Премія Вацлава Гавела — Вікіпедія

Премія імені Вацлава Гавела з прав людини — щорічна відзнака за видатні заслуги щодо захисту прав людини у Європі та за її межами, започаткована 2013 року Парламентської асамблеї Ради Європи спільно з Бібліотекою Вацлава Гавела та Charta 77 Foundation. Премія присвячена пам'яті Вацлава Гавела — останнього президента Чехословаччини та першого президента Чехії.

Угоду про заснування премії було підписано у Празі 25 березня 2013 року Президентом Парламентської асамблеї Ради Європи Жаном-Клодом Міньйоном, головою Бібліотеки Вацлава Гавела Мартою Смоліковою та головою Керівного комітету Charta 77 Foundation Франтішеком Янучем за участі міністра закордонних справ Чехії Карела Шварценберга^[1]. Премія Вацлава Гавела є правонаступницею Премії Парламентської асамблеї Ради Європи з прав людини, яка присуджувалася кожні 2 роки, починаючи з 2007 року.

Лауреатом премії може стати особи або неурядові організації, що працюють у напрямку захисту прав людини. Кожному лауреату премії Вацлава Гавела вручається диплом, відзнака та грошова частина премії, що становить 60 тис. євро.

Першим лауреатом премії став білоруський правозахисник Олесь Біляцький^[2].