Протести проти карантинних обмежень пандемії COVID-19 — Вікіпедія

Протест проти карантину в Квін-Парк, Торонто, 25 квітня 2020 року

В різних країнах відбулися акції протесту й демонстрації проти реакцій пандемію COVID-19 урядовими органами. Деякі форми протестів порівнювали з рухом «Ліги проти масок» в Сан-Франциско, яке спостерігалося під час пандемії 1918 року .[1] Також відбувалися різні страйки.

Африка[ред. | ред. код]

Кот-д'Івуар[ред. | ред. код]

Протестувальники зруйнували центр тестування на коронавірус, що будувався в Абіджані, і, за їхніми словами, він знаходився в багатолюдному житловому районі занадто близько до їхніх будинків.[2]

Кенія[ред. | ред. код]

Уряд Кенії звинувачують у надзвичайних заходах, протестувальники звинувачують поліцію Кенії у вбивстві щонайменше шести людей протягом перших 10 днів після початку карантину. Дехто протестував проти примусового карантину осіб, які не дотримувались норм або поверталися з-за кордону, стверджуючи, що вони перебувають на карантині 14 днів за рахунок держави.[3] Сотні людей протестували 8 травня 2020 року, коли уряд знищив 7000 будинків та ринок у Каріобангі, намагаючись контролювати вірус.[4]

Малаві[ред. | ред. код]

Вищий суд Малаві тимчасово заборонив уряду здійснювити 21-денний карантин..Перед постановою було проведено невеликі протести, принаймні у трьох великих містах, де деякі протестуючі заявили, що краще заразитися вірусом, ніж померти від голоду через відсутність роботи.[5]

Нігерія[ред. | ред. код]

Група щонайменше двадцяти хворих на коронавірус була вимушена виїхати з ізолятора, протестуючи проти ймовірного неналежного догляду та дій уряду.[6] Працівники на будмайданчику протестували проти заходів блокування, які обмежили їхню можливість працювати над будівництвінафтопереробного заводу для мільярдера Аліко Данготе.[7]

Руанда[ред. | ред. код]

Біженці, які були переселені в країну з переповненого табору у Лівії, протестували проти закриття з табору біженців у столиці Кігалі.[8]

Південна Африка[ред. | ред. код]

Пройшли протести проти політики, згідно якої продовольча допомога мала бути спрямована лише на домогосподарства, які заробляють менше 3600 рандів, і вимагали дій від Агентства соціального захисту Південної Африки.[9] Серфери протестували задля отримання дозволу на серфінг під час карантину.[10]

Зімбабве[ред. | ред. код]

Троє активістів зникли безвісти після протесту в Хараре, Зімбабве, через заходи щодо карантину 15 травня 2020 року . Пізніше їх виявили в лікарні. Вони стверджували, що їх викрали, після чого вони зазнали тортур, включно з сексуальними.[11]

Азії[ред. | ред. код]

КНР[ред. | ред. код]

Протестувальники проти планів створити клініки для коронавірусу поблизу житлових районів у Гонконзі 15 лютого 2020 року

Власники невеликих магазинів протестували проти продовження плати за оренду за межами універмагу Grand Ocean в Ухані. Відео з демонстрації були розміщені на платформі соціальних медіа Sina Weibo, але його швидко видалили.[12][13]

Пакистан[ред. | ред. код]

Десятки лікарів були заарештовані в Кветті після протестів проти відсутності засобів безпеки.[14] Сотні робітників протестували проти звільнень через пандемію, збираючись на своїх старих місцях роботи по всьому місту Карачі.[15]

Батьки студентів, які навчалися за кордоном у китайській провінції Хубей, протестували проти рішення урядів залишити дітей у цьому районі у лютому 2020 року.[16]

Індія[ред. | ред. код]

