Політична унія — Вікіпедія

У́нія (від піздньолат. unio "єднання") — союз держав, очолених одним правителем.

Поняття і відмінності від конфедерації[ред. | ред. код]

Унія — єдність держав, очолених одним монархом. Значення унії на політичній або міжнародній арені невелике, проте має вагу при оголошенні війни. Війна між учасниками унії неможлива, оскільки монарх має оголосити війну самому собі.

Між унією і конфедерацією є певні відмінності:

  • Об'єднатися в конфедерацію можуть як республіки, так і монархії. Унія утворюється лише від об'єднань монархій.
  • Конфедерацію затверджують договором, а унія утворюється тоді, коли монарх має право на владу в декількох державах.
  • Дійсна політична єдність країн — обов'язкова умова існування конфедерації. Унія, навпаки, може не мати тісних зв'язків між країнами-учасниками.

Унія в сучасності[ред. | ред. код]

Чарльз III — монарх Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії

Зараз єдиним прикладом реальної унії є деякі країни, що входять до складу Британської Співдружності. Король Чарльз III (монарх Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії) має владу в таких країнах:

Унія в минулому[ред. | ред. код]

Одними з найвідоміших уній були: