French
DeutschПроспект Повітряних Сил — Вікіпедія
| Проспект Повітряних Сил Київ | |
|---|---|
 Початок проспекту та його продовження — вулиця В'ячеслава Чорновола | |
| Місцевість | Чоколівка, Солом'янка, Кадетський гай |
| Район | Шевченківський, Солом'янський |
| Колишні назви | |
| Кадетське шосе, Повітрофлотське шосе, Шосе Героїв стратосфери, Повітрофлотський проспект | |
| радянського періоду (російською) | Воздухофлотский проспект |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 6 130 м |
| Координати початку | 50°26′46″ пн. ш. 30°28′53″ сх. д. / 50.446361° пн. ш. 30.481556° сх. д.Координати: 50°26′46″ пн. ш. 30°28′53″ сх. д. / 50.446361° пн. ш. 30.481556° сх. д. |
| Координати кінця | 50°24′25″ пн. ш. 30°26′05″ сх. д. / 50.407139° пн. ш. 30.434806° сх. д. |
| поштові індекси | 03020, 03037, 03049, 03151, 03168, 03186, 03680 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |  «Вокзальна» |
| Автобуси | А 69, 78, 119 |
| Тролейбуси | Тр 8, 9, 17, 19, 19д, 22, 33, 40, 40к, 92Н |
| Маршрутні таксі | Мт 223, 231, 401, 450, 463, 464, 465, 496, 499, 518, 565, 570 Приміський 302, 368, 805 |
| Зупинки громадського транспорту | «Стадіон», «Вулиця Івана Огієнка», «Вулиця Карела Чапека», «Вулиця Генерала Воробйова», «Солом'янська площа», «Вулиця Освіти», «Севастопольська площа», «Смілянська вулиця», «Вінницька вулиця», «Вулиця Андерса», «Волинська вулиця», «Міжнародний аеропорт „Київ“» |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | Солом'янська РДА у м. Києві, АТ «Укрриба» (колишній Рибкомбінат) |
| Державні установи | Міністерство оборони України, Касаційний цивільний суд |
| Навчальні заклади | Національний університет оборони України, Київський національний університет будівництва і архітектури, Київський електромеханічний коледж |
| Підприємства | Міжнародний аеропорт «Київ», 410-й завод цивільної авіації |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11312 |
| У проєкті OpenStreetMap | r1730023 |
| Мапа | |
 | |
 Проспект Повітряних Сил у Вікісховищі | |
Проспект Повітряних Сил — проспект у Шевченківському і Солом'янському районах міста Києва, місцевості Чоколівка, Солом'янка, Кадетський гай. Пролягає від вулиці В'ячеслава Чорновола та Берестейського проспекту до кінця забудови.[1][2]
Прилучаються (в бік збільшення нумерації будинків): вулиці Івана Огієнка, Стадіонна, Карела Чапека, Шовкуненка, Петра Ніщинського, Дениса Монастирського, Генерала Воробйова та Митрополита Липківського, Солом'янська площа, вулиці Солом'янська, Преображенська, Авіаконструктора Антонова та Освіти, Севастопольська площа, проспект Валерія Лобановського, Чоколівський бульвар, вулиці Донецька, Святослава Хороброго, Зеленогірська, Сім'ї Ідзиковських, Смілянська, Вінницька, Новокодацька, Федора Ернста, Кінцева, Медова та Волинська[1][2].
Історія[ред. | ред. код]
Проспект виник у середині XIX століття як дорога до с. Жуляни. З 1848 року — Кадетське шосе[3], від розташованої на початку шосе будівлі Київського Кадетського корпусу (1848—1857), нині тут міститься Міністерство оборони України. Тоді шосе починалося від Львівської вулиці (нині вулиця Січових Стрільців) і сягало теперішньої вулиці Івана Огієнка.
