Портал:Стародавня Греція — Вікіпедія

Портал:Стародавня Греція
Ἑλλάς

Редактори
П:СГ

Портал Обговорення порталу Доглядачі порталу Червоні посилання ПРОЄКТ
Ласкаво просимо до україномовного порталу «Стародавня Греція»
Редагувати
Метопа доби архаїки, Селінунт, Регіональний археологічний музей Антоніо Салінаса (Палермо)

Старода́вня Гре́ція — період в історії Греції, який тривав від ІІІ тисячоліття до н. е. до римського завоювання в 2 столітті до н. е. Більшість істориків розглядають її як основоположну культуру західної цивілізації, західної філософії, основних принципів фізико-математичних наук, мистецтва театру та Олімпійських ігор тощо. Грецька культура мала могутній вплив на Римську імперію, яка в свою чергу донесла свою культуру майже до кожного європейського народу. :::::::::::::::: Докладніше

Елліністичний період, або Еллінізм — етап в історії країн Східного Середземномор'я з часу походів Александра Македонського (334-323 рр до н. е.) до завоювання цих країн Римом, що завершився 30 року до н. е. підпорядкуванням Єгипту. Термін «еллінізм» введений в історіографію в 30-х роках 19 століття німецьким істориком І. Г. Дройзеном. Історики різних напрямків трактують його по-різному. Одні висувають на перший план взаємовплив грецької та місцевих, переважно східних, культур, розширюючи іноді хронологічні рамки етапу еллінізму до початку Середньовіччя. Інші акцентують увагу на взаємодії соціально-політичних структур, підкреслюють провідну роль греко-македонян, модернізують економічні відносини.:::::::::::::::: Докладніше
Основні статті
Редагувати
Стародавня ГреціяЧорнофігурний вазописЧервонофігурний вазописЕлліністичний періодТехнологія виготовлення та декорування давньогрецької керамікиКераміка Стародавньої ГреціїЗібрання давньогрецької керамікиГеометричний стильКерченські вазиНоланські амфориМінойська керамікаВазописці-піонериПанафінейські амфориПергамський вівтарДавньогрецьке мистецтвоДавньогрецька літератураДавньогрецький театрДавньогрецька комедіяДавньогрецька музикаСкульптура Стародавньої ГреціїГомерПеріклФідійПарфенонОлімпіяСпартаАнтична філософіяГреко-перські війниСократЕпікурДіоген
Вибрана особистість
Редагувати
Епікур (грецькою: Επίκουρος) (341 до н. е., Самос — 270 до н. е., Афіни) — давньогрецький філософ-матеріаліст. До нас дійшли лише фрагменти праць філософа. Філософський напрямок епікуреїзм досить широко впливав на свідомість мислителів наступних етапів еллінської епохи, зокрема Риму.

Як і інші атомісти, Епікур навчав про необчислиму кількість світів.

В 306 році до н. е. заснував філософську («епікурейську»)школу в Афінах, використовуючи головні положення філософії Демокріта (вчителем Епікура був послідовник Демокріта Навсіфан). Водночас Епікур створив зовсім нову атомістичну теорію. Відмінність полягає в тому, що у Демокріта рух атомів здійснюється у порожнечі винятково за законом падіння тіл під власною вагою, у Епікура — поряд з дією закону падіння з'являється ще один чинник — атом виявляє властивість «самочинного відхилення» від «лінії необхідності».

Ідея Епікура про самочинне відхилення атомів є специфічним відображенням факту з'явлення у людей нових якостей — індивідуальної свободи, певного мінімуму соціальної автономії особи. Людина — цей «соціальний атом» — набуває в собі (а не в космічному світопорядку, котрий розчиняє індивіда, його неповторність) автономного, самодостатнього ґрунту свого волевиявлення. В цілому, головна увага Демокріта звернена на закони існування об'єктів (людина теж лише об'єкт), у Епікура — до суб'єкта. Епікура хвилювало не саме по собі вчення про Космос як сукупність атомів, а проблема можливості відхилень, випадків, суб'єктивного водіння.

Сенс своєї ідеї про самочинне відхилення атома від лінії необхідності Епікур вбачав у основному правилі мудрості — вміти відхилятися від незадоволення, страждань. Йдеться саме про «відхилення» від страждань, а не про гонитву за задоволенням бажань. Гонитва за бажаннями завжди приносить свою протилежність — невдоволеність. :::::::::::::::: Докладніше


Стародавня Греція в музеях України
Редагувати
Одеський археологічний музей, збірка давньогрецької кераміки, фото 2010 року.
Миколаївський обласний краєзнавчий музей, збірка давньогрецької кераміки, фото 2013 року.
Нові статті
Редагувати
  • De anima — започаткував 15 грудня 2023 користувач Wasesdas1
Допомога
Редагувати
Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про Стародавню Грецію

Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.


Як робити, з чого почати першу свою публікацію:

Вибране зображення Оновити кеш
Редагувати
Еллінізм
Редагувати
Пергамський вівтар.«Переможниця Афіна і велетень Алкіоней», горельєф. Берлін.


Ювелірство Стародавньої Греції
Редагувати
Золоте намисто з використанням плетива і Геркулесового вузла, 3 ст. до н.е., Державне античне зібрання, Мюнхен.
Варто почитати
Редагувати
  • Mylonas in American Journal of Archeology 48 (1944) pp 143ff. A case for the subject as Zeus.
  • Mattusch, Carol C. 1988. Greek Bronze Statuary: From the Beginnings Through the Fifth Century B.C. (Ithaca:Cornell University Press) pp. 150-53.
  • Gisela M.A. Richter, reviewing H. G. Beyen, La Statue d'Artemision in American Journal of Archaeology 35.2 (April 1931), pp. 242—243; C. A. Robinson, Jr., «The Zeus Ithomatas of Ageladas», American Journal of Archaeology 49.2 (April 1945, pp. 121—127) p. 127, note 40.
  • Karouzos, «Ho Poseidon tou Artemisiou» Deltion 13 (1930–1931) pp 41-104, and «The find from the sea off Artemision», Journal of the Hellenic Society 49 (1929).
  • John Boardman, «Greek art and architecture», in J. Boardman, J. Griffin and O. Murray, eds. Greece and the Hellenistic World (Oxford History of the Classical World, vol. I), 1988, illus. p. 284.
Категорії
Редагувати
Ніка Самофракійська
Ніка Самофракійська