French
DeutschПогонич парагвайський — Вікіпедія
| Погонич парагвайський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Laterallus xenopterus Conover, 1934 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Погонич венесуельський[2] (Laterallus xenopterus) — вид журавлеподібних птахів родини пастушкових (Rallidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 14 см. Голова і шия рудувато-коричневі, спина тьмно-коричнева. Крила і хвіст чорнуваті. Покривні пера крил смугасті, чорно-білі. Верхня частина грудей жовтувато-оранжева, груди світліші. Решта нижньої частини тіла біла, на животі чорні смуги. Гузка переважно чорна. Дзьоб чорнуватий з бірюзовими краями, лапи сіро-коричневі.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Парагвайські погоничі мешкають на сході Парагваю, на південному сході Бразилії та в Болівії (Бені). Вони живуть на болотах Пантаналу та на заплавних луках в регіоні серрадо, на висоті до 1000 м над рівнем моря. Віддають перевагу місцевостям з густою травою, висотою від 0,3 до 2 м і зі стоячою водою глибиною 0,5-2 см. Такі луки часто зустрічаються в горбистій місцевості, прилеглій до галерейного лісу, в Болівії птахи також зустрічалися в заплавних саванах і в заростях Cyperus giganteus на берегах озера.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція парагвайських погоничів становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Laterallus xenopterus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 20 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Finfoots, flufftails, rails, trumpeters, cranes, Limpkin. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 20 серпня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Taylor, B., & van Perlo, B. (1998). Rails – A Guide to the Rails, Crakes, Gallinules and Coots of the World. ISBN 1-873403-59-3
|
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |