French
DeutschПосвідчення — Вікіпедія
| Посвідчення | |
|---|---|
| Призначення | ідентифікація особи |
Посвідчення є багатозначним терміном.
Посвідчення в українському законодавстві визнається документом, який надається для цілей ідентифікації та надання статусу як фізичним особам, так й фізичним об'єктам.
Посві́дчення — документ, що ідентифікує та підтверджує особу чи певні факти її біографії.
Не варто плутати з посвідченням правочину — нотаріальною дією.
Посвідчення — документ, який засвідчує особу власника і дає його власникові деякі права та обов'язки. Наприклад, водійське посвідчення, посвідчення особи (офіцера, прапорщика й мічмана), пенсійне посвідчення, службове посвідчення працівника.
Як правило, посвідчення містить:
- Реквізити тієї організації, яка його видала,
- Прізвище, ім'я, по батькові особи, якій воно видане,
- Фотографію власника,
- Відомості про права та обов'язки, які надаються власнику.
Види[ред. | ред. код]
В законодавстві України передбачені посвідчення особи для різних цілей (водійські права, службове посвідчення, посвідчення про відрядження, посвідчення особи на повернення в Україну, пільгові посвідчення та ін.)
Приклади посвідчень стосовно фізичних об'єктів[ред. | ред. код]
- Посвідчення про реєстрацію транспортного засобу — документ суворої звітності, що видається митним органом власнику транспортного засобу (уповноваженій особі) для реєстрації цього транспортного засобу на ім'я особи, зазначеної в цьому документі, у реєстраційних органах у встановлений законодавством строк.[1]
- Посвідчення придатності до експлуатації — документ, що засвідчує допуск наземного засобу радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку до експлуатації та підтверджує відповідність його вимогам нормативної й експлуатаційної документації на цей засіб.[2]
- Реєстраційне посвідчення повітряного судна — документ, який засвідчує реєстрацію повітряного судна у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України.[3]
- Реєстраційне посвідчення — документ, що підтверджує державну реєстрацію ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів і готових кормів та їх застосування у тваринництві. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2498-12 [Архівовано 25 вересня 2017 у Wayback Machine.] Закон України «Про ветеринарну медицину» від 25.06.1992 № 2498-XII (Редакція від 05.07.2017)
- Реєстраційне посвідчення — документ, який видається заявнику і є підставою для медичного застосування лікарського засобу в Україні.[4] або «На зареєстрований лікарський засіб заявнику видається посвідчення, в якому зазначається строк дії, протягом якого лікарський засіб дозволяється до застосування в Україні»[5] тощо.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджені Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118 (у редакції наказу Держмитслужби від 17.03.2008 № 229). Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
- ↑ Інструкція про порядок видачі посвідчень придатності до експлуатації та дозволів на право експлуатації наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку цивільної авіації України, затверджена Наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 15.03.2005 № 186. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
- ↑ Авіаційні правила України, Частина 47 «Правила реєстрації цивільних повітряних суден в Україні», затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України від 25.10.2012 № 636. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
- ↑ Порядок здійснення фармаконагляду, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.2006 № 898 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 26.09.2016 № 996). Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
- ↑ Закон України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 № 123/96-ВР (Редакція від 19.06.2016). Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Персоніфікована інформація [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- Інформація про особу [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- Посвідчення особи [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- Документи, що засвідчують особу // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 238. — ISBN 978-617-7627-10-3.