Проспект Валерія Лобановського — Вікіпедія

Проспект Валерія Лобановського
Київ
Вид на проспект з боку Деміївської площі, травень 2009 року
Вид на проспект з боку Деміївської площі, травень 2009 року
Вид на проспект з боку Деміївської площі, травень 2009 року
Місцевість Чоколівка
Олександрівська слобідка
Пронівщина
Монтажник
Совки
Ширма
Деміївка
Район Солом'янський
Голосіївський
Назва на честь Валерія Лобановського
Колишні назви
Червонозоряна вулиця,
1-ша Софіївська вулиця,
вулиця Семена Палія,
Совська вулиця, Червонозоряний проспект
Загальні відомості
Протяжність 4,8 км
Координати початку 50°25′31″ пн. ш. 30°27′36″ сх. д. / 50.425389° пн. ш. 30.460194° сх. д. / 50.425389; 30.460194Координати: 50°25′31″ пн. ш. 30°27′36″ сх. д. / 50.425389° пн. ш. 30.460194° сх. д. / 50.425389; 30.460194
Координати кінця 50°24′25″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д. / 50.407056° пн. ш. 30.518250° сх. д. / 50.407056; 30.518250
поштові індекси 03118, 03039, 03138, 03026, 03037, 03069, 03110
Транспорт
Найближчі станції метро  «Деміївська»
Автобуси А  22, 28, 119
Тролейбуси Тр 42
Маршрутні таксі Мт 205, 239, 477
Зупинки громадського транспорту «МАУП», «Школа імені Валерія Лобановського», «Мистецька вулиця», «Вулиця Володимира Брожка», «Крутогірна вулиця», «Народна вулиця», «Вулиця Андрія Головка», «Вулиця Василя Овсієнка», «Вулиця Максима Кривоноса», «Вузівська вулиця», «Проспект Повітряних Сил»
Найближчі залізничні станції Київ-Деміївський
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11850
У проєкті OpenStreetMap r447329
Мапа
Мапа
CMNS: Проспект Валерія Лобановського у Вікісховищі

Проспе́кт Вале́рія Лобано́вського — проспект у Солом'янському та Голосіївському районах міста Києва, місцевости Чоколівка, Олександрівська слобідка, Пронівщина, Монтажник, Совки, Ширма, Деміївка. Простягається від Севастопольської до Деміївської площі.

Прилучаються вулиці Вузівська, Богодухівська, Максима Кривоноса, Братів Зерових, Василя Овсієнка, Олексіївська, Озерна, Василя Барки, Златопільська, Григорія Кочура, Дачна, Донська (1-ше прилучення), Андрія Головка, Оборонна, Караїмський провулок, Народна вулиця, Новонародний провулок, Крутогірна вулиця, проїзд без назви до Крутогірної вулиці, вулиці Похила, Володимира Брожка, Совські ставки, вулиці Холодноярська, Наталії Лотоцької, Мистецька, проїзд без назви до Костанайської вулиці, Фрометівська вулиця (1-ше прилучення), проїзд до Фрометівської вулиці (колишній Фрометівський провулок) і Деміївська вулиця.

Історія[ред. | ред. код]

Проспект було сформовано шляхом об'єднання ряду вулиць, що існували раніше:

  • Совської[1] (виникла близько 1897 року, від сучасної Деміївської площі до району Майкопської вулиці),
  • 1-ї Софіївської (виникла у 2 половині 1930-х років, від Дачної вулиці (Григорія Кочура) до тупика поблизу Народної вулиці, 1965 року була об'єднана з Червонозоряною вулицею[2]),
  • Червонозоряної (виникла у 2-й половині 1940-х років, від сучасної Севастопольської площі до Дачної вулиці, до 1953 року — 481-ша Нова вулиця[3]),
  • Семена Палія (виникла у 1950-х роках, від Народної вулиці до Совських ставків, до 1958 року — Ново-Крутогорна вулиця[4]).

1974 року на базі цих вулиць і ще ряду старих проїздів було сформовано єдину магістраль, яка отримала назву Червонозоряний проспект[5].

Сучасна назва на честь українського футболіста, тренера Валерія Лобановського — з 2015 року[6].

