Подорож патріарха Макарія — Вікіпедія

Подорож патріарха Макарія
	«Подорож патріарха Макарія» з колекції бібліотеки НаУКМА на виставці у Софії Київській
Автор	Павло Алеппський
Мова	арабська
	Цей твір у Вікісховищі

«Подорож патріарха Макарія» — щоденник подорожніх нотаток Павла Алеппського, сина патріарха Антіохійського Макарія ІІІ. Посідає головне місце серед творів близькосхідних християн у жанрі опису подорожей — ріхля. Літературна пам'ятка, написана мовою, що отримала в науці назву середньоарабської (мається на увазі суміш арабської літературної та розмовного діалекту, у даному випадку сирійського). У західній лінґвоарабістиці використовують також термін «християнська середньоарабська мова» («Christian Middle Arabic»), виокремлюючи в її історії ранню (до X ст.) і пізню (з початку XI ст.) форми. Належить до пам'яток арабо-християнської літератури.

Містить дуже цінний матеріал про тогочасне політичне становище України, культуру, звичаї і побут українського народу в середині XVII століття, також про Волощину, Туреччину та Московію.

Повідомлення Павла Алеппського про Україну є єдиним арабомовним джерелом з історії нашої країни XVII ст. Особливий інтерес становить розповідь про зустрічі патріарха Макарія з Богданом Хмельницьким у Богуславі та Чигирині, враження від Києво-Печерської лаври та, зокрема, опис її Успенського собору — єдине письмове джерело про цей храм до пожежі 1718 р.

Текст «Подорожі патріарха Макарія» існує в кількох відомих на сьогодні списків рукопису:

Лондонський (Британського музею) — переписаний 1765 р. Із нього в 1829—1836 рр. було здійснено відомий англійський переклад Ф. Бельфура — перший переклад діаріушу, завдяки якому світ власне й дізнався про рукопис Павла Алеппського;

Паризький (список Паризької національної бібліотеки) — найстаріший (XVII ст.) і найповніший (662 сторінки). Його дослідженням займався румунський арабіст В. Раду, який опублікував частину арабського тексту з французьким перекладом у Парижі у 1930–1950-х рр.;

Дамаський 1700 р. (від 1913 р. зберігається у Санкт-Петербурзі). Із нього було зроблено кілька копій у Москві та Петербурзі, одна з яких лягла в основу відомого російського перекладу Ґ. Муркоса (5 випусків обсягом понад 1000 сторінок, 1896—1900 рр., перевиданий 2005 р.). З останнього, своєю чергою, було виконано й деякі непрямі українські переклади (наприклад, письменника М. Рябого);

Київський (зберігається в особовому архіві Омеляна Пріцака в Науковій бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянська академія». Фактично 140 сторінок. З'явився в Україні завдяки А. Кримському.

Крім А.Кримського досліджували Київський список А. Олесницький, Тауфік Кезма, А. Ковалівський, Я. Полотнюк. Перекладав на українську мову О. Пріцак.

У 2008 році за участю науковців Румунії та Росії стартував міжнародний проект із підготовки повного критичного тексту «Подорожі» мовою оригіналу на основі текстів англійського, французького та російського рукописів.

Див. також[ред. | ред. код]

Видання перекладів[ред. | ред. код]

Російською

Путешествие Антиохийского патриарха Макария в Россию в половине XVII века, описанное его сыном, архидиаконом Павлом Алеппским. — Москва, 1896, 1897, 1898, 1900.
Путешествие антиохиского патриарха Макария в Москву в середине XVII в. СПб. П. П. Сойкин. 1898.
Путешествие Антиохийского патриарха Макария в Украину в середине XVII века, описанное его сыном архидиаконом Павлом Алеппским / Пер. с араб. Г. Муркоса. — К., 1997.

Українською

Подорож патріарха Макара / Переклад В. П. Огоновського // Життя і знання. — № 4–12. — Львів, 1935; № 1–8. — Львів, 1936.
Подорож Макарія, патріарха Антіохійського. Перша зустріч з Богданом Хмельницьким. Про рівень освіти на Україні в XVII ст. / Переклад А. П. Ковалівського // Антологія літератур Сходу. — Харків: Видавництво ХНУ, 1961. — С. 365—367.
Халебський П. Подорож Макарія, патріарха антіохійського: фрагменти. — Всесвіт, 1985, № 12, с. 151—153.
Булос ібн аз-Заїм (Павло Халебський). Подорож патріарха Макарія / Переклад Яреми Полотнюка [З лондонського рукопису]. — Дзвін, 1990 р., № 9, с. 119—129.
Аль-Халебі, Булос ібн аз-Заїма (Павло Халебський). Країна козаків: з подорож. нотаток особистого секретаря милістю Всевишнього Бога патріарха антиохійського та всього Сходу Макарія ІІІ…Булос ібн аз-Заїма аль-Халебі (Павло Халебський); переклад з російської М. Сливинського; упоряд. М. Рябий; художник В. Тишецький. — Київ: МСП «Козаки», 1995. — 83 с. (Настільна книга українця).
Халебський П. З подорожніх записок / Переклад Я. Полотнюка. — Київська старовина, 1995., № 4, с. 45–52.
Халебський П. (Булос Ібн аз Заїм аль Халябі). Україна — земля козаків: подорожній щоденник / П. Халебський; авт. передм., упоряд. М. Рябий. — 2-е вид., доп. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2005. — 284 с.: іл. — (Настільна книга українця).
Халебський Павло. Україна — земля козаків: Подорожній щоденник / Упоряд. М. О. Рябий; Післям. В. О. Яворівського. — К.: Ярославів Вал, 2009. — 293 с.

Література[ред. | ред. код]

Петрова Ю. Київський список «Подорожі патріарха Макарія» // Український історичний журнал. — 2013. — № 6. — С. 172—181.- Бібліогр.: с. 172—180.
Рибалкін В. С. Мандрівний манускрипт // XVI Сходознавчі читання А.Кримського: Тези доповідей міжнародної наукової конференції. — К., 2012. — С. 60–62.
Січинський В. Ю. Чужинці про Україну: Вибір з описів подорожів по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть. — Авґсбурґ: Вид. Петра Павловича; printer Dr. Kirsch, 1946. — Вид. 5. — C. 39—42. — 118 с.
Крачковский И. Ю. Описание путешествия Макария Антиохийского как памятник арабской географической литературы и как источник для истории России в XVII в. // Избранные сочинения. — Т.IV: Арабская географическая литература. — Москва; Ленинград, 1957. — С. 259—272. (рос.)
Voyage du Patriarche Macaire d'Antioche: Texte arabe et traduction française par Basile Radu // Patrologia Orientalis. — Paris, 1930. — T.XXII, F.1. (фр.)
Paul, of Aleppo, Archdeacon. The travels of Macarius: Patriarch of Antioch / VOLUME I. — VOLUME II. — London: Printed for the Oriental Translation Fund of Great-Britain and Ireland, 1836. (англ.)

Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.