Потік (Миронівська громада) — Вікіпедія

село Потік
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Обухівський район
Громада	Миронівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA32120090280088024
Основні дані
Засноване	17 ст.
Населення	1106
Площа	57,7 км²
Густота населення	19,17 осіб/км²
Поштовий індекс	08824
Телефонний код	+380 4574
Географічні дані
Географічні координати	49°45′44″ пн. ш. 31°03′15″ сх. д. / 49.76222° пн. ш. 31.05417° сх. д. / 49.76222; 31.05417Координати: 49°45′44″ пн. ш. 31°03′15″ сх. д. / 49.76222° пн. ш. 31.05417° сх. д. / 49.76222; 31.05417
Середня висота над рівнем моря	140 м
Місцева влада
Адреса ради	08824, Київська обл., Миронівський р-н, с. Потік, вул. Преображенська, буд. 63
Староста	Музичка Людмила Анатоліївна
Карта
Потік
Потік
Мапа

Зовнішні відеофайли
	Село Потік (2015 р.)

Поті́к — село в Україні, у Миронівській громаді Обухівського району Київської області. Населення становить 1106 осіб. Колишня назва — Потоки.

До 2020 року село входило до Миронівського району і мало сільську раду. Зараз у селі діє староста.^[1]

Історія[ред. | ред. код]

Виникло до початку 18 століття, як поселення на берегах річки Потічок. 1747 року у селі було збудовано першу церкву — греко-католицьку, адже землі ці до 1793 року належали до Речі Посполитої. 1800 року замість старої було збудовано нову церкву, вона діяла до 1920-х років, була перетворена на клуб і згоріла у 2-й половині 1940-х років.

1803 року село стає містечком. З 1815 по 1917 роки Потоком володіли Тарновські. В серпні 1845 року у Потоках перебував Тарас Шевченко, де зробив малюнок «Комора в Потоках». Пізніше він неодноразово згадував про село у листах та у повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали»^[2].

На 1861 рік у містечку Потік мешкало 2443 особи, діяли цукровий завод, цегельна, суконна фабрики. Однак невдовзі після скасування кріпацтва промисловість починає занепадати, цукроварня переводиться у Степанці, інші підприємства руйнуються. Містечко знову стає селом.

З введенням у 1860-х роках волосного поділу Потік стає центром Потіцької волості Канівського повіту Київської губернії. Тут діяв поліцейський стан, було волосне правління. 1898 року у селі вже діяла церковно-парфіяльна школа, відомо, що впродовж 1898—1902 рр. тут вчителював Степан Васильченко.

1900 року у селі Потік, волосному центрі Потоцької волості Канівського повіту Київської губернії, мешкало 4906 осіб, було 636 дворів. Тут існувала церква, однокласна міністерська школа, школа грамоти, 24 вітряки, 3 топчаки, 5 кузень. Торгівля була представлена 13 бакалійними лавками, діяла чайна. До появи у 1910 року лікарні — єдиної на 4 райони,^{[джерело?]} тут діяла «лічебниця», де працювали лікар, фельдшер та баба-повитуха. Також була аптека, діяв сільський банк.^[3]

1913 року було збудовано 2-класну школу, названу на честь Лесі Українки.

У 1915 році тут знаходилася станція земської пошти, у якій налічувалося 8 коней.^[4]

Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Преображення Господнього м-ка Потік (приписне с. Карапиші) Богуславського, з 1846 р. Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України.^[5]

У 1923 році із ліквідацією волостей та утворенням районів село Потік і Потіцьку сільраду було включено до складу новоутвореного Миронівського району Корсунської округи Київської губернії.^[6][7]

1930 року тут мешкало бл. 10 тисяч осіб, під час голодомору загинуло бл. 1500 мешканців села. Під час війни село було окуповане з 14 серпня 1941 року до 30 січня 1944 року. До Німеччини було вивезено 197 осіб, ще 256 осіб загинуло на війні.

3 лютого 1931 року Миронівський район було ліквідовано, а село і сільрада включені до складу Богуславського району.^[8] У січні-лютому 1935 року село і сільрада були повернуті до відновленого Миронівського району.^[9]

30 грудня 1962 року Миронівський район було знову ліквідовано, а село і сільрада включені до складу Кагарлицького району.^[10] 4 січня 1965 року село і сільрада були включені до вдруге відновленого Миронівського району.^[11]

1967 року збудовано новий будинок культури. 1987 року збудовано селище для переселенців з Чорнобильської зони, а також торговельний центр та аптеку.

2003 року збудовано каплицю в центрі села. 2004 року відкрито меморіальну дошку на честь перебування у Потоках Тараса Шевченка.

12 червня 2020 року село і територію підпорядковану сільській раді включено до складу Миронівської міської громади, а сільраду було ліквідовано.^[12]

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[13]:

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Село має водогін, газифікацію, більшість вулиць заасфальтовані. Діють амбулаторія загальної практики сімейної медицини, магазини, кафе, школа, дитячий садок, будинок культури, при якому існують гуртки народної самодіяльності.

Галерея[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

• Зленко Григорій Дем'янович (1934) — український письменник, літературознавець, бібліограф, заслужений діяч мистецтв України (1996).
• Панченко Григорій Мусійович 1930–2014 — український поет.

Див. також[ред. | ред. код]

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Картка Миронівської громади на порталі «Децентралізація»
• Міста і села України. Київщина: книга друга. — Київ : Українська конфедерація журналістів. Український видавничий консорціум, 2011. — 448 с.
• Potok 2) miasteczko nad potokiem tej nazwy, biorącym początek na gruntach należących do wsi Mikołajówki i uchodzącym do Rasawy, powiat kaniowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 868. (пол.)
• Potok, wieś, powiat kaniowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 502. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

• Потік, Потоки // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 304.
• Неофіційний сайт села Потік — http://selopotic-best.ucoz.ua/

п о р Миронівська міська громада Обухівський район Київська область  Україна Міста Миронівка (адміністративний центр) Села Андріївка Вахутинці Вікторівка Владиславка Горобіївка Гулі Ємчиха Зеленьки Іванівка Карапиші Кип'ячка Козин Коритище Кулешів Кутелів Македони Малі Прицьки Маслівка Матвіївка Микитяни Михайлівка Нова Миронівка Нова Олександрівка Олександрівка Олексіївка Польове Потік Пустовіти П'ятихатка Росава Салів Світле Тарасівка Тулинці Фролівка Центральне Шандра Юхни Яхни Категорія

п о р Населені пункти Обухівського району Міста Обухів • Васильків • Українка • Кагарлик • Богуслав • Миронівка • Ржищів Смт Козин Села Андріївка • Антонівка • Балико-Щучинка • Барахти • Безіменне • Безп'ятне • Бендюгівка • Березове • Біїці • Бородані • Бурти • Вахутинці • Ведмедівка • Велика Бугаївка • Велика Вільшанка • Великий Букрин • Великі Дмитровичі • Великі Пріцьки • Верем'я • Виселка • Виселкове • Витачів • Вікторівка • Вільховець • Владиславка • Воронівка • Гвоздів • Германівка • Горобіївка • Горохівське • Горохове • Горохуватка • Гребені • Григорівка • Грушів • Гулі • Гусачівка • Демівщина • Дерев'яна • Деремезна • Дешки • Дибинці • Дібрівка • Долина • Дударі • Ємчиха • Жуківці • Заріччя • Застугна (Обухівська громада) • Застугна (Васильківська громада) • Здорівка • Зелений Яр • Землянка • Зікрачі • Зозулі • Зорівка • Іванівка • Іванковичі • Івки • Ісайки • Кадомка • Калинівка (Богуславська громада) • Калинівка (Кагарлицька громада) • Капустяна • Карандинці • Карапиші • Киданівка • Кип'ячка • Кодаки • Козин (Миронівська громада) • Козіївка • Конюша • Копачів • Коритище • Красне Перше • Кременище • Креничі • Круглик • Кузьминці • Кулешів • Кулі • Кулібаба • Кутелів • Леонівка • Липовець • Липовий Ріг • Лісники • Ліщинка • Луб'янка • Лютарі • Макарівка • Македони • Мала Вільшанка • Малий Букрин • Малі Дмитровичі • Малі Прицьки • Маслівка • Матвіївка (Обухівський район) • Матяшівка • Микитяни • Мирівка • Мисайлівка • Митниця • Москаленки • Нещерів • Нова Миронівка • Нова Олександрівка • Нові Безрадичі • Новосілки • Олександрівка • Оріхове • Очеретяне • П'ятихатка • Панікарча • Паращина • Перегонівка • Переселення • Перше Травня • Півці • Підгірці • Пії • Плюти • Погреби • Половецьке • Польове • Поташня • Потік • Пустовіти • Росавка • Росавка • Розкопанці • Романків • Ромашки • Росава • Рославичі • Саварка • Салів • Світле • Семенівка • Семигори • Синиця • Слобода • Стави • Стайки • Старі Безрадичі • Степок • Стрітівка • Сущани • Тарасівка (Кагарлицька громада) • Тарасівка (Миронівська громада) • Тарасівка (Обухівська громада) • Тептіївка • Тернівка • Трипілля • Тростинка • Тулинці • Туники • Уляники • Фролівка • Халеп'я • Халча • Ходорів • Ходосівка • Хотів • Хохітва • Центральне • Чайки • Червоне (Застугнянська сільська рада) • Червоне (Шевченківська сільська рада) • Червоне Поле • Черняхів • Шандра • Шевченківка • Шевченкове • Шпендівка • Шубівка • Шупики • Щербанівка • Юхни • Юшки • Яблунівка • Яхни • Яцьки • Яцюки

п о р Канівський повіт Повітове місто Канів Міста та містечка Богуслав • Козин • Корсунь • Медвин • Стеблів • Таганча • Трактомирів • Шендерівка • Ходорів Волості Богуславська • Великоприцьківська • Вільховецька • Зеленківська • Ісайківська • Козинська • Корнилівська • Корсунська • Курилівська • Медвинська • Піївська • Потапецька (Македонська) • Потоцька • Пустовойтівська • Пшеничківська • Степанська • Таганчеська • Таращанська (Селищанська) • Трактомирська (Ходорківська) • Шендерівська Основні поселення (від 900 мешканців на 1864 рік) Біївці • Бобриця • Бровахи • Великий Ржавець (Полствин) • Великі Прицьки • Виграїв • Вільховець • Григорівка • Грищинці • Дацьки • Зеленьки • Демівщина • Дибинці • Ємчиха • Ісайки • Карапиші • Квітки • Корнилівка • Маслівка • Миронівка • Михайлівка • Москаленки • Петрушки • Пії • Потоки • Пустовойти • Пшеничники • Росава • Сахнівка • Селище • Сидорівка • Синиця • Сотники • Степанці • Сухини • Тараща • Юхни • Шандра • Яблунів • Янівка Курсивом виділено волості, ліквідовані наприкінці 1880-х рр.

Це незавершена стаття з географії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.