Поштова станція (Гоща) — Вікіпедія

Поштова станція на 298 кілометрі траси Київ-Чоп у смт Гоща

50°36′45″ пн. ш. 26°41′26″ сх. д. / 50.612500° пн. ш. 26.6905583° сх. д. / 50.612500; 26.6905583Координати: 50°36′45″ пн. ш. 26°41′26″ сх. д. / 50.612500° пн. ш. 26.6905583° сх. д. / 50.612500; 26.6905583
Статус Відсутній
Країна  Україна
Розташування вул. Рівненська, 14, смт Гоща, Рівненська область
Тип будівлі цивільна архітектура
Архітектурний стиль Неоготика
Будівництво 1840-і — 1840-і
Поштова станція (Гоща). Карта розташування: Україна
Поштова станція (Гоща)
Поштова станція (Гоща) (Україна)
Мапа

Поштова станція на 298-му кілометрі траси Київ-Брест у смт Гоща, «Будинок ІІ розряду з готелем». Мала кімнати для проїжджих та прилеглі одноповерхові будівлі ямщика, каретної та конюшні. Збудована в 1840-х роках за зразковим проектом 1843 року. Охоронного статусу не має.

Історична довідка[ред. | ред. код]

У 1827 році царська влада організувала поштово-диліжансне сполучення за маршрутом Київ — Житомир — Радзивилів, до тодішнього кордону з Австро-Угорщиною. По всій цій трасі, названій Брест-Литовським шосе, в 40-х роках ХІХ ст. було побудовано нові, муровані поштові станції, що здебільшого збереглися й досі. Відстань між ними становила, в середньому, 15 — 20 км, з певним урахуванням топографії та можливостей разового кінного переходу. Назва прив'язувалася до найближчого населеного пункту.

Поштові станції будувалися з цегли за типовим проектом видання 1843 року, призначені спершу для тракту Санкт-Петербург — Київ. Для будівель поштових станцій, розташованих на ділянці траси Е-40 Рівне-Київ, характерні неоготичні архітектурні форми. Це Т-подібні одноповерхові споруди з високими стрільчатими вікнами. Поштові, або кінно-поштові, станції планувалися однаково за усталеною схемою: прямокутний двір, по центру — фасадом до тракту — будинок самої станції, праворуч нього — в'їзні ворота, ліворуч — виїзні. Муровану огорожу так само було декоровано в дусі неоготики. По периметру просторого подвір'я розташовувалися одноповерхові ямщицька, каретна, стайня, комора, фуражна, готель, а посеред двору — криниця, обладнана водопоєм для коней. Керував усім закладом станційний наглядач, який мешкав тут-таки, на казенній квартирі. На поштовій станції обов'язково було все, що треба саме для поштової справи: папір, чорнило, пера, марки, штемпелі, поштова скринька, освітлення (свічки, потім — гасові лампи). Для подорожніх завжди готовим був самовар і все, що потрібно для чаювання. Станції поділялись на класи — від першого до четвертого.

Станція[ред. | ред. код]

На «новому шляху», на 298-му кілометрі у 1840-і роки було облаштовано кінну пошту. Будівля збудована в неоготичному стилі. Окрім головної станційної будівлі, зберігся лівий флігель. Правий флігель, а також флігель, що стояв у тилу двору, мур і ворота - не збереглися. Над входом зберігся автентичний кований навіс.

Схожі поштові пункти розташовувались впродовж всього царського шляху «Київ-Брест». Найближча станція на сході була в Самострілах, на заході в Антополі.

Нині будівля колишньої поштової станції перебуває у гарному стані.

Див. також[ред. | ред. код]

Поштова станція (Гурівщина)

Поштова станція (Калинівка)

Поштова станція (Коростишів)

Поштова станція (Березина)

Комплекс споруд Поштової станції (Житомир)

Поштова станція (Мартинівка)

Поштова станція (Звягель)

Поштова станція (Броники)

Поштова станція (Корець)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]