Полянський Юрій Іванович — Вікіпедія

Юрій Іванович Полянський
Юрій Полянський, 1930-ті роки.
1-й крайовий комендант УВО
1922 — 1923
Наступник:	Петро Бакович
Народження:	6 березня 1892(1892-03-06) Жовтанці, Кам'янський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Смерть:	19 липня 1975(1975-07-19) (83 роки) м. Буенос-Айрес,  Аргентина
Поховання:	Монте-Гранде
Національність:	Українець
Країна:	Аргентина
Освіта:	Віденський університет Львівський університет
Ступінь:	професор
Партія:	УВО (1920—1929)
Військова служба
Роки служби:	1918—1975
Приналежність:	Армія УНР
Рід військ:	УГА
Звання:	Поручник
Битви:	Перша світова війна Польсько-українська війна Листопадовий чин
Медіафайли у Вікісховищі

Юрій Іванович Полянський (6 березня 1892, Жовтанці, нині Львівський район, Львівська область — 19 липня 1975, Буенос-Айрес, Аргентина) — український геолог, географ і археолог. Старшина УГА, перший крайовий комендант УВО.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 6 березня 1892 року в селі Жовтанці, тепер Львівського району Львівської області, у родині священика.

У 1910 закінчив навчання в гімназії міста Ярослав. Продовжив навчання на математично-природничому відділі Віденського університету, згодом перевівся на даний відділ до Львівського університету, який закінчив у 1914.

У війську[ред. | ред. код]

Проходить службу в армії Австро-Угорщини у ранзі поручника артилерії.

Учасник листопадових боїв за Львів у 1918 у складі Української Галицької Армії.

Комендант УВО[ред. | ред. код]

Протягом 1920–1922 рр. — член Начальної команди УВО. Обіймає посаду крайового коменданта УВО.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Протягом 1920–1930 рр. учитель географії Академічної гімназії у Львові, викладач таємного українського університету. З 1931 по 1939 — викладач антропології Львівської богословської академії.

Від вересня по грудень 1939 року — заступник завідувача відділу освіти міста Львова. Від грудня 1939 року — керівник кафедри та професор географії Львівського державного університету імені Івана Франка. Від січня 1940 року — помічник ректора Львівського державного університету імені Івана Франка, науковий секретар університетської Вченої ради, а також декан географічного факультету Львівського університету.

Наукові зацікавлення професора Ю. Полянського в галузі географії відображає вербальна мова його наукових творів, концептуальний і лінґвістичний вимір якої висвітлено у статті М. Влах. ^[1]

Бургомістр Львова[ред. | ред. код]

Полянський ставився до поляків приязно під час радянської і нацистської окупацій. У червні — вересні 1941 року — голова тимчасового правління міста Львова, бургомістр. З вересня 1941 р. і до кінця німецької окупації працював директором львівського Природознавчого музею. Намагався підтримати польську та єврейську професуру в умовах окупації, підписи Полянського стоять під довідками, офіційними листами й різними зверненнями, зокрема на підтримку М. Гольдштейна і його колекції^[2].

На еміграції[ред. | ред. код]

Улітку 1944 р. виїхав до Австрії. Після Другої Світової війни проживав на еміграції в Австрії та Німеччині. До 1947 р. — професор Українського Вільного Університету у м. Мюнхен, а з 1947 р. — в Аргентині.

Працював в Аргентині як геолог, виконуючи різні дослідження для Державного геологічного інституту. З 1958 по 1967 — професор Університету Буенос-Айреса. В Аргентині опублікував 31 працю, переважно іспанською мовою. Деякі його праці Університет використовував як підручники.

Місце поховання[ред. | ред. код]

Похований на цвинтарі Монте-Гранде (Великий Буенос-Айрес, Аргентина) в першій групі поховань (34°51.7630’ S, 58°28.7160’ W)^[3].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.