Після телевізійного повідомлення прем'єр-міністра Нарендри Моді про те, що карантин має бути продовжено щонайменше до 3 травня, поліція застосувала кийки для розгону протестувальників-мігрантів у Мумбаї. Тисячі безробітних мігрантів зібралися на залізничних вокзалах і вимагали дозволити їм розірвати похїати додому.[17] Подібні протести спостерігалися і в інших частинах країни з боку робітників, і тих, хто стверджував, що вони не отримують допомоги, яку обіцяв уряд надати їм у період закриття.[18]

Ізраїль[ред. | ред. код]

Тисячі ізраїльтян, дотримуючись соціального дистанціювання, взяли участь протестах проти карантину в країні, запровадженого прем'єр-міністром Беньяміном Нетаньяху. Поліція дозволяла протести, якщо люди тримали дистанцію двох метрів та носили маски.[19] Інші демонстрації пройшли в ортодоксальному районі Єрусалиму Меа Шеарім, де чоловіки кидали каміння в поліцію.[20]

19 липня поліція Ізраїлю застосувала водомети для розгону протестувальників[21].

Ірак[ред. | ред. код]

Протести проти блокування проходили на тлі поточних протестів проти влади та насильства над жінками в країні.[22][23]

Ліван[ред. | ред. код]

Протестувальники виступали проти економічних наслідків карантину.[23] Щонайменше один демонстрант загинув після того, як солдати застосували сльозогінний газ, кийки та гумові кулі для розгону протестувальників у Триполі, які кидали коктейлі Молотова.[24] Протесту також зібралися в Бейруті близ центрального банку та заблокували основні дороги.[25]

Філіппіни[ред. | ред. код]

Спонтанні демонстрації пройшли 1 квітня 2020 року у найбіднішому районі Кесон-Сіті проти нестачі їжі та іншої допомоги.[26] Поліція жорстоко розігнала протестувальників та заарештувала 21 людину.[27] Міський голова та представник Конгресу звернулися до поліції з проханням звільнити заарештованих.

Європа[ред. | ред. код]

Україна[ред. | ред. код]

Докладніше: Протести проти розміщення евакуйованих з Китаю українців у 2020 році

14-20 лютого в Нових Санжарах відбувалися протести проти розміщення у населених пунктах України евакуйованих громадян України (з підозрою на захворювання коронавірусною хворобою 2019) з міста Ухань (КНР) до України.

29 квітня у Києві прошла акція підприємців проти карантинних заходів[28]. 6 травня в Києві відбулась аналогічна акція під назвою «Карантин вбиває»[29]

Влітку та восени 2021 у різних містах України відбулись акції проти примусової вакцинації проти COVID-19 та обмежень для невакинованих осіб. Зокрема, 27 липня «хресна хода» проти вакцинації була організована Московським патріархатом[30], 18 вересня мітинг відбувся у Чергінові, а 3 листопада учасники мітингу перекривали вулиці Києва[31]

Франція[ред. | ред. код]

18 квітня в Парижі мотоцикліст врізався у відкрите поліцейське авто без маркування. Демонстрації проходили в О-де-Сен, Тулузі, Ліоні та Страсбурзі.[32]

У Франції протести активізувались після оголошення 12 липня 2021 президентом Макроном впровадження «санітарного паспорту», обов'язкового для користування громадським транспортом, відвідування громадських місць. Проти таких заходів виступила Марін Ле Пен, імовірна претендентка на мпосаду Президента Франції 2022[33] 14 липня «День взяття Бастилії», у Парижі близько 2250 людей протестували проти нових обмежень. Демонстрації також пройшли в Тулузі, Бордо, Монпельє, Нанті та 48 інших місцях, загалом взяли участь близько 19 000 протестувальників[34]. Велелюдні мітинги в різних містах Франції, в яких сукупно рали участь від 100 до 250 тисяч осіб відбувалися також 17 липня[35], 24 липня[36], 31 липня[37], 7 серпня[38], 9 серпня[39], 14 серпня[40], пізніші демонстрації були менш велелюдними[41]

