Рана — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рана (значення).
Рана
Поверхневе вогнепальне поранення
Поверхневе вогнепальне поранення
Поверхневе вогнепальне поранення
Спеціальність невідкладна медична допомога[d]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 T14.0-T14.1
MeSH D014947
SNOMED CT 416462003
CMNS: Wounds у Вікісховищі
Глибоке поранення долоні
На середньовічному портреті зображено лікування рани, за допомогою металевої стружки з наконечника списа, ймовірно, в надії уникнути інфікування.

Ра́на (лат. vulnus, eris n., τραυμα) — наслідок травми з порушенням цілісності покривів, з або без, пошкодження прилеглих тканин.

Поранення[1] — процес, у томи числі травмування, який спричинений дією різноманітних факторів зовнішнього середовища (природних та штучних), що призводить до виникнення рани чи ран.

Класифікація[ред. | ред. код]

За механізмом утворення[ред. | ред. код]

  • різані (vulnus incisum) — завдані ковзаючим рухом тонкого гострого предмета (ширина рани більша за глибину)
  • колоті (vulnus punctum) — завдані предметом з невеликим поперечним перерізом (глибина рани більша за ширину)
  • рвані (vulnus laceratum) — унаслідок перерозтягнення тканин з їх розриванням,
  • кусані (vulnus morsum) — завдані зубами комах, плазунів, інших тварин або людини (не обов'язково внаслідок укусу, наприклад, скорпіон — жалить),
  • рубані (vulnus caesum) — завдана важким гострим предметом,
  • розтрощені (розчавлені, vulnus conquassatum) — характеризуються роздавленими та розірваними тканинами,
  • забиті (vulnus contusum) — від удару тупим предметом з одночасним ушкодженням, від удару, навколишніх тканин,
  • скальповані — з повним або майже повним відокремленням клаптя шкіри,
  • операційні, або хірургічні (vulnus operativum seu chirurgicum) — утворені під час хірургічної операції,
  • отруєні (vulnus venenum bibendus) — містить отруту, що потрапила в рану як результат, укусу отруйних: комах, плазунів, інших тварин чи людської діяльності,
  • комбіновані (vulnus mixtum, «поєднана»): рвано-кусана, колото-різана (завдано гострими предметами з ріжучими краями) тощо,
  • вогнепальні (vulnus sclopetarium) — від вогнепальної зброї або уламків боєприпасів вибухової дії:
    • кульові:
    • кулями невеликої швидкості (<700 м\с);
    • кулями великої швидкості (>700 м\с);
    • відламкові (осколкові);
    • стрілоподібними елементами;
    • кульками (дробинками);
    • вторинними відламками (при попаданні кулі в тверді тканини — кістки);
    • мінно-вибуховими пристроями;

За забрудненістю[ред. | ред. код]

  • чисті
  • умовно чисті (забрудненні, умовно інфіковані)
  • інфіковані:
    • заражені (гнійні рани)
    • колонізовані (хронічна, «в'яла» ранева інфекція)

За глибиною[ред. | ред. код]

  • Поверхнева
  • Глибока
За "ходом" раневого каналу:[ред. | ред. код]
  • Непроникні (без ураження серозних оболонок порожнин тіла; канал не сполучає порожнину тіла чи орган із зовнішнім середовищем)
  • Проникні (без пошкодження і з пошкодженням внутрішніх органів; канал сполучає порожнину тіла чи орган із зовнішнім середовищем)[2]

За причиною[ред. | ред. код]

  • Операційна
  • Випадкова (побутова, виробнича, автодорожня, спортивна, кримінальна, військовослужбовців мирного та воєнного часу)[2]

Множинні пошкодження[ред. | ред. код]

Це поранення двох або кількох органів, які знаходяться в одній порожнині або кілька травм.

Політравма[ред. | ред. код]

Докладніше: Політравма

Ушкодження двох і більше анатомічних ділянок організму при умові, що хоча б одне з них є загрозливим для життя. Політравма є більш складною в плані діагностичного процесу на початковому етапі. Поранення теж можуть бути при політравмі, і при додатковій травмі, наприклад, внутрішніх органів, учасники невідкладної домедичної допомоги спрямовують заходи для мінімізації ранових ускладнень, опускаючи більш загрозливу для постраждалого внутрішню травму.

