Президент Республіки Білорусь — Вікіпедія

Президент Республіки Білорусь
біл. Прэзідэнт Рэспублікі Беларусь
рос. Президент Республики Беларусь
Посаду обіймає
Лукашенко Олександр Григорович (диспут)

від 20 липня 1994 (легітимність піддається сумніву з 23 вересня 2020)
Тип президент
Резиденція Палац Незалежності
Місце Мінськ
Призначає Вибирається на прямих всенародних виборах
(де-юре)
Термін каденції П'ять років,
кількість термінів необмежена
Попередник Голова Верховної Ради Республіки Білорусь
Створення 20 липня 1994
Перший на посаді Олександр Лукашенко
Вебсайт president.gov.by
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Білорусі
Категорія КатегоріяІнші країни
Резиденція Президента Республіки Білорусь.
Палац Незалежності — Резиденція Президента Республіки Білорусь

Президент Республіки Білорусь є Главою держави, гарантом Конституції Республіки Білорусь, права і свободи людини й громадянина. Він представляє Республіку Білорусь у відносинах з іншими державами й міжнародними організаціями.

Президентом може бути обраний громадянин Республіки Білорусь за народженням, не молодший 35 років, що володіє виборчим правом і постійно проживає у Республіці Білорусь не менш десяти років безпосередньо перед виборами.

Історія[ред. | ред. код]

Перші вибори президента Білорусі відбулися 10 липня 1994 року. У них брали участь 6 кандидатів. У першому турі трійка лідерів набрала: Олександр Лукашенко — 44,82 %, В'ячеслав Кебіч — 17,32 %, Зенон Позняк — 12,82 %. У другому турі з результатом близько 80 відсотків переміг Олександр Лукашенко.

24 листопада 1996 у Білорусі був проведений референдум, на який виносились поправки, що розширюють повноваження виконавчої влади й президента, і деякі інші питання. За прийняття поправок висловилося 70,45 % виборців.

9 вересня 2001 відбулися чергові вибори президента, переможцем у яких знову став Лукашенко, набравши 75,62 % голосів.

17 жовтня 2004 провели референдум про внесення поправок у Конституцію, що знімають обмеження на кількість президентських строків. 77,3 % виборців підтримали ці зміни. Зміни до закону «Про президента Республіки Білорусь», що виключають обмеження у два строки, Рада Республіки схвалила тільки 5 жовтня 2006[1] Таким чином, на момент проведення президентських виборів 2006 року в Білорусі діяли Конституція, що не містить обмежень на кількість президентських строків, і закон про Президента, у статті 8 якого йшлося: Строк повноважень Президента — п'ять років. Одна й та сама особа може бути Президентом не більше двох строків. Однак, відповідно до статті 137 Конституції у випадку протиріч, вона має пріоритет перед законами, указами тощо.

19 березня 2006 відбулися чергові вибори Президента Республіки Білорусь. Перемогу на них здобув Олександр Лукашенко, як і на наступних виборах 2010 року.

Всі вибори й референдуми після виборів 1994 року традиційно оголошуються представниками опозиції й спостерігачами від західних країн проведеними із грубими порушеннями, а їхні результати — сфальсифікованими. Одночасно спостерігачі від країн СНД традиційно заявляють, що вибори пройшли без істотних порушень.

Статус, права й обов'язки Президента[ред. | ред. код]

Статус, права й обов'язки Президента визначаються Конституцією Білорусі:

Стаття 81:

  • Президент обирається на п'ять років безпосередньо народом Республіки Білорусь на основі загального, вільного, рівного й прямого виборчого права при таємному голосуванні.
  • Кандидати на посаду Президента висуваються громадянами Республіки Білорусь за наявності щонайменше 100 тисяч підписів виборців.
  • Вибори Президента призначаються Палатою представників не пізніше ніж за п'ять місяців і проводяться не пізніше ніж за два місяці до закінчення терміну повноважень попереднього президента.
  • Якщо посада Президента виявилася вакантною, вибори проводяться не раніше ніж через 30 днів і не пізніше ніж через 70 днів від дня звільнення посади.

Стаття 82:

  • Уважається, що вибори відбулися, якщо в голосуванні взяли участь понад половина громадян Республіки Білорусь, включених у список виборців.
  • Президент уважається обраним, якщо за нього проголосувало понад половина громадян Республіки Білорусь, що взяли участь у голосуванні.
  • Якщо жоден з кандидатів не набрав необхідної кількості голосів, то у двотижневий строк проводиться другий тур голосування по двох кандидатах, що одержав найбільшу кількість голосів виборців. Обраним уважається кандидат у Президенти, що одержав при повторному голосуванні понад половину голосів виборців, що взяли участь у голосуванні. Порядок проведення виборів Президента визначається законом Республіки Білорусь.