1857 року очікувався приїзд до Києва імператора Олександра ІІ, до цієї події на місці сучасного Повітрофлотського шляхопроводу була споруджена Тріумфальна арка — дерев'яна споруда (розібрана у 1880-х роках, але не пізніше 1887 року), біля якої відбулася урочиста зустріч царського поїзда. На згадку про видатну подію планувалося поставити на цьому ж місці кам'яну арку, але зібрані на це кошти імператор запропонував спрямувати на якусь кориснішу справу, згодом на них було відкрите Олександрівське ремісниче училище[4].
1908 року до Кадетського корпусу було прокладено трамвайну лінію від Тріумфальної арки, яку згодом двічі подовжували (востаннє — 1918 року, коли вона досягла району сучасної Севастопольської площі).
На межі 1910—1920-х років шосе було подовжено до сучасної Севастопольської площі через виникнення військового аеродрому, на базі якого згодом було відкрито аеропорт «Київ-Жуляни» (відкритий 1924 року). У 1923 році на відзначення розвитку і зміцнення Червоного Повітряного флоту Кадетське шосе перейменували на Повітрофлотське[5]. З 1934 року вулиця мала назву шосе Героїв стратосфери[6] — на честь стратонавтів Павла Федосеєнка, Андрія Васенка[ru] та Іллі Усискіна[ru], які загинули під час польоту стратостата «Осоавиахим-1». Під час окупації міста у 1941–1943 роках шосе ненадовго повернули назву Кадетське, а у 1944 році було підтверджено назву Повітрофлотське шосе[7].
У 1961 році до складу шосе було приєднано Аеровокзальну вулицю[8] (прокладено в 1950-х роках як спеціальну швидкісну трасу до аеропорту в об'їзд житлової забудови, але її спорудження не було завершене; назва — з 1955 року[9]), в 1967 році ділянку колишньої Аеровокзальної вулиці було відокремлено від Повітрофлотського проспекту під назвою вулиця Народного ополчення (сучасна вулиця Святослава Хороброго).
У 1963 році шосе отримало назву Повітрофлотський проспект[10], одночасно було відокремлено вулицю Косіора (нині — вулиця В'ячеслава Чорновола), а 1969 року приєднано Земську вулицю — проходила від Севастопольської площі до аеропорту «Київ-Жуляни».
У 1952 році проспектом було прокладено тролейбусну лінію до аеропорту, з відкриттям маршруту № 9. До середини 1950-х років переважно склалася наявна забудова проспекту.
Сучасна назва з 2024 року[11][12][13] на честь Повітряних сил ЗСУ.
Будівлі історичного значення[ред. | ред. код]
- № 6 (1848—1857) — будівля колишнього Володимирського кадетського корпусу. На будівлі, в якій у радянські часи розміщувалося командування Київського військового округу, було встановлено меморіальні дошки Георгію Жукову, Іванові Якубовському, Андрію Гречку.
- № 28 (1914—1918) — будівля колишнього Миколаївського артилерійського училища. Механічний млин Миколаївського артилерійського училища (1914—1917).
- № 30-Г (1950, 1952 (надбудова)) — будинок головного корпусу Київського вищого військового авіаційного інженерного училища (корпус № 11).
- Буд. № 16 та 24/2 споруджено у 1930-ті роки.
Особистості[ред. | ред. код]
Іван Дзюба - Повітрофлотський проспект 50[ред. | ред. код]
У кінці 1965 р., після створення ним праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?», переїхав у двокімнатну квартиру на Повітрофлотському проспекті 50, що її надала Спілка письменників. За словами Івана Дзюби, нове помешкання було розміщене в «будинку КДБ». Систематична поява автівок спецслужб у дворі маркувала будинок як відомчий. На думку Дзюби, ордер на це житло він отримав не випадково. «Переселили мене так, щоб був під рукою». Як свідчать спогади Леоніда Плюща, до проживання в цьому будинку критик ставився з іронією, жартуючи. «Народ почне бити вікна в цьому будинку, а я ж то за що страждатиму?». Проживав за вказаною адресою до своєї смерті.