Посилання[ред. | ред. код]

• Шендеровський В. Український дослідник Андів — Юрій Полянський / Василь Шендеровський. Нехай не гасне світ науки. Книга перша. — 23 грудня 2001 року.
• Архів Львівського національного університету імені Івана Франка
• Шаблій О. І., Котик Л. І. Педагогічна діяльність професора Юрія Полянського / Професор Юрій Полянський: від плакорів Поділля до засніжених Анд: матер. Всеукр. онлайн-семінару приуроч. 130-річчю з дня народження географа, геолога, археолога Полянського Юрія Івановича (27-28 травня 2022 р.). — Тернопіль: Вектор, 2022. — С. 4-32.

Нормативний контроль GND: 126654115 · GKG: /g/121v8lw8 · ISNI: 0000000014542450 · MAK: 9810669964805606 · VIAF: 60082536 · WorldCat: viaf-60082536

Попередник Посада запроваджена

1-й Крайовий комендант УВО 1922-1923

Наступник Петро Бакович

п о р Провідники УВО, ОУН і організацій, що вийшли з неї УВО Євген Коновалець Крайові команданти УВО Юрій Полянський (1922—1923) • Петро Бакович (1923) • Андрій Мельник (1923—1924) • Ярослав Індишевський (весна 1924 — середина 1926) • Юліан Головінський (друге півріччя 1926 — 01.1927) • Роман Сушко (1927 — 11.1928) • в.о. Володимир Горбовий (11.1928 — 12.1928) • Богдан Гнатевич (12.1928 — 02.1929) • Омелян Сеник (02.1929 — кінець 1929) • (2-й раз) Роман Сушко (кінець 1929 — 06.1930) • (2-й раз) Юліан Головінський (06.1930 — †30.9.1930) • (2-й раз) Богдан Гнатевич (осінь 1930—1931) Крайові команданти УВО на Східних Українських Землях Іван Андрух (1920—1921) ОУН Євген Коновалець (3.2.1929 — †23.5.1938) • Андрій Мельник (23.5.1938 — †1.11.1964) • Олег Штуль-Жданович (1.11.1964 — †4.11.1977) • Денис Квітковський (4.11.1977 — †15.03.1979) • Микола Плав'юк (15.3.1979 — †10.3.2012) • Богдан Червак (26.5.2012 — досі) Крайові провідники ОУН Богдан Кравців (02.1929 — 11.1929) • Зенон Пеленський (11.1929 — 06.1930) • Юліан Головінський (06.1930 — †30.9.1930) • Степан Охримович (10.1930 — †10.4.1931) • Іван Габрусевич (06.1931 — 03.1932) • Богдан Кордюк (05.1932 — 01.1933) • Степан Бандера (01.1933 — 06.1934) • Осип Мащак (07.1934 — 08.1934) • Олекса Гасин (09?.1934 — 02?.1935) • Лев Ребет (02.1935 — 7.2.1939) • Мирослав Тураш (7.2.1939 — †06.1939) • Володимир Тимчій (06.1939 — †02.1940) • Осип Грицак (03.1940 — 04.1940) ОУНР (ЗЧ ОУН) Степан Бандера (02.1940 — 15.10.1959) • Степан Ленкавський (1959—1968) • Ярослав Стецько (1968 — †5.7.1986) • Василь Олеськів (1986—1991) • Ярослава Стецько (1991—2001) • Андрій Гайдамаха (2001 — 13.4.2009) • Стефан Романів (13.4.2009 — 12.2022) • Олег Медуниця (14.12.2022 — досі) Голови проводу ОУНР на Українських землях Дмитро Мирон-Орлик (04.1940 — 12.1940) • Іван Климів (12.1940 — 07.1941) • Микола Лебедь (09.1941 — 05.1943) • Роман Шухевич (05.1943 — †05.03.1950) • Василь Кук (07.1950 — 05.1954)… • (посада вакантна) • …Зеновій Красівський (? після 1985 — †20.9.1991) • далі посада поєднана з посадою Голови ОУНР ОУНЗ (ЗЧ УГВР) Зенон Матла (02.1954 — 12.1956) • Лев Ребет (12.1956 — †12.10.1957) • Роман Ільницький (10.1957 — ?) • Богдан Кордюк (? — 1979) • Дарія Ребет (1979 — 06.1991) • Анатоль Камінський (06.1991 — 05.2019) ОУНД Павло Дорожинський (2005 — †18.3.2015) • Віктор Світайло (2015 — досі)

