Повітряні сили Білорусі — Вікіпедія

Військово-повітряні сили і війська ППО Білорусі
Ваенна-паветраныя сілы і войскі супрацьпаветранай абароны Рэспублікі Беларусь
Емблема Повітряних сил Білорусі
На службі 15.червня.1992 року
Країна  Білорусь
Належність Збройні сили Білорусі
Тип повітряні сили
Роль панування в повітрі,
повітряна розвідка,
авіаційна підтримка
Чисельність 11300
Конфлікти Конфлікт у Ківу
Французько-івуарійський конфлікт
Командування
Поточний
командувач
Генерал-майор Ігор Голуб
Знаки розрізнення
Прапор
Кругляк
Авіація
Ударні літаки Су-25
Винищувачі МіГ-29, Су-27, Су-30СМ
Навчальні літаки Л-39, Як-130
Транспорт Ан-24, Ан-26, Іл-76
Ударні гелікоптери Мі-24, Мі-35М
Універсальні
гелікоптери
Мі-8МТ, Мі-26

Медіафайли на Вікісховищі

Військово-повітряні сили та війська ППО Республіки Білорусь (біл. Ваенна-паветраныя сілы і войскі супрацьпаветранай абароны) — один з видів Збройних сил Білорусі, головним завданням якого є прикриття адміністративних, військових, економічних центрів Республіки Білорусь, угруповань її військ від ударів супротивника з повітря, а також для ураження об'єктів та військ противника та забезпечення бойових дій Сухопутних військ.

У 2015 році зі складу авіації ВПС і військ ППО Білорусі була виключена остання вертолітна база — 181-ша, що базувалась на аеродромі Пружани. Її розформування було завершене до 1 грудня 2015 року.

Історія[ред. | ред. код]

Становлення[ред. | ред. код]

Розпізнавальний знак ВПС Республіки Білорусь

  • Весна 1992 року. Створення власних збройних сил Республіки Білорусь після розпаду СРСР.
  • 15 червня 1992 року, на базі управління 26-й Повітряної армії ВПС СРСР, було сформовано командування Військово-повітряних сил Республіки Білорусь.
  • 1 серпня 1992 року, на основі управління ППО Білоруського військового округу, та 2-ї окремої армії ППО, було сформовано командування Військ ППО Республіки Білорусь.
  • У 2001 році ВПС та війська ППО Білорусі були об'єднані в один вид збройних сил.

Рекорди[ред. | ред. код]

4 і 10 березня 2005 року 3 льотчики ВПС Республіки Білорусь встановили на 2 МіГ-29БМ (б/н 06 і 07) 15 світових авіаційних рекордів за часом набору висоти 3000, 6000, 9000 і 12 000 м без навантаження і з навантаженням від 1000 та 2000 кг, а також по досягненню швидкості польоту замкнутим маршрутом протяжністю 100, 500 і 1000 км без навантаження.

Катастрофи[ред. | ред. код]

Загалом за час існування, білоруські ВПС втратили в катастрофах 12 льотчиків, 8 літаків та 2 гелікоптери:

  • 23 травня 1996 року під час тренувального польоту розбився винищувач Су-27. Пілот Володимир Карват – загинув. Льотчику посмертно було присвоєно звання «Герой Білорусі» за те, що відвів машину, що падає, від населеного пункту;
  • 19 травня 1997 року під час тренувального польоту розбився винищувач-бомбардувальник Су-17. Льотчик-випробувач Сергій Погребан загинув;
  • Су-27УБМ за п'ятнадцять хвилин до катастрофи на авіашоу в Польщі
    30 серпня 2009 року під час виступу на авіаційному шоу у польському місті Радом розбився Су-27УБМ. Загинули заступник командувача Західним оперативно-тактичним командуванням ВПС та військ ППО полковник Олександр Марфіцький та заступник командира 61-ї винищувальної авіабази полковник Олександр Журавлевич;
  • 21 квітня 2010 року під час тренувального польоту в районі Ружан (Пружанський район) зіткнулися в повітрі два винищувачі МіГ-29. Пілот одного з літаків зумів катапультуватись. Інший винищувач приземлився на аеродромі;
  • 23 вересня 2010 року в Ганцевичському районі під час виконання пілотажу підвищеної складності на малих висотах зазнав катастрофи МіГ-29. Загинули підполковник Сергій Коваленко та майор Олександр Жигайло;
  • 29 листопада 2011 року на аеродромі Пружани під час виконання тренувального польоту зазнав катастрофи Мі-24. Жертвами катастрофи стали троє членів екіпажу: майор Олег Кохно, капітан Денис Глущенко, капітан Валерій Бобко;
  • 12 червня 2012 року на полігоні «Німан» під Лідою розбився Су-25. Загинув пілот - підполковник Микола Гриднєв;
  • 30 вересня 2014 року у Лідському районі впав штурмовик Су-25. Льотчик вижив;
  • 11 листопада 2014 року у Ляховичському районі Брестської області впав МіГ-29 61-ї винищувальної авіабази. Льотчик катапультувався та вижив. Причина - пожежа, викликана коротким замиканням через порушення цілісності ізоляції від тертя джгута та трубопроводу;
  • 25 квітня 2016 року під час планової посадки на майданчик приземлення поза аеродромом за 6 кілометрів від Мозиря сталася аварія гелікоптера Мі-24П 50-ї змішаної авіаційної бази ВПС та військ ППО. Екіпаж гелікоптера залишився живим.
  • 27 січня 2017 року в Демократичній Республіці Конго в районі Рутшуру збито (за деякими даними, аварія сталася з технічних причин) два гелікоптери Мі-24, на одному з яких були троє білоруських військових фахівців, які займалися підготовкою льотчиків і техніків конголезьких військово-повітряних сил. Усі білоруси вижили, але були госпіталізовані до медустанови міста Гома.
  • 23 лютого при виконанні планових польотів на аеродромі «Бобруйский» під час розгону МіГ-29 стався спалах двигуна. Льотчик катапультувався та вижив.
  • 19 травня 2021 року в Барановичах розбився навчально-бойовий літак Як-130 116-ї штурмової авіаційної бази. Обидва льотчики, майор Андрій Нічипорчик та лейтенант Микита Куканенко катапультувалися, але загинули.

