Протести в Росії (2021) — Вікіпедія

Протести в Росії 2021
Протестуючі в Санкт-Петербурзі на Марсовому полі 23 січня
Дата: 23 січня — 21 квітня 2021 Місце:  Росія та інші країни[a] Привід: арешт Олексія Навального публікація фільму «Палац для Путіна» корупція Цілі: Звільнення Олексія Навального Відставка Володимира Путіна Методи: протести, демонстрації, пікети, мітинги, інтернет-активізм
Сторони
Опозиція Росія майбутнього Фонд боротьби з корупцією	Уряд МВС Поліція Росгвардія ОМОН
Ключові фігури
Олексій Навальний Леонід Волков Любов Соболь	Володимир Путін Михайло Мішустін Володимир Колокольцев Віктор Золотов
Втрати
Затримано 3700+ осіб[1] (Станом на 25 січня)	Постраждало 42 співробітника правоохоронних органів

Протести в Росії 2021 року ― масові протестні акції, що відбулися після анонсу Фондом боротьби з корупцією у документальному фільмі-розслідуванні Палац для Путіна. Історія найбільшого хабаря. Причиною протестів є арешт російського політика Олексія Навального і його заяви про корупцію на адресу чинного президента Росії Володимира Путіна.

Передісторія[ред. | ред. код]

20 серпня 2020 року Навальний був госпіталізований у важкому стані після ураження нервово-паралітичним агентом під час польоту з Томська до Москви.^[2][3][4] Він був медично евакуйований до Берліна і виписаний 22 вересня.^[4][5][6][7] Застосування проти нього нервово-паралітичного агента «Новічок» було підтверджено кількома незалежними лабораторіями та Організацією із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ).^[4][8][9] Хоча Кремль заперечував свою причетність до його отруєння,^[10][11] ЄС та Британія відповіли на це санкціями проти шести вищих російських чиновників та російського державного хімічного центру.^[12][13][14] Навальний звинуватив у своєму отруєнні президента Путіна.^[15] Згідно з результатами спільного розслідування «The Insider», «Bellingcat» і «CNN», в отруєнні Навального брала участь група з восьми агентів Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ) та Інституту криміналістики ФСБ.^[16][17][18]

14 січня 2021 Пенітенціарна служба Росії заявила, що затримає Навального коли той прибуде в Росію, бо вона замінює попередній отриманий ним умовний вирок реальним ув'язненням,^[19][20] і оголосила його у розшук.^[21] У 2014 Навальний отримав умовний вирок у справі «Ів Роше», який він назвав політично вмотивованим.^[22] В 2017 Європейський суд з прав людини відмовився визнати справу політичною, але постановив, що він був несправедливо засуджений.^[23][24] Слідчий комітет Росії заявив, що розслідує справу Навального за фактом шахрайства.^[25]

17 січня 2021 Навальний повернувся до Росії, де його негайно затримали за звинуваченням у порушенні правил умовного засудження у справі «Ів Роше».^[21][26] 18 січня відбулося виїзне засідання суду у відділку поліції в місті Хімки, за результатом якого Навальний був заарештований на 30 днів за «систематичне і неодноразове порушення умов випробувального терміну, призначеного йому у справі „Ів Роше“».^[27][28][29] Ще одне слухання повинно відбутися 29 січня, щоб визначити, чи слід замінити умовне покарання тюремним ув'язненням.^[29] Навальний назвав цю процедуру «крайнім беззаконням», і випустив відеозвернення, у якому закликав росіян виходити на вуличні протести 23 січня.^[30] Голова регіональної мережі Навального Леонід Волков повідомив про підготовку протестів, які пройдуть по всій країні 23 січня.^[31]

Наступного дня, 19 січня 2021, коли він перебував у в'язниці, було опубліковано фільм-розслідування «Палац для Путіна. Історія найбільшого хабаря», проведене Навальним і його Фондом боротьби з корупцією (що створений Навальним у 2011 і випускає його антикорупційні розслідування), що розповідає про резиденцію на мисі Ідокопас, яку називають як «Палац Путіна», і звинувачує Путіна в корупції. За словами авторів розслідування, резиденцію побудували за рахунок складної корупційної системи, яка належить Путіну через довірених осіб. Відео також закликає людей вийти на вулиці з вимогами про звільнення Навального.^[32] До початку протестів це відео набрало більше 60 мільйонів переглядів в YouTube.

20 січня Роскомнадзор (російський державний орган цензури ЗМІ та інтернету) завимагав від соціальних мереж та вебсайтів припинити поширення закликів до протестів. Російська соцмережа ВКонтакті заблокувала сторінки зустрічей, які стосуються протестів. Згідно з повідомленням Роскомнадзора, на підставі вимоги Генеральної прокуратура Росії, було видалено і обмежено в доступі на території Російської Федерації від 17 % до 50 % «інформації, що залучає неповнолітніх в небезпечні для їх життя і здоров'я протиправні дії», в TikTok, ВКонтакте, YouTube і Instagram.^[33] Роскомнадзор заявив, що за залучення неповнолітніх на мітинги можуть бути накладені штрафи на соціальні мережі.^[34][35]

Перед протестами[ред. | ред. код]

21 січня 2021 року кілька співробітників Фонду боротьби з корупцією були затримані представниками російської влади, а до інших додому приходили поліцейські.^[36]

Генеральна прокуратура Росії завимагала Роскомнадзор заблокувати вебсайти з закликами до участі у мітингах 23 січня 2021. Роскомнадзор заявив, що за залучення неповнолітніх на мітинги можуть бути накладені штрафи на соціальні мережі.^[34][35]

Керівництво кількох російських вишів заявило, що за участь в несанкціонованих протестах студенти можуть бути відраховані або внесені в «чорний список держустанов».

