Попов Митрофан Олексійович — Вікіпедія

Попов Митрофан Олексійович
Народився	17 (29) листопада 1843
Помер	27 грудня 1905 (9 січня 1906) (62 роки)
Поховання	13-е міське кладовище
Країна	Російська імперія
Діяльність	анатом, викладач університету, лікар
Галузь	медицина і анатомія
Alma mater	ХНУ імені В. Н. Каразіна
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Вчене звання	професор
Вчителі	Йозеф Хіртль, Karl Langerd, Max Schultzed і Рудольф Вірхов
Заклад	ХНУ імені В. Н. Каразіна
Посада	професор з фізіологічної анатомії
Нагороди
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Попов.

Митрофан Олексійович Попов (17 (29) листопада 1843, м. Харків —1905/1907?^[1]) — український анатом, професор, декан медичного факультету Імператорського Харківського університету (1901).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 17 листопада 1843 року у купецькій родинні у Харкові. Здобув освіту в 1-й Харківській гімназії (1861) і на медичному факультеті Харківського університету, який закінчив з відзнакою у 1866 році ^[1].

Після закінчення навчання вступив до Харківського медичного товариства, де влітку приймав хворих, а восени виконував обов’язки дільничного лікаря Харкова під час епідемії холери ^[1].

З 1867 року — помічник прозектора фізіологічної анатомії; читав лекції анатомії для слухачок акушерства при Харківському земському повивальному училищі до 1872 року. У 1870 році він витримав докторантський іспит, і професор І. К. Вагнер запропонував раді університету направити М. О. Попова у наукове відрядження за кордон на 2 роки для підготовки до звання професора ^[1].

Під час перебування за кордоном Попов займався у Відні — у Йозефа Гіртля й Карла Лангера, в Бонні — у Макса Шульце, в Берліні — в лабораторії професора Рудольфа Вірхова вивчав нормальну та патологічну гістологію. Також знайомився з анатомічними музеями у Бонні, Цюриху, Тюбінгені, Женеві, Паризі, Амстердамі, Лондоні, Брюселі ^[1].

Докторську дисертацію «Про нерви жовчного міхура» (1872) написав на основі своєї роботи у Карла Лангера.

У 1874—1888 роках Попов був помічником професора анатомії Харківського університету Івана Карловича Вагнера — працював прозектором на кафедрі патологічної анатомії: вів практичні заняття зі студентами на трупах і, одночасно, читав анатомію кісток і зв'язок. Із 1885 року — приват-доцент, з 1888 року — екстраординарний, з 1892 року — ординарний професор із фізіологічної анатомії. Очолював кафедру анатомії до 1897 року [керівники]. Викладав анатомію до 1901 року, але ще в 1902 році читав 1 годину на тиждень курс антропології ^[2].

1901 рік – декан медичного факультету Імператорського Харківського університету ^[1].

Помер 27 грудня 1905 року. Похований на 13-му міському кладовищі Харкова.

Наукова та педагогічна робота[ред. | ред. код]

Митрофан Олексійович займався вивченням периферичної нервової системи, розробляв нові методи її дослідження. Вчений опублікував більше 50 праць, присвячених будові нервової системи, проблемам остеології та історії Харківського університету. Він підготував двох докторів наук — О. К. Бєлоусова (1889) і О. О. Попова (1900). Удосконалив процес бальзамування. Зібрав для анатомічного музею велику колекцію черепів людей різного віку, статі, різних рас. Частина експонатів демонструвала аномалії в будові черепа та різні патології. Разом з І. К. Вагнером переклав російською мовою фундаментальний підручник Я. Генле «Очерк анатомии человека» (текст і атлас). Брав участь у наукових засіданнях Харківського медичного товариства.

До 30-річного ювілею діяльності вченого у 1897 році університетом був виданий науковий збірник «Сборник в память 30-летнего юбилея ученой и педагогической деятельности профессора М.А. Попова» ^[1].

Бібліографія[ред. | ред. код]

«Anomalia art. brachialis» («Протоколы Харьк. Мед. Общ.», 1869),
«Anomalia nervi perforantis Casserii et nervi suralis» (ib., 1869),
«Унилятеральное развитие art. cerebelif inferioris anterioris sintstrae» (ib., 1869),
«Anenrysma cirsoideum art. extrem. superioris» (ib., 1870),
«Foramen septi ventriculorum coradis» (ib., 1870),
«О некоторых сверхколичественных мышцах человеческого тела» («Медицинский Вестник», 1873),
«Врожденное смещение левой почки в таз» (приложение к «Протоколам Харьк. Медицинского Общества», 1873),
«Musculus brachioradialis и его видоизменение» (ib., 1874),
«Ненормальное сочленение первой пары ребер» (ib., 1875),
«Грудино-околосердечные связки человека и некоторых животных» (ib., 1875),
«Анатомические заметки» (ib., 1886),
«Родничковая кость» (ib., 1888),

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Лупир В. М. Попов Митрофан Олексійович (1843 – 1907). Керівники вищої медичної школи: Харківський національний медичний університет / за заг. ред.: В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; укладачі: Ж. М. Перцева, І. В. Киричок, О. В. Семененко ; Харківський національний медичний університет. – Харків : ХНМУ, 2020. – 180 с., фото. – (215-річчю Харківської вищої медичної школи присвячується). - С. 47-48.
↑ Медицинский факультет Харьковского Университета за первые сто лет его существования (1805—1905). — Харьков, 1905—1906. — С. 62.

Джерело[ред. | ред. код]

Попов Митрофан Олексійович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

[:0-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Лупир В. М. Попов Митрофан Олексійович (1843 – 1907). Керівники вищої медичної школи: Харківський національний медичний університет / за заг. ред.: В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; укладачі: Ж. М. Перцева, І. В. Киричок, О. В. Семененко ; Харківський національний медичний університет. – Харків : ХНМУ, 2020. – 180 с., фото. – (215-річчю Харківської вищої медичної школи присвячується). - С. 47-48.

[2] Медицинский факультет Харьковского Университета за первые сто лет его существования (1805—1905). — Харьков, 1905—1906. — С. 62.

[1]

[2]