Поділ (частина міста) — Вікіпедія

Поді́л — у Київській Русі передмістя, торговельно-реміснича частина міст.

Поділ отримав свою назву, через те, що розташовувався нижче від міста-фортеці, збудованої, як правило, на горі.

Подоли виникали в динамічно зростаючих давньоруських містах внаслідок суспільного поділу праці, що призвело до відокремлення ремесла від землеробства, відтак концентрації торговців і ремісників у містах.

Спочатку поділ вважався не містом, а передмістям і був неукріплений. Майже цілком поділ складався з будинків, майстерень і торговельних яток ремісників, які були дерев'яними. У час нападів на місто, найбільше потерпали саме поділ та його мешканці — зазвичай ворог підпалював ремісниче передмістя, і його нищила пожежа.

З кінця ХІІ—ХІІІ століття у Північно-Східній Русі (Новгородське і Псковське князівства), а пізніше і у Московській державі за «подолом» закріплюється назва посад.

Слово поділ збереглося у топонімах деяких українських міст — назві придніпровського району столичного Києва Поділ, історичній назві приворсклянської частини міста Полтави Поділ.

Галерея сучасного подолу в Києві[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерело[ред. | ред. код]