Проскурякова Тетяна Авенирівна — Вікіпедія

Проскурякова Тетяна Авенирівна
Народилася 23 січня 1909(1909-01-23)[1]
Томськ, Томська губернія, Російська імперія
Померла 30 серпня 1985(1985-08-30)[1] (76 років)
Вотертаун, Міддлсекс, Массачусетс, США
·хвороба Альцгеймера
Місце проживання Лансдаун
Країна Російська імперія
США США
Національність росіянка
Діяльність мовознавиця, археолог, антрополог, історик, письменниця, кураторка, архітекторка
Alma mater Пенсільванський університет
Університет штату Пенсильванія
Галузь архітектура, мовознавство, археологія
Заклад Музей археології та етнології Пібоді[en], Інститут Карнегі, Музей археології та антропології Пенсильванського університету
Вчене звання почесний доктор
Відома завдяки: дослідниця писемності мая
Нагороди Медаль А. Кідера,
Орден Кетцаля

CMNS: Проскурякова Тетяна Авенирівна у Вікісховищі

Таня Проскурякофф (англ. Tatiana Proskouriakoff, рос. Татьяна Авенировна Проскурякова, 23 січня 1909, Томськ — 30 серпня, 1985) — архітектор, науковець, дослідниця писемності мая; почесний доктор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилась в місті Томськ Томської губернії Російської імперії. Походить з родини артилериста-інспектора. Батько відбув за кордон для нагляду за виробництвом гармат для Російської імперії, що вступила в 1-шу світову війну.

Тетяна та її сестра захворіли на дифтерію та скарлатину, тому перебували в Росії. З родиною за кордоном возз'єдналась у 1916 р.. Після більшовицького перевороту 1917 року назавжди залишилась в Сполучених Штатах.

Перша освіта[ред. | ред. код]

Мешкала в Огайо, потім в Філадельфії, перебралась в Пенсільванію. За першою освітою — архітектор. Навчалася в державному університеті Пенсільванії, який закінчила 1930 р. Закінчення припало на роки Великої економічної депресії. Довго шукала місце праці, поки не потрапила в університетський музей.

Перехід на новий фах[ред. | ред. код]

Одна сторінки Дрезденського кодексу мая.

Перехід на новий фах стався практично випадково. Вона приєдналася до американської наукової експедиції з дослідження археологічних об'єктів у містах Чичен-Іца, Тікаль та Яшчилан. Архітектурну реконструкцію центру міста П'єдрас-Неграс вона завершила після повернення в місто Філадельфія.

Наукових керівників експедиції цілком задовольняли архітектурні реконструкції та малюнки дослідниці, що мала розвинені здібності просторової уяви, обумовлені ще її першим фахом. Архітектурні реконструкції Тетяни Проскурякофф (фахового геодезиста і кресляра) настільки вразили Сильвануса Морлі, що той замовив їй копію для Інституту Карнегі в Вашингтоні. За фінансової підтримки Сильвануса Морлі була організована нова експедиція 1939 року, в складі якої на дослідження в Юкатан відбула і Тетяна Проскурякофф. З часом Тетяна виробилась у поважного археолога і дослідника писемності мая. Це був етап праці одинаків-дослідників маловідомої писемності туземного народу Центральної Америки. Працю дешифрування писемності розпочав Ерік Томпсон з Великої Британії, що набув значного авторитету в галузі.

Довгий шлях дешифрування писемності мая[ред. | ред. код]

Сторінки Дрезденського кодексу мая.
Видання 1981 року.

Значний внесок у дослідження писемності внесли науковці, не пов'язані безпосередньо ні з самим Еріком Томпсоном, ні з запропонованою ним системою дослідження мови стародавніх мая.

Так серед дослідників писемності мая опинились:

Остання запропонувала розшифровку деяких ієрогліфів, що надали можливість прочитати темні до цього рядки написів мая. До розшифровки Тетяна додала чисельні тексти на кам'яних стелах з міста П'єдрас-Неграс. Дати на стелах наштовхнули дослідницю на думку, що це хронологія царювань, бо дати (народжень і смертей) не надто перевищували шістдесят років — нормального терміну людського життя. Висновки Тетяни Проскурякофф був вимушений визнати сам Ерік Томпсон.

Але повна дешифровка писемності мая відбулася значно пізніше, що не заперечувало наукового внеску дослідників-одинаків. Складність полягала в особливій системі писемності мая, яка посідала проміжні позиції між абетковою та ієрогліфічною. (Повна кількість знаків мая перевищувала 30-35, як в поширених абетках, і була меншою за кількість ієрогліфів Китаю, а дорівнювала близько восьмистам знаків).

Померла у м. Кембридж. Прах дослідниці 1998 року був перепохований у П'єдрас-Неграс на подяку наукових досягнень жінки-археолога і лінгвіста зі Сполучених Штатів Америки.

Нагороди[ред. | ред. код]

Праця дослідниці була помічена й отримала державне визнання:

Друковані твори (англійською)[ред. | ред. код]

  • (англ.)An Inscription on a Jade Probably Carved at Piedras Negras Notes on Middle American Archaeology and Ethnology II, 1944
  • (англ.)An Album of Maya Architecture, 1946
  • (англ.)Middle American Art, 1950
  • (англ.)A Study of Classic Maya Sculpture Carnegie Institute of Washington Publication No. 593, 1950
  • (англ.)Varieties of Classic Central Veracruz Sculpture American Anthropology and History LVIII, 1954
  • (англ.)Historical Implications of a Pattern of Dates at Piedras Negras, Guatemala American Antiquity XXV, 1960
  • (англ.)Portraits of Women in Maya Art, 1961
  • (англ.)Lords of the Maya Realm Expedition Magazine IV(1) 1961
  • (англ.)Mayapán, Yucatán, Mexico (with H E D Pollock, A L Smith and R L Roys) Carnegie Institute of Washington Publication No. 619, 1962
  • (англ.)Historical Data in the Inscriptions of Yaxchilan, Part 1 Estudios de Cultura Maya III, 1963
  • (англ.)Historical Data in the Inscriptions of Yaxchilan, Part 2 Estudios de Cultura Maya IV, 1964
  • (англ.)Olmec and Maya Art: Problems of Their Stylistic Relation Dumbarton Oaks Conference on the Olmec, 1968
  • (англ.)Classic Art of Central Veracruz Handbook of Middle American Indians Vol XI, 1971

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Char Solomon. «Tatiana Proskouriakoff (1909—1985) and her Contributions to Mesoamerican Archaeology». June 2007. Retrieved 2011-10-24.(англ.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б SNAC — 2010.

Посилання[ред. | ред. код]