По той бік добра і зла — Вікіпедія

По той бік добра і зла. Прелюдія до філософії майбутнього
Jenseits von Gut und Böse. Vorspiel einer Philosophie der Zukunft
Обкладинка першого видання
Жанр філософія і есей
Тема мораль
Автор Фрідріх Ніцше
Мова німецька
Опубліковано 1886
Країна  Німеччина
Попередній твір Так казав Заратустра
Наступний твір Генеалогія моралі
У «Гутенберзі» 7204

CMNS: Цей твір у Вікісховищі

По той бік добра і зла. Прелюдія до філософії майбутнього (нім. Jenseits von Gut und Böse. Vorspiel einer Philosophie der Zukunft) — філософська робота німецького філософа Фрідріха Ніцше. Робота називається По той бік добра і зла, Прелюдія до філософії майбутнього є її підзаголовком.

Рукопис твору було закінчено зимою 1885—1886 років. Спочатку Ніцше хотів видати її в лейпцизькому видавництві Г.Креднера, однак йому відповіли відмовою. Після він звернувся в берлінське видавництво Карла Дункер, де також йому було відмовлено. У підсумку Ніцше видав книгу за свій рахунок, вона вийшла в серпні 1886 року в лейпцизькому видавництві К. Г. Наумана. За десять місяців з дня виходу книги було продано всього 114 екземплярів.

Фрідріх Ніцше про свою книгу[ред. | ред. код]

Жахлива книга, яка витікає цього разу з моєї душі, — дуже чорна, майже каракатиця. Вона мене бадьорить — так ніби я взяв щось «за роги»: цілком очевидно, не «бика».

Теми, що порушуються в книзі[ред. | ред. код]

З чотирьох творів «пізнього періоду», «По той бік добра і зла» найбільше нагадує афористичний стиль середнього періоду. Він викриває недоліки тих, кого зазвичай називають «філософами» і виявляє якості «нових філософів»: уява, наполегливість, оригінальність і «створення цінностей». Потім він оскаржує деякі з основних передумов старої філософської традиції на зразок «самосвідомості», «знання», «істини» і «свободи волі», пояснюючи їх винаходом моральної свідомості. Замість них він пропонує як пояснення будь-якої поведінки потяг до влади. Він виробляє переоцінку гуманістичних переконань, вказуючи що навіть жадоба влади, привласнення і спричинення болю слабкому не є абсолютно поганою.

Реакція і відгуки[ред. | ред. код]

Реакція на дану роботу Ніцше була найрізноманітнішою. До Ф. Овербека Ніцше писав наступне:

І ось же прохання, старий друже: прочитай її всю і утримайся від почуття гіркоти і відчуження — «зберися з силами», всіма силами Твоєї прихильності до мене, Твоєї терплячої і стократно випробуваної прихильності — якщо книга виявиться Тобі під силу, то, може статися, це не пошириться на сотню частковостей! Може статися також, що вона слугуватиме тому, щоб прояснити в чомусь мого Заратустру, який тому й є незрозумілою книгою, що весь сходить до переживань, не розділених мною ні з ким. Якби я міг довести до Тебе в словах моє почуття самотності! Ні серед живих, ні серед мертвих немає у мене нікого, з ким я почував би себе рідним. Це невимовно страшно, і тільки те, що я приловчився зносити це почуття і з дитячих років поступово розвивав його в собі, вселяє мені впевненість у тому, що я ще не пропаща людина. — В іншому задача, заради якої я живу, лежить переді мною в повної ясності — як якийсь factum невимовної скорботи, але просвітленої свідомістю того, що в ньому таїться велич, якщо тільки завданню смертного було коли-небудь притаманна велич

Овербек нічого не відповів на цей лист. Ервін Роде також промовчав. Мальвіда фон Мейзенбург (яка дотримувалася ідеалістичних поглядів) Ніцше взагалі заборонив читати його книгу. Якоб Буркхардт похвалив книгу в плані її «історичних прозрінь». Похвальний відгук на книгу прийшов також з Парижа від Іполита Тена. У Брамса вона викликала «жвавий інтерес».

