Попова Любов Сергіївна — Вікіпедія

Попова Любов Сергіївна
рос. Попова, Любовь Сергеевна

Народження 24 квітня (6 травня) 1889[1][2]
Ivanovskoed, Q4176284?, Звенигородський повіт[d], Московська губернія, Російська імперія[3][2]
Смерть 25 травня 1924(1924-05-25)[4][5][…] (35 років)
  Москва, СРСР[2]
(скарлатина)
Поховання Ваганьковське кладовище
Національність росіяни[3]
Країна  СРСР
 Російська імперія
Жанр живопис, графіка
Навчання Q16651706? і Академія де Ля Палетd
Діяльність художниця, викладачка університету, графікеса, ілюстраторка, рисувальниця, сценографка, колажистка, дизайнерка, типографка, архітектурний кресляр, модельєрка, мисткиня
Напрямок конструктивізм[3], футуризм[3], кубізм[3] і Супрематизм[3]
Член Супремус
Роботи в колекції Штедель, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[7], Музей сучасного мистецтва в Монреалі[8], Національні галереї Шотландіїd, Berardo Collection Museumd, Музей Соломона Гуггенгайма, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Національна галерея Канади, Третьяковська галерея, Художня галерея Олбрайт-Ноксd, Далласький музей мистецтв, приватна колекціяd і Музей Нортона Саймона
CMNS: Попова Любов Сергіївна у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Попова.

Любов Сергіївна Попова (24 квітня (6 травня) 1889 — 25 травня 1924, Москва, СРСР) — російська і радянська живописиця, художниця-авангардистка (супрематизм, кубізм, кубофутуризм, конструктивізм), графістка, дизайнерка, театральна художниця.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 24 квітня (6 травня по новому стилю) 1889 року в маєтку Красновидово (село Іванівське, Московська губернія) у сім'ї багатого підприємця[10].

Перші уроки малювання Л. Попова брала у художника К. М. Орлова, який був другом її сім'ї.

У 1906 році переїхала в Москву, де здобула середню освіту в гімназії С. А. Арсеньєвої. У 1908 році Попова брала приватні уроки у художній школі Костянтина Юона.

У 1910 році Любов Попова поїхала в Італію, де брала приватні уроки живопису.

У 1912 році відвідала Париж, займалася живописом у Ле Фоконье і Ж. Метценже.

У 1918 році Любов Попова одружилася з істориком мистецтва Борисом Миколайовичем фон Едінгом[11] — автором дослідження «Ростов Великий, Углич», який вийшов в серії «Пам'ятки художньої старовини».

Попова захопилася супрематизмом, стала учасницею групи Казимира Малевича Супремус, разом з іншими художниками-супрематистами працювала в селі Вербівці і Скопці.

Художниця-оформлювачка двох вистав Театру ім. Мейєрхольда в стилі «сценічного конструктивізму»[12] — «Великодушний рогоносець» Ф. Кроммелінка (1922) і «Земля дибки» С. Третьякова за п'єсою М. Мартіна «Ніч» (1923)[13].

23 травня 1924 року помер від скарлатини син Попової.

Любов Сергіївна Попова померла від скарлатини 25 травня 1924 року в Москві.

Похована на Ваганьковському кладовищі.

У грудні того ж року в Москві відбулася персональна виставка робіт художниці, однієї з яскравих представниць російського авангарду в образотворчому мистецтві[14].

19 грудня 2012 року в честь Попової названий кратер на Меркурії[15].

Роботи[ред. | ред. код]

Ціни на роботи[ред. | ред. код]

Леонід Закс, власник однієї з найстаріших колекцій російського авангарду сім'ї Закс і кількох картин Любові Попової, в 2010 році говорив про ціни на її роботи:

В кінці 60-х років у Москві продати картину Попової було неможливо ні за які гроші. У середині 80-х її картини купували за 40 тисяч доларів. А зараз, я припускаю, те, що тоді коштувало 40 тисяч, варто тисяч 300-400[16].

Галерея[ред. | ред. код]

  • Людина + повітря + простір. 1912
    Людина + повітря + простір. 1912
  • Портрет філософа, 1915
    Портрет філософа, 1915
  • Натюрморт з гітарою, 1915
    Натюрморт з гітарою, 1915
  • «Глечик на столі. Пластична живопис», 1915. Дерево, картон, олія. ГТГ.
    «Глечик на столі. Пластична живопис», 1915. Дерево, картон, олія. ГТГ.
  • Балда, 1919
    Балда, 1919

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Sarabianov A. D. Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б в Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
  3. ↑ а б в г д е RKDartists
  4. ↑ RKDartists
  5. ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  6. ↑ Kunstindeks Danmark
  7. ↑ http://www.moma.org/collection/works/9122
  8. ↑ https://www.donneesquebec.ca/recherche/fr/dataset/musee-dart-contemporain-de-montreal-liste-dartistes-de-la-collection-domaine-public — 2015.
  9. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  10. ↑ Попова Любовь Сергеевна. Архів оригіналу за 21 червня 2015. Процитовано 14 травня 2017.
  11. ↑ Ростовский краевед.
  12. ↑ Аксёнов И.. {{{Заголовок}}}. — Т. 1.
  13. ↑ Театральная энциклопедия. Гл. ред. П. А. Марков. Т. 4 — М.: Советская энциклопедия, Нежин — Сярев, 1965, 439 стб.
  14. ↑ Живопись 20 века >> Любовь Попова[недоступне посилання]
  15. ↑ Popova — на сайте рабочей группы МАС по номенклатуре планетной системы
  16. ↑ .

Література[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

Статті[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Autoritats UB: a1278467 · BIBSYS: 9078512 · BNC: a10799394 · BNE: XX1074704 · BNF: 121499274 · CANTIC: 981058510767706706 · CUT: 58562 · FAST: 244392 · Freebase: /m/03b52j · GND: 119001128 · ISNI: 0000000079758172 · J9U: 987007266493905171 · LCCN: n88258057 · LIBRIS: 20dgg2ml0j4220c · MAK: 9810605617805606 · NKC: js2009504553 · NLA: 1143046 · NLP: a0000003642441 · NTA: 084754478 · RRL: 91630 · SELIBR: 174648 · SUDOC: 030055857 · ULAN: 500002046 · VIAF: 56647288 · WorldCat: lccn-n88258057
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Попова_Любов_Сергіївна&oldid=39207973