Подих смерті — Вікіпедія

«Подих смерті»

Автор	Айзек Азімов
Назва мовою оригіналу	англ. Whiff of Death вперше видавався під назвою англ. The Death Dealers (Торговці смертю)
Ілюстрації	І. Бугославська[1]
Країна	США
Мова	англійська
Жанр	детектив
Видавництво	Україна  — Молодь  США  — Avon
Видано	1958
Видано українською	1989
Перекладач(і)	Богдан Салик[1]
Тип носія	друк (оправа)

«По́дих сме́рті» (англ. Whiff of Death, вперше видавався під назвою англ. The Death Dealers (Торговці смертю))  — детективний роман американського письменника Айзека Азімова. Виданий в 1958 році. В українському перекладі вийшов у видавництві «Молодь» у 1989 році.

Сюжет[ред. | ред. код]

Книга про доцента університету, чий студент помирає під час експерименту. Доцент намагається дізнатися, чи смерть була випадковою, чи навмисно здійсненою.

Герої книги[ред. | ред. код]

• Луїс Брейд (англ. Louis Brade)  — доцент кафедри хімії.
• Доріс Брейд (англ. Doris Brade)  — дружина Луїса Брейда.
• Ральф Нойфельд (англ. Ralph Neufeld)  — жертва.
• Кеп Ансон (англ. Cap Anson)  — хімік-органік, колишній наставник Луїса Брейда.
• Роберта Гудх'ю (англ. Roberta Goodhue)  — аспірантка кафедри.
• Маріл Фостер (англ. Merill Foster)  — ще один доцент кафедри хімії, колега Луїса Брейда.
• Отто Ранке (англ. Otto Ranke)  — перший науковий керівник Ральфа Нойфельда.
• Артур Літелбі (англ. Arthur Littelby)  — завідувач кафедри.
• Джек Дохені (англ. Jack Doheny)  — поліцай.

Видання[ред. | ред. код]

• 1958 рік — американське видавництво Avon.

Переклади українською[ред. | ред. код]

• Айзек Азімов. "Подих смерті". З англійської переклав Богдан Салик. (Увійшов що збірки «Подих смерті. Пригодницькі романи». Айзек Азімов - "Подих смерті", Реймонд Чандлер - Прощай, кохана!, Дешилл Хеммет - Худий. Переклад з англійської Богдан Салик, Наталка Войко, Олександр Буценко. Художнє оформлення І.Бугославської. Київ: Молодь. 1989. 448 стор. (Серія "Зарубіжний детектив"). ISBN 5-7720-0221-Х)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

1. Подих смерті. Айзек Азімов у Е-бібліотеці «Чтиво». - Процитовано 12 грудня 2012

Це незавершена стаття про книгу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.