Приазовське газове родовище — Вікіпедія

Приазовське газове родовище
Країна  Україна

Приазовське газове родовище (Україна)
Приазовське газове родовище

Приазовське газове родовище — належить до Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області Південного нафтогазоносного регіону України.

Опис[ред. | ред. код]

Розташоване у Мелітопольському районі Запорізької області (за 25 км від м. Мелітополя). Утворено в ході південно-західного занурення Приазовського виступу Українського кристалічного щита.

Історія[ред. | ред. код]

Родовище виявлене ще у XIX столітті. Пошуково-розвідувальні роботи здійснювалися у 19291936, 19441948, 19811986 роках. Всього пробурено понад 110 свердловин. Промислова газоносність пов'язана з неогеновою товщею чорних глин з прошарками і лінзами сірих алевролітів, пісків, пісковиків.

Поклади корисних копалин літологічно обмежені і належать до двох глинисто-піщаних горизонтів поблизу покрівлі та підошви нижньосарматських утворень. Мінімальні глибини залягання горизонтів — 88 та 115 м. Висота газових покладів 50-64 м. Будова пачок тонковерстувата. Колекторами є лінзи і прошарки пісків, слабозцементованих пісковиків та алевролітів. Розробка покладів корисних копалин проводилася у 19361962 роках. Запаси природного газу початкові видобувні категорій А+В+С1 — 2260 млн м³.

Джерела[ред. | ред. код]