Попов Петро Олександрович — Вікіпедія

Попов Петро Олександрович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 14 березня 1984(1984-03-14)
с. Новопетрівське, Новоодеський район, Миколаївська область, Українська РСР
Смерть 15 лютого 2016(2016-02-15) (31 рік)
смт. Новотроїцьке, Волноваський район, Донецька область, Україна
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Петро Олександрович Попов (14 березня 1984, с. Новопетрівське, Новоодеський район, Миколаївська область, Українська РСР[1][2] — 15 лютого 2016, смт. Новотроїцьке, Волноваський район, Донецька область, Україна) — молодший сержант Збройних сил України, учасник війни на сході України (72-га окрема механізована бригада, помічник гранатометника)[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Загинув під час обстрілу з гранатомету поблизу смт. Новотроїцьке, Волноваського району, Донецької області. Разом з Петром загинули старшина Іван Бєляєв та сержант Олександр Кушнір.

По смерті залишилися матір, батько та брат. Похований за місцем народження, у с. Новопетрівське.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президента України № 291/2016 від 4 липня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. за іншими даними с. Зелений Гай Великоолександрівського району Херсонської області
  2. Попов Петро Олександрович
  3. Попов Петро Олександрович
  4. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 291/2016