Проспект Богдана Хмельницького (Дніпро) — Вікіпедія

Проспект Богдана Хмельницького; Дніпро
	Початок проспекту Богдана Хмельницького
Район	Шевченківський, Центральний й Чечелівський
Назва на честь	Богдана Хмельницького
Колишні назви
	Сурсько-Литовське шосе
радянського періоду (українською)	Дніпропетровська, Героїв Сталінграда
Загальні відомості
Протяжність	10200 м
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	w376346775
Мапа
Проспект Богдана Хмельницького у Вікісховищі

Проспект Богдана Хмельницького — одна з головних вулиць Дніпра. Проходить у Шевченківському, Центральному й Чечелівському районах міста.

Тягнеться з півночі на південь. Довжина 10200 метрів.

Історія[ред. | ред. код]

Проспект Хмельницького проходить давнім шляхом з Половиці (через Селецьке) на Микитин Ріг та Михайлівку, де жив половицький козацький старожил Микита Корж.

Називався у минулому Сурсько-Литовське шосе. 1957 року Сурсько-Литовським шосе пустили трамвай №12.

У 1950-х роках шосе перейменували^[1] на вулицю Дніпропетровську. Ця назва досі залишилася у продовженні вулиці у селі Селецьке.

На початку 1980-х вулиця перейменована на Героїв Сталінграда.

2015 року у рамках декомунізації України вулиця отримала сучасну назву на честь гетьмана Війська Запорозького Богдана Хмельницького

Будівлі[ред. | ред. код]

№ 1 — Гуртожиток авторемонтного заводу № 2;
№ 5а — Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління МНС;
№ 8г — Середня школа № 37;
№ 9 — Редакція газети «Дніпровський тиждень»;
№ 14б — Середня школа № 16;
№ 17 — Дніпропетровська обласна станція переливання крові;
№ 19 — міська лікарня № 16;
№ 21 — Дніпровське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство;
№ 23 — Дніпровське медичне училище;
№ 24б — Державне спеціалізоване підприємство «Дніпровський державний міжобласний спеціальний комбінат» Державної корпорації «Українське державне об'єднання "Радон"»;
№ 25 — Податкова інспекція Шевченківського району;
парк Богдана Хмельницького — колишнє міське кладовище з пам'ятником Богдану Хмельницькому та руїнами Літнього театру;
парк Лева Писаржевського, створений наприкінці 1950- років на місці колишнього Нового єврейського цвинтаря. В парку розташовані пам'ятник жертвам голодомору, Єврейський меморіальний комплекс «Мацева», пам'ятником розстріляним мирним мешканцям 1941 року та обеліском з барельєфним портретом Леву Писаржевському;
№ 29 — стадіон «Трудові резерви»;
колишня будівля ДАІ на Розсоші (Розвілці) з Запорізьким шосе — тепер автосалон,
парк 40-річчя звільнення Дніпропетровська — колишнє міське кладовище з Меморіалом загиблим у другій світовій війні, могилою архітектора Олександра Красносельського;
№ 29р — Автостанція «Дніпро Автобусна Станція -2» («Південна»);
№ 25б — Храм на честь преподобного Сергія Радонезького УПЦ-МП;
№ 31а — тролейбусне депо № 2;
№ 31д — Експоцентр «Метеор»;
№ 37 — вечірня середня школа № 31;
№ 49а, 49б — Вище професійне училище №17, колишній Дніпропетровський торговий технікум;
№ 105 — дільничний пункт поліції Шевченківського району;
№ 106а — Завод кранів та засобів механізації «Дніпрокран»;
№ 116а — Управління праці та соціального захисту населення;
№ 117 — готель «Схід»;
№ 118а — Культурно-спортивний комплекс «Шинник»;
№ 122а — ПрАТ «Дніпрометалсервіс»;
№ 139 — ПрАТ «НВО Дніпропрес»;
№ 144 — Завод «Буддеталь»;
№ 146 — Автогосподарство ГУМВС в Дніпропетровській області;
№ 147 — ВАТ «Дніпрополімермаш»;
№ 150 — колишній радянський автомагазин;
№ 156 — Автобазар;
№ 156а — Дніпровський завод хімічних виробів;
№ 160 — Дніпровський завод газової апаратури;
Курган Могила Войцехова;
№ 166а — Завод колісних систем «Консіма»;
№ 170 — Аварійно-рятувальний загін МНС;
№ 171 — Дніпровський інструментальний завод;
№ 174 — шпалерний завод АТЗТ «Дніпромайн»;
№ 198 — Конно-спортивний клуб «Horses of Anastasia»;
№ 227 — АТП-0406;
№ 259 — завод «Ретал-Дніпро»;
Сурсько-Литовське кладовище.