Континентальний клімат — Вікіпедія

Континентальний клімат — клімат, характерний для внутрішніх районів материків в яких панують континентальні повітряні маси. Характеризується високою амплітудою температури повітря, малою сумою опадів і слабкими вітрами.

Континента́льність клі́мату — сукупність характерних особливостей клімату — визначається впливом материків на процеси кліматотворення. Головна характеристика континентальності клімату — річна амплітуда температури повітря: що вона більша, то континентальнішим є клімат.

На території України континентальність клімату наростає з північного заходу на південний схід[1], відповідно континентальність більш виражена в східних областях (менша кількість опадів, суворіші зими й спекотніше літо).

Коефіцієнт континентальності[ред. | ред. код]

Коефіцієнт континентальності — характеристика ступеня континентальності клімату. Він дорівнює: , де  — річна амплітуда повітря;  — географічна широта місця[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 8 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Дружченко Т. М. Курсовий проект на тему «Терміни з метеорології та гідрології». СДПУ ім. А. С. Макаренка природничо-географічний факультет кафедра географії [Архівовано 12 Березня 2007 у Wayback Machine.]