Полянський Юрій Іванович — Вікіпедія

Юрій Іванович Полянський
Юрій Іванович Полянський
Юрій Іванович Полянський
Юрій Полянський, 1930-ті роки.
1-й крайовий комендант УВО
1922 — 1923
Наступник: Петро Бакович
 
Народження: 6 березня 1892(1892-03-06)
Жовтанці, Кам'янський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Смерть: 19 липня 1975(1975-07-19) (83 роки)
м. Буенос-Айрес, Аргентина Аргентина
Поховання: Монте-Гранде
Національність: Українець
Країна: Аргентина
Освіта: Віденський університет
Львівський університет
Ступінь: професор
Партія: УВО (19201929)
 
Військова служба
Роки служби: 19181975
Приналежність: Армія УНР
Рід військ: УГА
Звання:  Поручник
Битви: Перша світова війна

Польсько-українська війна

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Юрій Іванович Полянський (6 березня 1892, Жовтанці, нині Львівський район, Львівська область — 19 липня 1975, Буенос-Айрес, Аргентина) — український геолог, географ і археолог. Старшина УГА, перший крайовий комендант УВО.

Життєпис[ред. | ред. код]

Головна Рада Студентського Союзу 1912 р. 1-й ряд від ліва: Дарія Білинська-Навроцька, Василь Косаренко-Косаревич, А. Павлусевич, Осип Когут, М. Жила, Марія Твердохліб, Євген Коновалець; 2-й ряд: Степан Індишевський, нерозпізнаний, Іван Бабій, Юрій Полянський, В. Котецький, Олена Степанів, Роман Дашкевич, Петро Дідушок, Юліян Охримович.

Народився 6 березня 1892 року в селі Жовтанці, тепер Львівського району Львівської області, у родині священика.

У 1910 закінчив навчання в гімназії міста Ярослав. Продовжив навчання на математично-природничому відділі Віденського університету, згодом перевівся на даний відділ до Львівського університету, який закінчив у 1914.

У війську[ред. | ред. код]

Проходить службу в армії Австро-Угорщини у ранзі поручника артилерії.

Учасник листопадових боїв за Львів у 1918 у складі Української Галицької Армії.

Комендант УВО[ред. | ред. код]

Протягом 19201922 рр. — член Начальної команди УВО. Обіймає посаду крайового коменданта УВО.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Протягом 19201930 рр. учитель географії Академічної гімназії у Львові, викладач таємного українського університету. З 1931 по 1939 — викладач антропології Львівської богословської академії.

Від вересня по грудень 1939 року — заступник завідувача відділу освіти міста Львова. Від грудня 1939 року — керівник кафедри та професор географії Львівського державного університету імені Івана Франка. Від січня 1940 року — помічник ректора Львівського державного університету імені Івана Франка, науковий секретар університетської Вченої ради, а також декан географічного факультету Львівського університету.

Наукові зацікавлення професора Ю. Полянського в галузі географії відображає вербальна мова його наукових творів, концептуальний і лінґвістичний вимір якої висвітлено у статті М. Влах. [1]

Бургомістр Львова[ред. | ред. код]

Полянський ставився до поляків приязно під час радянської і нацистської окупацій. У червні — вересні 1941 року — голова тимчасового правління міста Львова, бургомістр. З вересня 1941 р. і до кінця німецької окупації працював директором львівського Природознавчого музею. Намагався підтримати польську та єврейську професуру в умовах окупації, підписи Полянського стоять під довідками, офіційними листами й різними зверненнями, зокрема на підтримку М. Гольдштейна і його колекції[2].

На еміграції[ред. | ред. код]

Улітку 1944 р. виїхав до Австрії. Після Другої Світової війни проживав на еміграції в Австрії та Німеччині. До 1947 р. — професор Українського Вільного Університету у м. Мюнхен, а з 1947 р. — в Аргентині.

Працював в Аргентині як геолог, виконуючи різні дослідження для Державного геологічного інституту. З 1958 по 1967 — професор Університету Буенос-Айреса. В Аргентині опублікував 31 працю, переважно іспанською мовою. Деякі його праці Університет використовував як підручники.

Місце поховання[ред. | ред. код]

Могила Юрія Полянського на цвинтарі в Монте-Гранде. Фото 2020 р.
Могила Юрія Полянського на цвинтарі в Монте-Гранде. Фото 2020 р.

Похований на цвинтарі Монте-Гранде (Великий Буенос-Айрес, Аргентина) в першій групі поховань (34°51.7630’ S, 58°28.7160’ W)[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Влах М. Р. Наукова мова професора Юрія Полянського: концептуальний і лінґвістичний виміри. Професор Юрій Полянський: від плакорів Поділля до засніжених Анд : матеріали Всеукр. онлайн-семінару, приуроч. 130-річчю з дня народження географа, геолога, археолога Полянського Юрія Івановича (27–28 травня 2022 р.). Тернопіль : Вектор, 2022. С. 32–46. http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/26300/1/Vlakh.pdf
  2. Вітенко М. Полянський Юрій Іванович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 3: П — С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 221—222. (українською). ISBN 978-966-2067-65-1.
  3. Парнікоза, Іван. Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 2. https://h.ua/ (українська) . Хайвей. Архів оригіналу за 3 березня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник
Посада запроваджена
1-й Крайовий комендант УВО
1922-1923
Наступник
Петро Бакович