п о р Бурмистри, президенти та міські голови Львова Галицько-Волинське князівство (сер. XIII ст. — 1349) Бертольд Штехер Матеус Штехер Королівство Угорське, Королівство Польське, Річ Посполита (1349—1772) Бруно Йоганн Шварц Андреас Зоммерштайн Йоганн Амен Йоганн Ворст Міхаель з Бріґа Миколай Русин Ніколаус Бернер Конрад Ріппен Петро Штехер Ганушко Черкес Русин Альберт Бухгольц Іван Толмач Георгій Ґобель Миколай Фрідріх Андреас Кльоппер Августин Ґемеліх Миколай Шелер Лаврентій Русин з Любліна Петро Лінднер Ніколаус Арнест Андреас Берґер Станіслав Газ Георгій Войнар Матвій Микулка Миколай Яцимирський Міхаель Маґістер Мартин Роттендорф (Золотар) Ієронім Запала Станіслав Вільчек Вольф Шольц Штанцель Шольц Валентин Вільчек Павло Єльонек Андрій Самбор Домбровський Станіслав Газ (мол.) Якуб Мешковський Павло Кампіан Валентин Вільчек Георгій Войнар (мол.) Йодок Ґляч Станіслав Ансерін Каспар Ґулинський Анджей Мондрович Франц Веніґ Каспар Пшездецький Георгій Боїм Якуб Вйотецький Станіслав Дибовіцький Ян Альнпек Еразм Сикст Павло Юрій Боїм Мартин Кампіан Якуб Шольц Бартоломей Уберович Павло Геппнер Ян Юлій Лоренцович Бартоломей Зиморович Мартин Ґросваєр Станіслав Вільчек (мол.) Ян Убальдіні Йоан Ґрінвальд Анчевський Мартин Никанор Франциск Домінік Геппнер Ян Аттельмаєр Казимир Самуїл Кушевич Валеріан Алембек Ян Стефан Убальдіні Мацей Кучанкович Домінік Вільчек Людвік Алембек Томас Ґордон Павло Домінік Геппнер Томас Беллі Александер Ґордон Ян Меконі Ян Вільчек Карл Ґарані Георгій Коцій Ян Дурбас Йозеф Бляйхнер Василь Ілляшевич Габсбурзька монархія, Австрійська імперія, Австро-Угорщина (1772—1918) Мартин Мерсеньє Франциск Ксаверій Сольський Франциск Сіґньо Франсуа Лонгшам де Бер'є Войцех Бем Франциск Чехуцький Томас Вежайський Александер Стажевський Йозеф Яськевич Ігнатій Веммер Яків Теодор Бернатович Франц Антон Лоренц Вацлав Кобервайн Йоганн Гоффман Йоганн Гомме Еміль Жерар фон Фестенбурґ Карл Гьопфлінґен фон Берґендорф Франц Крьобль Юліан Шемельовський Флоріян Земялковський Александер Ясінський Міхал Ґноїнський Вацлав Домбровський Едмунд Мохнацький Ґодзімір Малаховський Міхал Міхальський Станіслав Цюхцінський Юзеф Нойман Тадеуш Рутовський ЗУНР (1918—1919) Галичина (1919—1923) Роберт Лямезан де Салінс Микола Маринович Владислав Стеслович Польська Республіка (1923—1939) Юзеф Нойман Ян Стшелецький Отто Надольський Ян Галюх-Бжозовський Вацлав Дрояновський Станіслав Островський Друга світова війна (1939—1945) Федір Єременко Юрій Полянський Ганс Куят Еґон Гьоллер СРСР (1945—1991) Павло Бойко Петро Таран Василь Ніколаєнко Костянтин Бойко Петро Овсянко Спиридон Бондарчук Роман Завербний Аполлон Ягодзінський Роман Мусієвський В'ячеслав Секретарюк Володимир Пєхота Богдан Котик Україна (з 1991) Василь Шпіцер Василь Куйбіда Любомир Буняк Зиновій Сірик Андрій Садовий