Правда волі монаршої (трактат) — Вікіпедія

Правда волі монаршої — трактат Феофана Прокоповича, написаний за дорученням Петра I у серпні 1722 року. Був докладним коментарем та обґрунтуванням до «Статуту про престолонаслідування», підписаного Петром I у лютому 1722 року ^[1].

Історія створення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Феофанъ Прокоповичъ. Правда воли монаршеи. Напечатася въ Московскои Тνпографїи, лета Господня, 1722. Аνгуста въ 7 день.
• Энциклопедическій словарь. Томъ XXVIIa. Рѣпина — Рясское и Россія. Издатели: Ф. А. Брокгаузъ (Лейпцигъ), И. А. Ефронъ (С.-Петербургъ).— С.-Петербургъ: Типографія Акц. Общ. «Издат. дѣло, бывш. Брокгаузъ—Ефрон», 1899.— С. 153.
• Димерець Р. Проблема спадкоємності влади в трактаті Ф. Прокоповича "Правда воли монаршей" / Ростислав Димерець // Дух і літера. - 1998. - № 3-4. - С. 339-346