Посвистач — Вікіпедія

Посвистач
Божество в слов'янська міфологія
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Посви́стач[1][2] (пол. Pochwiściel), або По́хвист (пол. Pochwist) — слов'янський дух та можливий руський (давньоукраїнський) бог вітрів та погоди, згаданий у думі, що була опублікована етнографом Олександром Шишацьким-Іллічем. Також згадується польськими істориками Мартином Бельським та Матвієм Меховським. Його уособленням вважалися вихори.

Опис[ред. | ред. код]

Похвист мав лютий вигляд, скуйовджене волосся і бороду, крилате розкрите одіяння. Жив він десь на вершинах високих і далеких гір.

З його бороди лили проливні дощі, з вуст виходили тумани. Варто було Похвисту труснути волоссям, як на землю валив великий град.

Замість плаща тягнулися за ним вітри, а з поли його одягу валив пластівцями сніг. Нестримно носячись по небесах, супроводжуваний свитою бур і ураганів, він поширював навкруги шум і свист, і ніщо не могло встояти перед його нестримністю і натиском[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Посвистач // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. Громовик-ловчий // Світогляд українського народу. Ескіз української міфології / Іван Нечуй-Левицький. — Київ : Центр учбової літератури, 2020. — С. 28. — ISBN 978-611-01-1596-6.
  3. Посвист —дух лютого вітру. Слов'янська міфологія. web.archive.org. 18 листопада 2017. Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 27 лютого 2021.

Джерела[ред. | ред. код]