Попов Михайло Григорович — Вікіпедія

Михайло Григорович Попов
Народився	5 квітня 1893(1893-04-05) Вольськ
Помер	18 грудня 1955(1955-12-18) (62 роки) Ленінград
Поховання	Серафимівське кладовищеd
Країна	СРСР
Діяльність	ботанік
Alma mater	Саратовський університет (1911), Казанський університет (1913), Петроградський університет (1917)
Галузь	ботаніка
Заклад	ЛНУ ім. І. Франка
Вчене звання	професор, член-кореспондент Академії наук УРСР (1945)
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Науковий керівник	Спригін І. І.
Членство	НАН України
Нагороди	Премія імені В. Л. Комароваd

Михайло Григорович Попов (5 квітня (18 квітня) 1893(18930418), Вольськ, тепер Саратовська область — 18 грудня 1955, Санкт-Петербург) — російський і український ботанік.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався у трьох університетах: Саратовський університет (1911), Казанський університет (1913), Петроградський університет (1917).

1933 року заарештований зі звинуваченням в антирадянській діяльності, проте скоро звільнений без права проживання і Москві й Ленінграді. У 1930-х—1940-х роках проживав у Середній Азії. Протягом 1940-1944 років був професором університету у Самарканді, а згодом працював в Україні, у т.ч. у 1944—1945 рр. — професор Київського, а в 1945—1948 рр. — професор Львівського державного університету. 1945 року обраний член-кореспондентом Академії наук УРСР.

Досліджував історичну фітогеографію Середньої Азії, Казахстану, Карпат, Сибіру. Займався генезисом флор середземноморського типу, походженням тайги. Визнаний фахівець у галузі флорогенезу, також досліджував роль гібридизації в еволюції рослин^[1].

М. Г. Попов описав понад 300 нових видів та кілька нових родів рослин.

Визнання[ред. | ред. код]

Лауреат премії імені В. Л. Комарова (1960).

На честь дослідника названо понад 50 видів рослин^[2] та два роди:

• Popoviocodonia Fed. (Campanulaceae)
• Popoviolimon Lincz. (Plumbaginaceae)

Важливіші друковані праці[ред. | ред. код]

• Попов М. Г. Основные черты истории развития флоры Средней Азии // Бюллетень Средне-Азиатского государственного университета. — 1927. — № 15. — С. 239–292.
• Попов М. Г. Географо-морфологический метод систематики и гибридизационные процессы в природе // Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. — 1927. — Т. 17, вып. 1. — С. 221–290.
• Попов М. Г. Род Cicer и его виды (опыт морфологической и географической монографии) // Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. — 1929. — Т. 21, вып. 1. — С. 1—240.
• Попов М. Г. Между Монголией и Ираном (основные ботанико-географические черты Синь-цзяня — самой западной провинции Китая, по данным собственных исследований 1929 года и сводки литературных сведений по этой стране) // Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. — 1931. — Т. 26, вып. 3. — С. 45—84.
• Попов М. Г. Растительный покров Казахстана. — М.-Л.: Издательство АН СССР, 1940.
• Попов М. Г. Флора Средней Сибири. — Т. 1. — М.— Л.: Издательство АН СССР, 1957.
• Попов М. Г. Избранные сочинения. — Ашхабад: Издательство АН Туркменской ССР, 1958.
• Попов М. Г. Основы флорогенетики. — М.: Издательство АН СССР, 1963.
• Попов М. Г. Растительный мир Сахалина. — М.: Наука, 1969.
• Попов М. Г. Особенности флоры Дальнего Востока сравнительно с европейской. — Ташкент: Фан, 1977.
• Попов М. Г. Филогения, флорогенетика, флорография, систематика. Избранные труды. — Киев: Наукова думка, 1983.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Липшиц С. Ю. Светлой памяти М. Г. Попова // Ботанический журнал. — 1956. — Т. 41, вип. № 5. — С. 736–769. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

• Кафанов А. И., Кудряшов В. А. Классики биогеографии: биобиблиографический указатель (рос.)
• Попов Михайло Григорович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.