Попов Сергій Борисович (астрофізик) — Вікіпедія

Попов Сергій Борисович
Народився 8 грудня 1971(1971-12-08) (52 роки)
Москва, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність астрофізик, популяризатор науки
Alma mater фізичний факультет МДУ
Галузь астрофізика
Заклад Державний астрономічний інститут імені Павла Штернберга МДУ
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Членство МАС
Попов Сергій Борисович — запис голосу.
При проблемах гляньте в довідку.
Особ. сторінка xray.sai.msu.ru/~polar/sci_rev/pop2/popov/
CMNS: Попов Сергій Борисович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Попов.

Сергій Борисович Попов (8 грудня 1971, Москва) — російський астрофізик і популяризатор науки, доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Державного астрономічного інституту імені Штернберга[1], професор[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 8 грудня 1971 року в Москві. Закінчив фізичний факультет МДУ (1995) та аспірантуру (1998). Під час навчання у МДУ працював учителем фізики старших класів у московській школі № 548. 1998 року захистив дисертацію кандидата фізико-математичних наук «Популяційний синтез подвійних систем після спалаху зореутворення та еволюція одиночних нейтронних зір». 2011 року захистив дисертацію доктора фізико-математичних наук «Магніто-обертальна еволюція та популяційний синтез одиночних нейтронних зірок»[3].

Провідний співробітник Державного астрономічного інституту імені Штернберга. Опублікував понад сто наукових праць[4], у тому числі в журналах «Успіхи фізичних наук» та «Astronomy and Astrophysics». Займається нейтронними зорями та чорними дірами.

Багато часу приділяє популяризації науки. Пише науково-популярні статті до Газети.Ru, журналу «Звездочёт», на сайтах «Русский переплёт», «Астронет», Scientific.ru. Виступає з публічними лекціями на науково-популярних фестивалях, в просвітницькому центрі «Архе», в лекторії «Прямая речь»[ru]. Запрошувався в ефір радіостанції «Маяк» у програму «Профілактика»[5]. Є одним із організаторів та постійним доповідачем на щорічному Всеросійському фестивалі любителів астрономії «Астрофест»[ru].

Автор науково-популярних книг «Зорі: життя після смерті» (2007), «Супероб'єкти: зорі розміром з місто» (2016)[6], «Всесвіт. Короткий путівник простором і часом: від Сонячної системи до найдальших галактик і від Великого вибуху до майбутнього Всесвіту» (2018).

Член Міжнародного астрономічного союзу. Входив до редакційної ради газети науковців та наукових журналістів «Троицкий вариант»[ru].

Суспільна позиція[ред. | ред. код]

У лютому 2022 року підписав відкритий лист російських науковців з засудженням вторгнення Росії в Україну[7], а за кілька місяців покинув Росію[8].

Визнання[ред. | ред. код]

Лауреат фонду «Династія»[ru] (2015)[9]. Лауреат державної премії «За вірність науці»[ru] як найкращий популяризатор 2015 року[10].

У 2016 році його книга «Супероб'єкти: Зорі розміром з місто» потрапила в лонг-лист премії «Просветитель»[11].

У 2017 році за книгу «Супероб'єкти: Зорі розміром з місто» отримав Премію Олександра Бєляєва[12].

Книга «Всесвіт. Короткий путівник простором та часом: від Сонячної системи до найдальших галактик і від Великого вибуху до майбутнього Всесвіту» отримала високі оцінки експертів програми «Всенаука» і в лютому 2021 стала доступною для безкоштовного читання[13].

Література[ред. | ред. код]

  • Сергей Попов. Суперобъекты. Звезды размером с город. — М. : Альпина нон-фикшн, 2016. — ISBN 978-5-91671-490-6.
  • Сергей Попов. Вселенная. Краткий путеводитель по пространству и времени: от Солнечной системы до самых далеких галактик и от Большого взрыва до будущего Вселенной. — М. : Альпина нон-фикшн, 2018. — ISBN 978-5-91671-726-6.
  • Сергей Попов. Все формулы мира. Как математика объясняет законы природы. — М. : Альпина нон-фикшн, 2019. — ISBN 978-5-00139-169-2.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Список сотрудников ГАИШ МГУ. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
  2. ↑ Постановления Президиума РАН. ras.ru. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 17 березня 2016.
  3. ↑ Докторская диссертация С. Б. Попова «Магнито-вращательная эволюция и популяционный синтез одиночных нейтронных звезд» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018.
  4. ↑ Список публикаций С. Б. Попова. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
  5. ↑ Сергей Попов — ведущий научный сотрудник Государственного астрономического института им. Штернберга в эфире «Маяка». Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 30 вересня 2017.
  6. ↑ Суперобъекты: звезды размером с город. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
  7. ↑ Открытое письмо российских ученых и научных журналистов против войны с Украиной. Архів оригіналу за 25 квітня 2022.
  8. ↑ Юлия Балахонова, Утёк мозга. Рассказ о том, как учёные опять уезжают из России, Проект (27 марта 2023)
  9. ↑ Лауреаты конкурса молодых физиков 2015 года. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
  10. ↑ Информация на сайте премии «За верность науке»". — 2016. — февр.
  11. ↑ Объявлен лонг-лист премии «Просветитель» [Архівовано 2023-03-01 у Wayback Machine.] // Портал «Научная Россия»
  12. ↑ Беляевская премия-2017. ФантЛаб. 14 жовтня 2017. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 28 жовтня 2017.
  13. ↑ Бесплатные книги. Всенаука (рос.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 11 травня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Попов_Сергій_Борисович_(астрофізик)&oldid=40970955