків колонізатори зробили своїми союзниками, провівши ряд законів, що закріплювали їх права феодальної власності на землю
  • Картина В. Верещагіна « Придушення індійського повстання англійцями », 1884 . У картині є анахронізм - британські солдати носять форму 1880-х років
    колоніальній владі довелося врахувати величезне невдоволення селян і видати закони про оренду, що обмежили феодальне свавілля заміндарів
  • адміністративні реформи 60-х років

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]