Установи та заклади[ред. | ред. код]
- № 2 — стадіон ЦСКА
- № 6 — Міністерство оборони України
- № 9 — Дорожня клінічна лікарня
- № 11 — поштове відділення № 49
- № 12 — бібліотека ім. Івана Світличного
- № 22 — гімназія № 178
- № 27 — Посольство Росії в Україні
- № 28 — Національний університет оборони України; Касаційний цивільний суд[14]
- № 31 — Київський національний університет будівництва і архітектури
- № 35 — Електромеханічний технікум залізничного транспорту, автошкола Константа-ГС
- № 41 — Солом'янська райдержадміністрація
- № 44 — Залізничний універмаг
- № 49 — Солом'янське РУ ГУ МВС України
- № 53 — Юридичний ліцей
- № 66 — «Укрриба» (колишній «Рибкомбінат»)
- № 76 — Державний навчально-сертифікаційний центр цивільної авіації
- № 80 — стадіон «Політ»
- № 92 — готель аеропорту «Київ»
- № 94 — ДП «410-й завод цивільної авіації»
Зображення[ред. | ред. код]
-
Проспект на південний захід -
Проспект на перетині зі Стадіонною вулицею
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Додаток до рішення Київської міської ради від 22.01.2015 №34/899 «Про затвердження офіційного довідника «Вулиці міста Києва» (PDF) (укр.). Офіційний портал Києва. Процитовано 8 лютого 2024.
- ↑ а б Рішення Київської міської ради від 22.01.2015 №34/899 «Про затвердження офіційного довідника «Вулиці міста Києва» (укр.). ЛІГА:ЗАКОН. Процитовано 8 лютого 2024.
- ↑ План земельного участка по Кадетскому шоссе, отведенного под постройку Кадетского корпуса. 1848 г. // ДАКО, ф. 1542, оп. 1, спр. 47. (рос. дореф.)
- ↑ Колишнє Олександрівське ремісниче училище.
- ↑ Протокол заседания Президиума Киевского губисполкома от 14 мая 1923 г. № 38, п. 683 «О переименовании Кадетского Шоссе» // Державний архів Київської області. Ф. Р-111. Оп. 1. Спр. 378. Арк. 67, 68об. (рос.) [Архівовано з першоджерела 13 червня 2015.]
- ↑ Про перейменування Повітро-флотського шосе // Пролетарська правда. — 1934. — № 33 (3635). — 9 лютого. — С. 4. [Архівовано з першоджерела 17 листопада 2013.]
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 листопада 1961 року № 2259 «Про найменування та перейменування вулиць, площ та парків міста» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 42. Арк. 224–231. [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 26 серпня 1963 року № 1247 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 226. Арк. 35, 37–39. [Архівовано з першоджерела 16 серпня 2013.]
- ↑ Повітрофлотський у Києві перейменували на проспект Повітряних сил. Українська правда (укр.). Процитовано 8 лютого 2024.
- ↑ Проект рішення Київської міської ради "Про перейменування проспекту Повітрофлотського у Солом'янському та Шевченківському районах міста Києва". Київська міська рада. Офіційний веб-сайт (укр.). Процитовано 12 лютого 2024.
- ↑ У Києві перейменували Повітрофлотський проспект. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ ПОВІДОМИЛИ, КУДИ НАПРАВЛЯТИ КАСАЦІЙНІ СКАРГИ З 15 ГРУДНЯ / Українське право, 15.12.2017. Архів оригіналу за 17 грудня 2017. Процитовано 18 грудня 2017.
Джерела[ред. | ред. код]
- Повітрофлотський проспект // Веб-енциклопедія Києва.
- Повітрофлотський проспект // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 132.
- Повітрофлотський проспект // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 170–171. — ISBN 5-88500-070-0.
- Повітрофлотський проспект // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 197. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Повітрофлотський, ріг Стадіонної // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Воздухоофлотский проспект // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 97–98. (рос.)
- Воздухоофлотский проспект // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — С. 107. (рос.)
| |||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