Редактор бернського видання «Бунд» І. В. Видман писав:

Ті запаси динаміту, які були використані при будівництві Готардскої дороги, зберігалися під чорним попереджувальним прапором, що вказує на смертельну небезпеку. — Тільки в цьому сенсі говоримо ми про нову книгу філософа Ніцше як про небезпечну книгу.

Переклади українською[ред. | ред. код]

  • Фрідріх НІцше. По той бік добра і зла (Прелюдія до філософії майбутнього). Генеалогія моралі: пер. з нім. / Фрідріх Ніцше; Пер. Анатолій Онишко; Вступ Сільс-Марія; Ред. Петро Таращук.– Львів: Літопис, 2002.– 320 с. ISBN 966-7007-64-1

Література[ред. | ред. код]

  • Günter Abel: Nietzsche. Die Dynamik der Willen zur Macht und die ewige Wiederkehr. 2. Auflage. de Gruyter, Berlin 1998, ISBN 3-11-015191-X.
  • Maudemarie Clark: Nietzsche on Truth and Philosophy. Cambridge 1990.
  • Gilles Deleuze: Nietzsche et la Philosophie. Paris 1962.
  • Edith Düsing: Nietzsches Denkweg. Theologie — Darwinismus — Nihilismus. Fink, Paderborn/München 2006, ISBN 978-3-7705-4254-3.
  • Laurence Lampert: Nietzsche's task. An Interpretation of «Beyond Good and Evil». Yale University, London 2001.
  • Philipp Silvester Mauch: Nietzsche über das Ganze. Immanenz und Differenz in Jenseits von Gut und Böse. Eine konzeptionelle Analyse. Dissertation. München 2009 (PDF; 2,4 MB [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]).
  • Lars Niehaus: Das Problem der Moral: Zum Verhältnis von Kritik und historischer Betrachtung im Spätwerk Nietzsches. Königshausen u. Neumann, Würzburg 2009, ISBN 978-3826041327.
  • Henning Ottmann: Politik und Philosophie bei Nietzsche. 2. verbesserte Auflage. de Gruyter, Berlin/New York 1999, ISBN 3-11-014770-X.
  • Henning Ottmann (Hrsg.): Nietzsche-Handbuch. Leben — Werk — Wirkung. Metzler, Stuttgart/Weimar 2000, ISBN 3-476-01330-8.
  • Andreas Urs Sommer: Kommentar zu Nietzsches Jenseits von Gut und Böse (= Heidelberger Akademie der Wissenschaften (Hg.): Historischer und kritischer Kommentar zu Friedrich Nietzsches Werken, Bd. 5/1). de Gruyter, Berlin / Boston 2016, ISBN 978-3-11-029307-4
  • Marcus Born (Hrsg.): Friedrich Nietzsche: Jenseits von Gut und Böse, Berlin (Akademie Verlag) [Klassiker Auslegen, Bd. . 48], Berlin 2014.
  • Winfried Schröder: Moralischer Nihilismus. Typen radikaler Moralkritik von den Sophisten bis Nietzsche. Frommann-Holzboog, Stuttgart-Bad Cannstatt 2002, ISBN 3-7728-2232-0.
  • Gerhard Schweppenhäuser: Nietzsches Überwindung der Moral. Zur Dialektik der Moralkritik in «Jenseits von Gut und Böse» und in der «Genealogie der Moral». Königshausen & Neumann, Würzburg 1988, ISBN 3-88479-364-0.
  • Michael Steinmann: Die Ethik Friedrich Nietzsches. de Gruyter, Berlin/New York 2000, ISBN 3-11-016440-X.
  • Paul van Tongeren: Die Moral von Nietzsches Moralkritik. Studie zu «Jenseits von Gut und Böse». Bouvier, Bonn 1989, ISBN 3-416-02030-8.

Посилання[ред. | ред. код]