22 січня були заарештовані прессекретар Навального Кіра Ярмиш, співробітник відділу розслідувань ФБК Георгій Албуров, юрист ФБК Владлен Лось.^[37] Лось, який є громадянином Білорусі повідомив, що йому наказали покинути Росію до 25 січня.^[36] Любов Соболь була оштрафована на 250 тисяч рублів. Кілька десятків людей було затримано і частина з них заарештовані по всій Росії.

Російська соціальна мережа ВКонтакті заблокувала сторінки зустрічей, які стосуються протестів. Згідно з повідомленням Роскомнадзора, в доступі на території Росії було обмежено від 17 % до 50 % «інформації, що залучає неповнолітніх в небезпечні для їх життя і здоров'я протиправні дії» в TikTok, ВКонтакте, YouTube і Instagram.^[33]

Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу про притягнення неповнолітніх до участі в «неузгоджених акціях», пояснюючи це небезпекою для їхнього життя в разі відвідування цих акцій і коронавірусом. Міністерство освіти Росії закликало батьків захистити дітей від участі в акціях 23 січня. Масові розсилки про наслідки мітингів отримали в ряді міст студенти, батьки школярів і дошкільнят.

Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Кремль вважає неприпустимою організацію таких заходів і «провокування участі в цих акціях молодих людей». Мер Москви Сергій Собянін закликав москвичів не виходити на акцію 23 січня через поширення коронавірусу.

Хід протестів[ред. | ред. код]

Перші акції протесту стартували в Хабаровську 23 січня близько 13:00 за місцевим часом (о 5 ранку за Києвом), де на акцію вийшло близько 700 людей.^[38] Незабаром почалися поодинокі затримання учасників протесту. Співробітники російського спеціального підрозділу поліції (ОМОН) спочатку намагалися відтіснити присутніх з площі, далі вже застосовували кийки при затриманні. Поліція стверджує, що акція не узгоджена з владою, тому вимагає від її учасників розійтися.^[38]

25 січня керівник штабів Навального Леонід Волков закликав вийти на протести на своєму акаунті в Twitter закликав вийти на протести 31 січня.^[41]

27 січня поліціянти РФ провели 20 обшуків у прихильників та близьких Навального, зокрема у квартирах його дружини Юлії^[42][43].

31 січня протести продовжилися, цього дня було затримано щонайменше 145 протестувальників^[44]. Протести 31 січня були більш масові.^{[скільки?]}

21 квітня протести у багатьох містах Росії відновилися^[45], що раніше було анонсовано Фондом боротьби з корупцією^[46].

Оцінки[ред. | ред. код]

У Росії[ред. | ред. код]

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що на акції протесту, які відбулись 23 січня, «вийшло мало людей, багато людей голосують за Путіна».^[47]

Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що посольство США в Москві «опублікувало маршрути протестів в містах Росії та вкинуло інформацію про похід на Кремль».^[48]

За кордоном[ред. | ред. код]

Як вважає британський тижневик Economist, те, що команді Навального вдалося попри ‎щільну охорону показати маєток широкому загалу, стало справжнім «приниженням» для Кремля, за ‎яке опозиціонеру, цілком можливо, доведеться дорого заплатити. ‎Останній фільм намагається пробити діру у легітимності ‎Путіна в очах людей. Але і для Кремля ситуація непроста, відправити Навального за ґрати означає ‎перетворити його на постать на кшталт Нельсона Мандели, а вбивство опозиціонера суттєво ‎зашкодило б іміджу Путіна як людини, що відроджує втрачену імперію, вважає видання. ‎Втім, очікувати революції в Росії на цей час, мабуть, не варто, пише Economist, адже, згідно з ‎опитуваннями, лише 23 % росіян вважають, що в їхніх регіонах можуть спалахнути масштабні ‎протести.^[49]

Американська газета Washington Post погоджується з тим, що розслідування «перейшло всі червоні лінії ‎Путіна». ‎‎"Їм байдужі протести чи вибори. Вони хочуть, щоб Захід посилив санкції, тому що це дає їм привід ‎наполягати на жорсткій лінії в російській політиці".‎^[49]

Країни Великої сімки у спільній заяві висловили занепокоєння затриманням тисяч мирних демонстрантів та журналістів під час мітингів 23 січня та вимагають звільнення Олексія Навального.^[50]

Наслідки[ред. | ред. код]

24 січня поліціянти затримали 3,3 тис. учасників протестів^[51], станом на вечір 25 січня кількість затриманих сягнула 3711 осіб (1455 — в Москві, 557 у Санкт-Петербурзі, 122 у Казані, 98 у Новосибірську та 94 у Воронежі).^[52]

Розслідування[ред. | ред. код]

25 січня у Петербурзі було порушено кримінальні справи через мітинги за «блокування доріг»^[53], аналогічно в Москві було порушено 6 кримінальних справ за чотирма статтями, одна з них — за порушення карантину.^[54]

Див. також[ред. | ред. код]

• Отруєння Олексія Навального
• Палац для Путіна. Історія найбільшого хабаря
• Палац Путіна

Примітки[ред. | ред. код]

Нотатки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Протести в Росії 23 січня 2021