Стаття 84:

Президент Республіки Білорусь:

  1. призначає республіканські референдуми;
  2. призначає чергові й позачергові вибори в Палату представників, Рада Республіки й місцеві представницькі органи;
  3. розпускає палати у випадках і в порядку, передбачених Конституцією;
  4. призначає шість членів Центральної комісії Республіки Білорусь по виборам і проведенню республіканських референдумів;
  5. утворить, скасовує й реорганізує адміністрацією Президента Республіки Білорусь, інші органи державного керування, а також консультативно-дорадчі й інші органи при Президенті;
  6. за згодою Палати представників призначає на посаду Прем'єр-міністра;
  7. визначає структуру Уряду Республіки Білорусь, призначає на посаду й звільняє з посади заступників Прем'єр-міністра, міністрів і інших членів Уряду, ухвалює рішення про відставку Уряду або його членів;
  8. за згодою Ради Республіки призначає на посаду Голови Конституційного Суду, Голови Верховного Суду, Голови Вищого Господарського Суду із числа суддів цих судів;
  9. за згодою Ради Республіки призначає на посаду суддів Верховного Суду, суддів Вищого Господарського Суду, Голови Центральної комісії з виборів і проведення республіканських референдумів, Генерального прокурора, Голови й членів Правління Національного банку;
  10. призначає шість суддів конституційного Суду, інших суддів Республіки Білорусь;
  11. звільняє з посади Голови й суддів Конституційного Суду, Голову й суддів Верховного Суду, Голову й суддів Вищого Господарського Суду, Голови й членів Центральної комісії з виборів і проведення республіканських референдумів, Генерального прокурора, Голови й членів Правління Національного банку за підставами, передбаченими законом, з повідомленням Ради Республіки;
  12. призначає на посаду й звільняє з посади Голови Комітету державного контролю;
  13. звертається з посланнями до народу Республіки Білорусь про положення в державі й про основні напрямки внутрішньої й зовнішньої політики;
  14. звертається із щорічними посланнями до Парламенту, які заслухуються без обговорення на засіданнях Палати представників і Ради Республіки; має право брати участь у роботі Парламенту і його органів, виступати перед ними в будь-який час із промовою або повідомленням;
  15. має право головувати на засіданнях Уряду Республіки Білорусь;
  16. призначає керівників республіканських органів державного керування й визначає їхній статус; призначає представників Президента в Парламенті й інших посадових особах, посади яких визначені відповідно до законодавства, якщо інше не передбачено Конституцією;
  17. вирішує питання про прийняття до громадянства Республіки Білорусь, його припинення й надання притулку;
  18. установлює державні свята й святкові дні, нагороджує державними нагородами, привласнює класні чини й звання;
  19. здійснює помилування засуджених;
  20. веде переговори й підписує міжнародні договори, призначає й відзиває дипломатичних представників Республіки Білорусь в іноземних державах і при міжнародних організаціях;
  21. приймає вірчі й відкличні грамоти акредитованих при ньому дипломатичних представників іноземних держав;
  22. у випадку стихійного лиха, катастрофи, а також безладдя, що супроводжуються насильством або погрозою насильства з боку групи осіб і організацій, унаслідок яких виникає небезпека життя й здоров'ю людей, територіальній цілісності й існуванню держави, уводить на території Республіки Білорусь або в окремих її місцевостях надзвичайний стан із внесенням у триденний строк ухваленого рішення на твердження Ради Республіки;
  23. у випадках, передбачених законодавством, вправі відкласти проведення страйку або призупинити її, але не більше ніж на тримісячний строк;
  24. підписує закони; має право в порядку, установленому Конституцією, повернути закон або окремі його положення зі своїми запереченнями в Палату представників;
  25. має право скасовувати акти Уряду;
  26. безпосередньо або через створювані їм органи здійснює контроль за дотриманням законодавства місцевими органами керування й самоврядування; має право припиняти рішення місцевих Рад депутатів і скасовувати рішення місцевих виконавчих і розпорядницьких органів у випадку невідповідності їхньому законодавству;
  27. формує й очолює Раду Безпеки Республіки Білорусь; призначає на посаду й звільняє з посади Державного секретаря Ради Безпеки;
  28. є Головнокомандувачем Збройних Сил Республіки Білорусь; призначає на посаді й звільняє від посад вище командування Збройних Сил;
  29. уводить на території Республіки Білорусь у випадку військової погрози або нападу воєнний стан, повідомляє повну або часткову мобілізацію із внесенням у триденний строк ухваленого рішення на твердження Ради Республіки;
  30. здійснює інші повноваження, покладені на нього Конституцією й законами.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рада Республіки схвалила виправлення в закони з питань проведення виборів і референдумів. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 19 лютого 2010. 

Література[ред. | ред. код]

  • Дахно І. І. Білорусь // Країни світу: енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : «МАПА», 2011. — 608 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.

Посилання[ред. | ред. код]