Принц Уельський — Вікіпедія

	Принц Уельський
	Прапор
Дата створення / заснування	1301
Офіційна резиденція	Кенсінгтонський палац
Ким призначений	король Великої Британії[d]
Посадовець	Вільям, принц Уельський
	Офіційний сайт
	Принц Уельський у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Принц (значення).

Принц Уельський або Принц Валлійський (англ. Prince of Wales, валл. Tywysog Cymru) — титул чоловіка-спадкоємця англійського престолу, а з 1707 року, після юридичного об'єднання Англії і Шотландії — престолу Великої Британії. Жінка-спадкоємиця престолу не носить титулу «принцеса Уельська» («принцеса Валійська»), його має лише дружина принца.

Історія титулу[ред. | ред. код]

Титул відомий з раннього Середньовіччя, до кінця XIII століття його носили правителі Уельсу — князівства, що розташоване на заході Британії. Останнім незалежним принцом Уельським був Ллівелін ап Гріфід. Наприкінці XIII століття, у зв'язку із завоюванням Уельсу королем Едуардом I і втратою країною незалежності, титул принца Уельського перейшов до англійської корони і став належати спадкоємцеві престолу.

За переказами, Едуард I використав хитрість, щоб добитися домінування англійської корони в Уельсі. Коли він, досягнувши значних воєнних успіхів в цьому краю, зібрав валлійських князів і запропонував їм визнати васальну залежність від Англії, ті як головну умову зажадали, щоб принцом Уельсу був місцевий уродженець, що не знає ні слова англійською. Едуард одразу ж дав урочисту клятву дотриматися цієї умови. Князі ж підписали договір про васальну залежність, після чого Едуард виніс їм свого сина (майбутнього короля Едуарда II), що народився напередодні у валлійському замку Карнарвоні, і вигукнув: «Ось вам принц Уельський, уродженець вашої країни!» Легенда відома з XVI століття. Насправді за часів Едуарда I аристократія в Англії була норманською і розмовляла старофранцузькою мовою, але Едуард II справді народився в Карнарвоні під час кампанії його батька в Уельсі.

Порядок присвоєння[ред. | ред. код]

Титул принца Уельського не надається автоматично й не успадковується, його щоразу спеціально надає монарх, зазвичай через кілька місяців або навіть років після того, як спадкоємець набуває відповідного статусу. Кілька старших синів монархів так і не отримали титул принца Уельського перед тим як посісти престол, зокрема, майбутній Генріх VI (його батько Генріх V помер невдовзі після його народження, і він відразу вступив на престол), двоє померлих у дитинстві старших синів Генріха VIII. Ці принци носили лише титул «герцог Корнуольський».

Принц Уельський також проходить формальну інвеституру, під час якої монарх покладає на його голову «Вінець принца Уельського». У разі неповноліття принца інвеституру можуть проводити через кілька років після надання титулу. З 1911 року інвеститура відбувається в тому самому замку Карнарвон в Уельсі, де народився Едуард II; ініціатором проведення церемонії в Уельсі став валлієць Дейвід Ллойд Джордж.

Зазвичай принцами Уельськими стають старші сини монархів, проте двічі цей титул надавали онукам королів (майбутнім Річарду II і Георгу III) після смерті їх батьків. Двічі після смерті принців Уельських (Артура в 1501 році і Генріха в 1612 році) цей титул передавали їх молодшим братам, що потім вступили на престол як Генріх VIII і Карл I відповідно.

Нині у Великій Британії цей титул носить принц Вільям — старший син короля Чарльза III, який є 22-м принцом Уельським. Спадкоємцем престолу він є з моменту смерті Єлизавети II у вересні 2022 р., титул принца Уельського отримав наступного дня після її смерті, коли його батько, король Чарльз III надав йому цей титул.

Інші титули[ред. | ред. код]

Принц Уельський зазвичай також носить другорядний титул графа Честера (англ. Earl of Chester), що надається разом із титулом принца. Крім того, старший син монарха автоматично (з моменту появи на світ у сім'ї чинного монарха або з моменту вступу батька чи матері на престол) отримує англійський титул герцога Корнуольського (англ. Duke of Cornwall), а після англо-шотландської унії1603 року також і шотландський — герцога Ротсейського (англ. Duke of Rothesay) разом з низкою інших другорядних титулів.

Аналогічні титули в інших країнах[ред. | ред. код]

Принц Астурійський — Кастилія (Іспанія)
Принц Жиронський — Арагон
Принц Португальський — Португалія

Дофін (дофіна) — у Франції (XIV—XIX ст.)
Кронпринц (кронпринцеса) — у німецькомовних монархіях (зокрема, в Австрійській та Німецькій імперіях), у сучасних Швеції, Норвегії, Данії
Цесаревич (цесарівна) — у Російській імперії

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Офіційний сайт принца Уельського [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite] (англ.)
Список та історія принців Уельських [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite], починаючи з Ллівеліна ап Гріфіда. (англ.)