Пол Ґрін (драматург) — Вікіпедія

Пол Еліот Ґрін
Paul Eliot Green
Народився 17 березня 1894(1894-03-17)
Ліллінгтон, Північна Кароліна, США[1]
Помер 4 травня 1981(1981-05-04) (87 років)
Чапел-Гілл, Орандж, Північна Кароліна, США
Поховання Old Chapel Hill Cemeteryd[2]
Громадянство США США
Діяльність письменник
Сфера роботи American dramad[3]
Alma mater Корнелльський університет
Заклад Університет Північної Кароліни в Чапел-Гілл і Federal Theatre Projectd
Мова творів англійська
Жанр драма
Magnum opus Lost Colonyd[4] і In Abraham's Bosomd[5]
Членство Американська академія мистецтв та літератури
Діти Paul Greend
Нагороди Пулітцерівська премія за найкращу драму (1927)

CMNS: Пол Ґрін у Вікісховищі

Пол Еліот Ґрін (англ. Paul Eliot Green, 17 березня 1894, Ліллінгтон, Північна Кароліна — 4 травня 1981, Чапел-Гілл, Північна Кароліна) — американський драматург, найбільшу знаменитість отримав завдяки опису життя в Північній Кароліні протягом перших десятиліть двадцятого століття. Він отримав Пулітцерівську премію за найкращу драму за твір «В лоні Авраамовому» (1927).

Біографія[ред. | ред. код]

Пол Грін народився 17 березня 1894 році, Грін навчався в Університеті штату Північної Кароліни в Чапел-Гіллі. В 1911 році він почав писати свої п'єси для театральної трупи Carolina Playmakers, звертаючись в своїх темах до південного фольклору. Під час Великої Депресії, його роботи придбали відтінок соціального протесту і включили в себе таку п'єсу як «Гімн висхідного сонця» (1936) про каторжників в кайданах. У 1941 році він співпрацював з письменником Річардом Райтом, щоб посилити драматизм книги Райта «Сини Батьківщини». Виявляючи інтерес до взаємозв'язку слів і музики, Грін написав серію симфонічних драм, включаючи «Історія Стівена Фостера» (1959) і «Самотня зірка» (1977). Він помер в Чапел-Гіллі 4 квітня 1981 році.

Кіносценарії[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Guggenheim Fellows database
  2. Find a Grave — 1996.
  3. Czech National Authority Database
  4. NCpedia
  5. NCpedia