Інші випадки[ред. | ред. код]

  • 2 вересня 1995 року три повітряні кулі, що борються за кубок Гордона Беннетта, влетіли до білоруського повітряного простору. Попри той факт, що організатори повідомили білоруському уряду про гонку ще в травні, і що плани польотів були також представлені, білоруські військово-повітряні сили та війська протиповітряної оборони збили одну повітряну кулю. Загинуло двоє американських громадян. З двох повітряних куль, що залишилися, одна була змушена відразу екстрено приземлитися, а інша приземлилася через дві години після події внаслідок погіршення погоди. Екіпажі двох повітряних куль були оштрафовані за в'їзд до Білорусії без візи, а потім звільнені.
  • 6 листопада 2004 року літаки ВПС Кот-д'Івуару з білоруськими льотчиками на борту помилково розбомбили позиції французьких миротворців у районі міста Буаке.
  • 4 липня 2012 року шведський цивільний літак з території Литви незаконно перетнув повітряний простір Білорусії, скинувши на маленьких парашутах над містами Мінськ та Івенець іграшкових плюшевих ведмедиків з прикріпленими до них табличками, забезпеченими написами, що агітують проти уряду Лукашенка і проти порушення прав людини у країні.
  • 23 серпня 2020 року щонайменше один білоруський гелікоптер Мі-24 вилетів для перехоплення зв'язки повітряних куль, що занесло вітром з боку литовського кордону на схід. До зв'язки куль було підвішена, за твердженням Міністерства оборони Республіки Білорусь, «антидержавна символіка». Наступного дня міністерства закордонних справ двох країн обмінялися нотами протесту: у Литві заявили про порушення білоруськими гелікоптерами повітряного простору Литви, а білоруське МЗС заявило про сплановану провокацію.

Бойовий склад[ред. | ред. код]

Оснащення[ред. | ред. код]

Згідно з даними IISS The Military Balance на 2022 рік Військово-повітряні сили Білорусі мали у своєму розпорядженні таку техніку:[5]

Найменування Фото Країна походження Призначення Варіант Кількість Примітки
Бойові літаки
Су-30 Росія Росія Багатоцільовий винищувач Су-30СМ 4 Замовлено 12 літаків
Міг-29 СРСР СРСР Багатоцільовий винищувач МіГ-29С

МіГ-29УБ

МіГ-29БМ

34
Су-27 СРСР СРСР Багатоцільовий винищувач Су-27

Су-27УБ

21 не експлуатуються, знаходяться на зберіганні
Ударні
Су-25 СРСР СРСР Штурмовик Су-25К

Су-25УБК

22 Також близько 20 Су-25 знаходяться на зберіганні
Навчальний літак
Як-130 Росія Росія навчально-бойовий 11
Л-39 Чехія Чехія навчально-тренувальний 10 Куплені у України у 2005 році.
Транспортний літак
Іл-76 СРСР СРСР Транспортний літак 2
Ан-26 СРСР СРСР Транспортний літак Ан-26

Ан-24

5
Гелікоптери
Мі-24 СРСР СРСР Ударний гелікоптер Мі-24В

Мі-24П

Мі-24Р

Мі-24К

12
Мі-35М Росія Росія Ударний гелікоптер Мі-35П
Мі-8 СРСР СРСР Багатоцільовий гелікоптер Мі-8

Мі-8МТВ-5

8

12

Мі-26 СРСР СРСР Багатоцільовий гелікоптер 6 знаходяться в резерві
ППО
С-400 Росія Росія ЗРК великого радіусу дії
С-300 СРСР СРСР ЗРК великого радіусу дії С-300ПС

С-300В

48
Бук СРСР СРСР ЗРК середнього радіусу дії Бук-М1

Бук-М2

4 дивізіона
Оса СРСР СРСР ЗРК малого радіусу дії Оса-АКМ 6 дивізіонів
Стріла-10 СРСР СРСР ЗРК малого радіусу дії
Тор Росія Росія ЗРК середнього радіусу дії Тор-М2Е 17
Противник-ГЕ Росія Росія Трьох координатна РЛС 5

Посилання[ред. | ред. код]

  1. У білорусі сформували новий зенітний ракетний полк біля кордону з Україною
  2. У Білорусі сформували новий зенітний ракетний полк поблизу України
  3. Завдяки Росії Білорусь розгорнула полк з новими ЗРК «ТОР-М2». http://opk.com.ua/. Оборонно-промисловий Кур'єр. 4 грудня 2017. Процитовано 16 січня 2018. 
  4. В Барановичах возродили знаменитый 1146 зенитный ракетный полк. http://www.ctv.by/. СТВ. 4 грудня 2017. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018. 
  5. The Military Balance 2022. IISS (англ.). Процитовано 16 березня 2023.