Проспект у наш час[ред. | ред. код]

Проспект Валерія Лобановського, січень 2013 року

Є частиною Малої окружної дороги Києва. 2004 року було проведено реконструкцію проспекту, внаслідок чого було ліквідовано більшість світлофорів, збудовано 4 підземні переходи та прокладено нову тролейбусну лінію (до того з 1963 року до 25 травня 2004 року існував автобусний маршрут № 17).

Період російського вторгнення в Україну (2022)[ред. | ред. код]

Уранці 26 лютого 2022 року одна з ракет РФ влучила в 25-типоверховий житловий будинок № 6-А на рівні 18-го — 21-го поверхів, що призвело до поранення кількох мешканців та зруйнування квартир на цих поверхах.[7]

Особливості проспекту[ред. | ред. код]

Більша частина забудови проспекту — одноповерхова та приватна. В середній частині проспекту знаходяться Совські ставки — унікальне заповідне урочище в центральній частині міста зі збереженою екосистемою, являє собою великі заболочені луки зі ставками, очеретовими зарослями та вербами.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

У кінцевій частині проспекту збереглася 1-2 поверхова забудова кінця XIX — початку XX століття. Зокрема, збереглася будівля школи, в якій навчався Валерій Лобановський(будинок № 148), у честь якого названо проспект.

Будинки (багатоповерхові)[ред. | ред. код]

Будинок 6-А після обстрілу 26 лютого 2022
Номер будинку Серія Кількість поверхів Дата спорудження
2 Медичний комплекс (пологовий будинок+районна поліклініка) 2,2,5 1940-ві1970-ті
3 Індивідуальний проєкт 5 1950-ті
Індивідуальний проєкт 20072009
Індивідуальний проєкт 20072010
5 Індивідуальний проєкт 6 1954
9 1974
6 Школа 5 1956; реконструкція 20042008
Індивідуальний проєкт 20072009
Індивідуальний проєкт 20072009
Індивідуальний проєкт 20072009
7/2 Індивідуальний проєкт 4 між 1947 та 1956
9/1 Індивідуальний проєкт 16 1998
10 Гуртожиток 9 1980-ті
12 Індивідуальний проєкт 16 1998
14 Індивідуальний проєкт 10,12 1999
15/7 2 1970-ті
17 Медичний комплекс 5 1990-ті
18 Індивідуальний проєкт 16 1992
23 4 1954
25 4 1954
27 9 1973
29 9 1971
31 9 1971
33 9 1971
35 Хрущовка 5 1962
37 «Башта Вулиха» 14 1979
39а «Башта Вулиха» 14 1979
39б «Башта Вулиха» 14 1979
41 5 1960
51 Індивідуальний проєкт (наукова установа) 9 1980-ті
53 5 1960
55 Хрущовка 5 1973
96 Індивідуальний проєкт 9 1996
98 Гуртожиток 9 1980-ті
115 Промислові споруди 4 1970-ті
115а Промислові споруди (паровий млин Берлізова) 2 бл. 19051910
115б 3 1950-ті
117 9 1969
119 Промислові споруди 6 1970-ті
123 Індивідуальний проєкт 5 1950-ті
140 Дореволюційні будинки 2 1905
140 а Дореволюційні будинки 2 1905

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 липня 1965 року № 1270 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 410. Арк. 186–191. [Архівовано з першоджерела 14 вересня 2013.]
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 29 грудня 1953 року № 2610 «Про найменування міських вулиць» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 674. Арк. 104–113. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
  4. Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України та виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 15 липня 1958 року № 1249 «Про найменування та перейменування вулиць міста Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 958. Арк. 246–260. [Архівовано з першоджерела 26 червня 2013.]
  5. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 16 грудня 1974 року № 1476 «Про впорядкування найменувань та перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1313. Арк. 163–170. [Архівовано з першоджерела 25 серпня 2013.]
  6. Рішення Київської міської ради від 17 грудня 2015 року № 30/30 «Про повернення історичних назв, уточнення назв, перейменування вулиць, проспекту, площ та провулків у місті Києві» // Хрещатик. — 2015. — № 174/1 (4770/1). — 30 грудня. — С. 93. [Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.]
  7. У Києві у житловий будинок влучила ракета — влада

Джерела[ред. | ред. код]