Повітряно-космічні сили Росії — Вікіпедія

Повітряно-космічні сили Росії
рос. Воздушно-космические силы Российской Федерации
На службі	з 1 серпня 2015
Країна	Росія
Належність	Міністерство оборони Росії
Вид	Повітряні сили
У складі	Збройні сили Росії
Гарнізон/Штаб	Москва
Війни/битви	Інтервенція Росії в Сирію Інцидент у Керченській протоці Лісові пожежі у Сибіру Російсько-українська війна
Вебсайт	structure.mil.ru
Командування
Поточний командувач	генерал-полковник Віктор Афзалов[1]
Визначні командувачі	генерал-полковник Віктор Бондарєв
Знаки розрізнення
Прапор
Середня емблема
Розпізнавальний знак ВПС Росії
Петличний знак
Нарукавний знак
Медіафайли на Вікісховищі

Повітряно-космічні сили (рос. Воздушно-космические силы Российской Федерации, ВКС) — один з трьох видів Збройних сил Російської Федерації, призначений для ведення бойових дій переважно в повітряному й космічному просторі.

Сформовано у 2015 році в результаті об'єднання Військово-повітряних сил (ВПС) й Військ повітряно-космічної оборони (ВПКО)^[2].

Загальне керівництво повітряно-космічною обороною Росії здійснює Генеральний штаб Збройних сил Російської Федерації, а безпосереднє — Головне командування Повітряно-космічних сил^[3].

Головний штаб Повітряно-космічних сил дислокується в будівлі Міністерства оборони Російської Федерації, розташованому в районі Арбата, на вулиці Знам'янка у Москві^[4].

Професійне свято — День Повітряно-космічних сил, що відзначається щорічно 12 серпня^[5].

Структура й завдання[ред. | ред. код]

Організаційно ВКС ЗС Росії включають в себе три роди військ (сил)^[6]:

• Військово-повітряні сили;
• Війська ППО-ПРО;
• Космічні війська.

Завдання

Повітряно-космічні сили вирішують широкий спектр завдань^[6]:

• відбиття агресії в повітряно-космічній сфері та захист від ударів засобів повітряно-космічного нападу супротивника пунктів управління вищих ланок державного і військового управління, угруповань військ (сил), адміністративно-політичних центрів, промислово-економічних районів, найважливіших об'єктів економіки та інфраструктури країни;
• ураження об'єктів і військ противника із застосуванням як звичайних, так і ядерних засобів ураження;
• авіаційне забезпечення бойових дій військ (сил) інших видів і родів військ;
• поразку головних частин балістичних ракет вірогідного противника, атакуючих важливі державні об'єкти;
• забезпечення вищих ланок управління достовірною інформацією про виявлення стартів балістичних ракет і попередження про ракетний напад;
• спостереження за космічними об'єктами і виявлення загроз на адресу Росії в космосі і з космосу, а при необхідності — парирування таких загроз;
• здійснення запусків космічних апаратів на орбіти, управління супутниковими системами військового і подвійного призначення в польоті і застосування окремих з них в інтересах забезпечення військ необхідною інформацією;
• підтримання в установленому складі і готовності до застосування супутникових систем військового і подвійного призначення, засобів їх запуску та управління і ряд інших завдань.

Історія[ред. | ред. код]

Приступили до виконання поставлених завдань з 1 серпня 2015 року відповідно до наказу Президента Російської Федерації^[7][3].

Повітряно-космічні сили Російської Федерації створені шляхом об'єднання Військово-повітряних сил й Військ повітряно-космічної оборони. 3 серпня 2015 ріку, у ході селекторної наради Міністр оборони Російської Федерації генерал армії Сергій Кужугетович Шойгу заявив^[8][9]:

"Формування ВКС шляхом з'єднання Військово-повітряних сил і Військ повітряно-космічної оборони є оптимальним варіантом вдосконалення системи повітряно-космічної оборони країни. Це дозволяє, в першу чергу, зосередити в одних руках всю відповідальність за формування військово-технічної політики щодо розвитку військ, що вирішують завдання в повітряно-космічній сфері, по-друге, за рахунок більш тісної інтеграції підвищити ефективність їх застосування, по-третє, забезпечити поступальний розвиток системи повітряно-космічної оборони країни. "

З 30 вересня 2015 року Повітряно-космічні сили Російської Федерації беруть активну участь у військовому втручання Росії у Сирії. Робота ВКС була високо оцінена Володимиром Путіним, багато військовослужбовців були удостоєні високих урядових нагород Росії та Сирії. На кінець 2016 року бойовий досвід в Сирії отримали 84 % льотного складу ВКС Росії^[10].

