Подільський економічний район — Вікіпедія

Подільський економічний район
Основні дані
Площа:	60,945 тис. км²
Населення:	4,6 млн осіб
Області:	Вінницька область Тернопільська область Хмельницька область
Рельєф:	рівнинний
Клімат:	помірно континентальний
Ґрунти:	чорнозем, сірі лісові
Річки:	Дністер, Південний Буг, Горинь, Збруч, Серет
Природні ресурси:	Добре забезпечений земельними ресурсами, дещо гірше — водними і лісовими. Корисні копалини: гнейси, червоний граніт, мармур, крейда, пісковики, гіпс, мергель. Виявлені лікувальні води
Міста:	Вінниця, Хмельницький, Тернопіль, Кам'янець-Подільський, Шепетівка, Жмеринка, Чортків, Могилів-Подільський, Ладижин, Полонне
Проблеми:	Основними проблемами району є відносно низький, у порівнянні з іншими регіонами, рівень розвитку промислового виробництва. Це приводить до того, що у Тернопільській та Хмельницькій областях дуже високий рівень безробіття і низький рівень життя населення, особливо у сільській місцевості.

Поді́льський економі́чний райо́н — економічний район України, розташований на Правобережній Україні, на заході лісостепової зони, охоплюючи Вінницьку, Тернопільську та Хмельницьку області.

Населення[ред. | ред. код]

На території району проживає 4,6 млн осіб. Пересічна густота населення є нижчою від середньоукраїнської і становить 72,5 осіб/км². Район має один з найнижчих в Україні показників урбанізованості — 46 %. В середньому рівень зайнятості перевищує 70 %. Українці складають понад 92 % населення.

Господарство[ред. | ред. код]

Основою господарського комплексу є потужний Агропромисловий комплекс, який базується на інтенсивному багатогалузевому сільському господарстві.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Провідною галуззю сільського господарства є рослинництво. Основними зерновими культурами є пшениця, ячмінь, кукурудза, зернобобові; технічними — цукрові буряки, соняшник, тютюн. Розвинуте також картоплярство, овочівництво.

З галузей тваринництва виділяються молочно-м'ясне скотарство, свинарство, птахівництво, рибництво, бджільництво.

Харчова промисловість[ред. | ред. код]

Визначальними для району у харчовій промисловості є цукрова, спиртова, м'ясна, молочна, маслоробна, сироварна, борошномельно-круп'яна, олійно-жирова, плодовоовочева, хлібопекарська промисловості. Підприємства галузі є у кожному міському населеному пункті.

Машинобудування[ред. | ред. код]

Машинобудування спеціалізується на виробництві технологічного устаткування, електротехнічної продукції, сільськогосподарських машин (Кам'янець-Подільський, Могилів-Подільський, Бар, Чортків, Тернопіль).

Електроенергетика[ред. | ред. код]

Найбільшими електростанціями є Хмельницька АЕС і Ладижинська ТЕС.

Хімічна промисловість[ред. | ред. код]

Хімічна промисловість спеціалізується на виробництві фосфатних добрив, сірчаної кислоти, товарів побутової хімії, мийних засобів, штучної шкіри, виробів лісохімії (каніфолі, скипидару).

Легка промисловість[ред. | ред. код]

Основними галузями легкої промисловості є бавовняна, трикотажна, швейна, взуттєва, хутрова, а найбільшими центрами — Тернопіль, Хмільник, Кам'янець-Подільський, Хмельницький, Шепетівка, Жмеринка, Кременець.

Целюлозно-паперова промисловість[ред. | ред. код]

Целюлозно-паперова промисловість розвивається у Понінці, Славуті.

Промисловість будівельних матеріалів[ред. | ред. код]

Промисловість будівельних матеріалів представлена цементною, цегельною, черепичною, скляною галузями, виробництвом стінових блоків.

Транспорт[ред. | ред. код]

Найбільше перевезень здійснюється залізничним та автомобільним транспортом. Мережа доріг тут достатньо розгалужена. Основні транспортні вузли: Вінниця, Хмельницький, Козятин, Тернопіль, Жмеринка та ін. По території району проходять транснаціональні магістралі Москва-Вінниця-Тернопіль-Львів-Братислава (Відень, Будапешт); Москва-Київ-Вінниця-Кишинів-Бухарест (Софія, Афіни) та ін. Тут пролягають найбільші газо- і нафтопроводи: «Союз» і Уренгой-Помари-Ужгород.

Експорт[ред. | ред. код]

У структурі експорту переважають цукор, деревина, напівфабрикати з деревини, овочеві, м'ясні, фруктові консерви, інструменти, підшипники, фосфатні добрива, миючі засоби, штучна шкіра, бавовняні і шерстяні тканини, будівельні матеріали, продукція целюлозно-паперової промисловості.

Імпорт[ред. | ред. код]

Основними статтями імпорту є природний газ, нафтопродукти, прилади, машини, обладнання, автомобілі, автобуси.

Література[ред. | ред. код]

• Заболоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України. Національна макроекономіка. — К., 2002.