Загоєння ран[ред. | ред. код]

Загоєння рани

Найпростіша класифікація загоєння ран, передбачає три види:

  • Первинним натягом
  • Воринним натягом
  • Під струпом


Первинний натяг (лат. prima intentio) — при склеюванні країв рани фібрином та відсутності інфекції. Загоєння відбувається за 5-8-10 діб, у людей похилого віку — до 14 діб. У більшості випадків чисті операційні рани загоюються цим видом натягу.

Вторинний натяг (лат. secunda intentio) — загоєння відбувається з нагноєнням рани, очищенням та заповненням ранового дефекту грануляційною тканиною, утворення рубця. Процес характеризується більш тривалим перебігом у декілька тижнів.

Загоєння під струпом — при наявності поверхневих ран (подряпини, опіки, відмороження) що покриваються кіркою (струпом) з крові (і/чи лімфи) та клітинних елементів. Кірка пропускає назовні ексудат, але не допускає в рану мікроорганізмів, тобто є «біологічною пов'язкою».[3]

Лікування[ред. | ред. код]

Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

Процес лікування та його складність залежить від багатьох факторів:

  • чинників, які спричинили виникнення рани
  • розміру ран (-и)
  • фази раневого процесу
  • наявності ускладнень
  • та інш..

Наприклад, для зупинки кровотечі, можуть застосовуватись місцеві і загальної дії медикаменти, до останніх належить транексамова кислота.

Наприклад, для очищення ран у хірургічній практиці застосовують: гіпертонічний розчин NaCl (10 %), прикладаючи змочені ним марлеві пов'язки. Вдаються до заходів асептики та антисептики, використовують також вакуумну абсорбцію[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Хірургія:підручник/ О.М.Кіт та інш..- Тернопіль:ТДМУ, 2004.- 644 с. ISBN 978-966-673-239-5 (С.266)
  2. ↑ а б ДЕСМУРГІЯ. ДРЕНУВАННЯ РАН ТА ПОРОЖНИН ТІЛА. (С.153)
  3. ↑ Скрипниченко Д. Ф. Хірургія : підручник. — 4-е вид., випр. і доповн.. — Київ : Вища школа, 1992. — 581 с. — ISBN 5-11-003837-6.(С.182-184)
  4. ↑ О. В. Руцька, М. Ф. Терещенко (2019) ПАРАМЕТРИ ГЛИБИНИ ТА ЯКОСТІ ОЧИСТКИ ПОВЕРХНІ РАН СИСТЕМОЮ ВАКУУМНОЇ АБСОРБЦІЇ ТА САНАЦІЇ РАН

Література[ред. | ред. код]

  • Рани. Визначення, класифікація. Структура рани та перебіг ранового процесу. Особливості сучасної вогнепальної рани та мінно-вибухових ушкоджень. Випадкова контамінована рана: умови для розвитку інфекційного процесу в рані та їх усунення (ПХО). Чисті післяопераційні рани, особливості лікування : метод. вказ. до практ. занять та самост. роботи студентів 3-го курсу II та IV мед. фак-тів з дисципліни "Загальна хірургія" / упоряд. В. О. Сипливий, В. В. Доценко, Г. Д. Петренко та ін. – Харків : ХНМУ, 2020. – 24 с. Ел.джерело
  • Walker M. A real-life clinical evaluation of a next-generation antimicrobial dressing on acute and chronic wounds / M. Walker, D. Metcalf, D. Parsons // J. Wound Care. – 2015. – №24. – P.11–22. https://doi.org/10.12968/jowc.2015.24.1.11; PMID 25543819
  • Інфекційні ускладнення ран: Посіб. для хірургів, лікарів-курсантів ФУЛ, клін. ординаторів, магістрів та лікарів-інтернів / І. Р. Трутяк; Центр. метод. каб. з вищ. мед. освіти. — Л. : Інтелект плюс, 1999. — 124 c.
  • Хірургія : підручник у двох томах / Р. О. Сабадишин [та ін.]. - Вінниця : Нова книга, 2018 - Т.1 : Загальна хірургія з основними видами хірургічної патології. Лікування хворого в хірургічному стаціонарі. - 2018. - 782 с. : табл., іл. ISBN 978-966-382-705-6 (С.552-599)
  • Запорожан, В. М. Оперативна гінекологія: практичний порадник / В. М. Запорожан. - К. : Фенікс, 2008. - 447 с. ISBN 966-7733-91-2 (С.20-23)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Рана
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рана


захворювання Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Види
Див. також
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рана&oldid=39806654