17 березня 2016 року Верховний Головнокомандувач Збройними силами Російської Федерації Володимир Путін вручив Бойовий прапор Повітряно-космічних сил головнокомандувачу ВКС генерал-полковнику Віктору Бондареву^[11].

Командування[ред. | ред. код]

Перший командний склад Повітряно-космічних сил було призначено 1 серпня 2015 року^[7]. Першим Головнокомандувачем Повітряно-космічних сил став генерал-полковник Віктор Бондарєв, який до цього обіймав посаду Головнокомандувача Військово-повітряних сил Російської Федерації.

Станом на січень 2020 року Командування ВКС представлено такими вищими офіцерами:

Командувачі[ред. | ред. код]

• генерал-полковник Бондарєв Віктор Миколайович (1 серпня 2015 — 26 вересня 2017),
• Кураченко Павло Павлович (тимчасово виконувач обов'язків Головнокомандувача з 25.09.2017 по 22.11.2017),^{[12][13][7][14]}
• генерал армії Суровікін Сергій Володимирович (31 жовтня 2017 — серпень 2023).
• генерал-полковник Афзалов Віктор Мусавірович ( жовтень 2023)

Навчальні заклади[ред. | ред. код]

• Військовий навчально-науковий центр ВПС «Військово-повітряна орденів Леніна і Жовтневої Революції, Червонопрапорна академія імені професора М. Е. Жуковського і Ю. А. Гагаріна» (місто Вороніж),
• Військово-космічна Червонопрапорна академія імені А. Ф. Можайського (Санкт-Петербург),
• Ярославське вище військове училище протиповітряної оборони імені 60-річчя Великого Жовтня,
• Військова Червонопрапорна академія повітряно-космічної оборони імені Маршала Радянського Союзу Г. К. Жукова (місто Твер),
• Краснодарське вище військове авіаційне ордена Дружби народів училище льотчиків імені Героя Радянського Союзу А. К. Сєрова,
• Навчальний військовий центр при Рязанському державному радіотехнічному університеті,
• Навчальний військовий центр при Московському орденів Леніна і Жовтневої Революції авіаційному інституті імені Серго Орджонікідзе,^[15]
• Навчальний військовий центр при Уфімському державному авіаційному технічному ордена Леніна університеті,^[16]
• Військовий інститут при Московському державному технічному орденів Леніна, Жовтневої Революції і Трудового Червоного Прапора університеті імені Н. Е. Баумана,^[17]
• 183-ий навчальний центр,
• Тверське Суворовське військове училище.^[18][19]

Культура[ред. | ред. код]

Головний заклад культури — Центральний офіцерський клуб Повітряно-космічних сил (Москва)^[20].

У листопаді 2018 року Міноборони Росії повідомило про створення на території парку «Патріот» Центрального музею Повітряно-космічних сил Російської Федерації^[21].

ВКС має Ансамбль пісні й танцю Повітряно-космічних сил.

Див. також[ред. | ред. код]

• Збройні сили Російської Федерації
• Військово-повітряні сили Російської Федерації
• Космічні війська Російської Федерації
• Війська протиповітряної і протиракетної оборони Російської Федерації
• Служба безпеки польотів авіації Збройних сил Російської Федерації
• Головний храм Збройних сил РФ
• Втрати військовослужбовців Повітряно-космічних сил Росії під час вторгнення в Україну (з 2022)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Юрий Бараш. Современное состояние воздушно-космической обороны России и перспективы её развития. Часть 1 // Виклики і ризики. — ЦДАКР, 2019. — № 16 (127) (30 серпня). — С. 37.

Посилання[ред. | ред. код]

• Офіційний сайт Міністерства оборони Російської Федерації. // mil.ru
• Структура Збройних Сил Російської Федерації. Повітряно-космічні сили. Завдання і головне командування. Офіційний сайт Міністерства оборони Російської Федерації // structure.mil.ru
• Дмитро Сергєєв. Повітряно-космічний «парасольку»: чим займуться нові війська Росії // ТРК «Зірка», 3 серпня 2015

