Премонстранти — Вікіпедія

Премонстранти
Орден регулярних каноників-премонстрантів
Абревіатура OPraem
Церква Католицька церква
Засновник Святий Норберт Ксантенський
Заснування 1120
Утвердження 1126
Сайт http://www.premontre.org

Премонстра́нти («Орден регулярних каноників-премонстрантів», лат. Candidus et Canonicus Ordo Praemonstratensis, OPraem) — католицький чернечий орден, заснований 1120 року святим Норбертом Ксантенським в абатстві Премонтре, яке розміщене неподалік від пікардійського міста Лан. Ім'я орден отримав за назвою абатства, члени ордена також йменувались норбертанцями чи норбертинцями за іменем засновника.

Історія[ред. | ред. код]

Абатство Премонтре. XVII століття

Статут ордена затверджено 1126 року. Премонстранти швидко поширились у Західній Європі, до середини XIV століття орден мав понад 1300 монастирів. Орден відіграв важливу роль у християнізації території між Ельбою та Одером, в тому числі й полабських слов'ян. В Англії премонстранти до моменту їх розпуску Генріхом VIII мали 35 монастирів.

Чернець-премонстрант. Гравюра XVII століття

У період реформації діяльність ордену була заборонена в Німеччині, а під час Великої Французької революції — у Франції. Були конфісковані всі монастирі, в тому числі й батьківщина ордена — Премонтре. До початку XIX століття премонстранти були практично знищені, збереглось тільки 8 монастирів (всі в Австрії). У другій половині XIX та у XX столітті орден знову піднявся, число монастирів зросло до 20 до початку XX століття та до 80 до кінця.

Діяльність[ред. | ред. код]

Духовність премонстрантів близька до духовності августинців, вони також керуються в чернецькому житті «Статутом святого Августина». Оскільки святий Норберт був другом знаменитого цистерціанця святого Бернарда Клервоського, на заснований ним орден також сильно вплинула духовність цистерціанців.

2010 року премонстранти налічували 1209 чоловік, з них 918 священників[1]. Ордену належало 79 монастирів, в тому числі й жіночі. Монастирі ордена розміщуються, здебільшого, в Європі — Бельгії, Нідерландах, Франції, Німеччині, Австрії, Угорщині. Премонстранти мають також громаду терціаріїв.

Відомі премонстранти[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Карсавін Л. П. Чернецтво у середньовіччі. М., 1992
  • Офм Л. Х. Історія християнського чернецтва у середньовіччі.
  • Grassl, W. Culture of Place: An Intellectual Profile of the Premonstratensian Order. Nordhausen: Bautz, 2012.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]