п о р Збройні сили РФ Структура Командування Верховний Головнокомандувач Міністр оборони Генеральний штаб Начальник Генерального штабу Види Збройних сил Сухопутні війська Повітряно-космічні сили Військово-морський флот Окремі роди військ Ракетні війська стратегічного призначення Повітряно-десантні війська Підрозділи психологічних операцій Флоти Північний флот (Сєвероморськ) Балтійський Тихоокеанський Чорноморський Каспійська флотилія Округи Сучасні Ленінградський (Санкт-Петербург) Московський Центральний (Єкатеринбург) Східний (Хабаровськ) Південний (Ростов-на-Дону) Колишні Західний (Санкт-Петербург, розформований 2024) • ОСК «Північ» • Приволзько-Уральський • Північно-Кавказький • Сибірський • Далекосхідний • Московський округ ВПС і ППО (Москва, скасований 2002) • ОСК «Північ» Правове положення   Правові акти й документи Закон про оборону Закон про державну таємницю Закон про військовий обов'язок і військову службу Закон про статус військовослужбовців Воєнна доктрина Військовий бюджет Військові статути: Внутрішньої служби Гарнізонної, комендантської й вартової служби Стройовий Дисциплінарний Корабельний Бойовий   Парламентський нагляд Комітет Державної думи Росії з оборони Комітет Ради Російської Федерації з оборони та безпеки Військова служба   Атрибути військової служби Військова освіта ВОС Військова присяга Військові звання Військова форма Військовий етикет   Військовий обов'язок Військовий квиток Військовий облік Категорії придатності Військовий комісаріат Призов на військову службу Ухиляння від служби Альтернативна служба Контрактна служба Запас   Символіка Емблема Збройних сил Список емблем Збройних сил Знамено Збройних сил Прапори Збройних сил Прапори Військово-морського флоту Знаки розрізнення за формуванням Нарукавні знаки за підрозділом Списки й категорії   Військові бази Список військових аеродромів Список аеродромів спільного базування Військово-морські бази Військові частини за кордоном   Озброєння й військова техніка Бронетехніка Ракетна зброя Ракетно-ядерна зброя Артилерія Список озброєння СВ ЗС РФ Список озброєння ПДВ ЗС РФ Список озброєння ВМФ РФ Список кораблів ВМФ РФ   Зброя масового ураження Біологічна Хімічна Ядерна

п о р Повітряно-космічні сили Російської Федерації Роди військ Військово-повітряні сили Авіація Дальня Військово-транспортна Оперативно-тактична Армійська Зенітні ракетні війська Радіотехнічні війська Спеціальні війська Війська ППО і ПРО Космічні війська Армії 1 А ППО-ПРО 4 АВПСіППО 6 АВПСіППО 11 АВПСіППО 14 АВПСіППО 15 АПКС 45 АВПСіППО Дивізії Змішані авіаційні 1 ЗАД 4 ЗАД 21 ЗАД 27 ЗАД 34 ЗАД 105 ЗАД 303 ЗАД Бомбардувальні 22 ВБАД 51 БАД 326 ВБАД Інші бойові авіаційні 8 АДОП Військові транспортні 12 ВТАД 18 ВТАД Протиракетної оборони 9 ДПРО Протиповітряної оборони 1 ДППО 2 ДППО 3 ДППО 4 ДППО 5 ДППО 25 ДППО 26 ДППО 31 ДППО 32 ДППО 41 ДППО 44 ДППО 51 ДППО 53 ДППО 76 ДППО 93 ДППО Бригади Армійська авіація 15 БрАА 16 БрАА 17 БрАА 18 БрАА Зенітні 24 ЗРБр Полки Авіаційні 43 ОШАП 100 ОКВАП 120 ОВАП 174 ВАП 203 ОАПЛЗ 257 ОШАП 266 ОШАП 279 ОКВАП 899 ОШАП Вертолітні 55 ОВПБУ 112 ОВП 319 ОВП 332 ОВП 337 ОВП 440 ОВП 487 ОВПБУ 549 ОВП 830 ОКПВП Змішані авіаційні 11 ОЗАП 30 ОТЗАП 32 ОТЗАП 33 ОТЗАП 35 ОТЗАП 98 ОЗАП 317 ОЗАП 318 ОЗАП 403 ОЗАП Інші 7 ОРТП 74 ОРТП 83 ОПЗ 1096 ОПЗ Ескадрильї 73 ОПАЕДД 799 ОРАЕ Батальйони 2488 ОІСБ Бази Закордонні 999 АБ (Кант) 3624 АБ (Еребуні) Хмеймім Дальньої авіації Біла Борисоглєбське Воркута Дягілєво Енгельс Моздок Оленья Сольці Угольний Українка Шайківка Список військових аеродромів

Тематичні сайти Quora Довідкові видання Namuwiki Нормативний контроль GKG: /g/11c3n21hsm