Німеччина[ред. | ред. код]

Протест у Кройцберзі 1 травня 2020 року

З квітня 2020 року в Німеччині в кількох містах пройшли численні протести проти політики уряду щодо пандемії COVID-19. 25 квітня 2020 близько 1000 людей зібралися в Берліні біля театру Фольксбюне, сотні інших протестували в Штутгарті 26 квітня проти карантину.[42] 26 квітня в центрі Берліна було затримано понад 100 осіб.[43]. Протест у Берліні 29 серпня зібрав 38 000 учасників.[44]

Приблизно з середини 2020 року головним організатором протестів стала група Querdenken (дослівно — «мислення з різних боків»), яка спочатку базувалась у Штутгарті[45] але незабаром організовувала мітинги також у Берліні та інших містах. Протести часто супроводжувалися контрпротестами, що змушувало поліцію докладати чималих зусиль, аби не допустити зіткнень.[46] Проти протестувальників виступив також Марк Цукерберг, ініціювавши 16 вересня 2021 року видалення у мережі Facebook майже 150 облікових записів і груп, пов'язаних із Querdenken[47][48].

Італія[ред. | ред. код]

В Італії протести проти почались з березня 2020 року. Початково з протестами виступило католицьке духівництво у зв'язку із забороною поховань померлих від коронавірусу[49]. Джованні Д'Ерколе, єпископ Асколі-Пікено в регіоні Марке, стверджував, що нездатність релігійних установ проводити служби без поховань нагадувала диктатуру.[50]

Починаючи з літа 2021 хвилю протестів викликало впровадження паспорту імунізації, що з 6 серпня 2021 означало обмеження для невакцинованих осіб.[51][52] Протести активувалися із наближенням закінчення терміну обов'язкової вакцинації 9 жовтня. На П'яцца-дель-Пополо в Римі зібралося приблизно 10 000 людей, і натовп увірвався в штаб-квартиру Італійської Генеральної конфедерації праці, найбільшої профспілки в Італії.[53]. Протести відбувались і в інших містах[54].

Польща[ред. | ред. код]

Сотні протестувальників зібралися в польському прикордонному місті Згоржелець, щоб протестувати проти карантину. Протест проводили на пішохідному мосту, який з'єднує Згоржелець та німецьке місто Горліц, оскільки багато хто проживав у Польщі, але працював у Німеччині. Багато хто протестував проти заборону перетинати кордон країн, оскільки вони жили в іншій країні.[55]

Росія[ред. | ред. код]

Поліціянти розігнали натовп з 2000 осіб у Владикавказі.[56][57]

Сербія[ред. | ред. код]

Іспанія[ред. | ред. код]

Тисячі людей, переважно прихильники крайньо правої партії Вокс, брали участь у протестах у Мадриді та регіональних столицях країни через карантин та його вплив на економіку Іспанії. Протестувальники дотримувалися соціальної дистанції, а на чолі мадридських протестів їхав автобус, в якому був керівник партії Vox Сантьяго Абаскаль. Абаскаль закликав нинішню владу подати у відставку через карантин.[58]

Британія[ред. | ред. код]

Протести проти карантину у Британії проходили по всій країні у містах: Манчестер, Лестер та Саутгемптон.[59]

У кінці квітня двоє протестувальників були заарештовані у Шрусбері.[60] 2 травня група з 20 осіб, до якої входили деякі маленькі діти, провела мирний протест біля Нового Скотленд-Ярду.[61]

30 травня в Гайд-парку[62] відбувся «Фестиваль свободи».[63] Демонстранти скандували «мені соромно за тебе», а поліцію зажорстокість під час арештів порівняли з Гестапо.[64]

Північна Америка[ред. | ред. код]

Канада[ред. | ред. код]

Протест проти карантину у Ванкувері, Британська Колумбія, 26 квітня 2020 року

У Канаді 19 квітня у Ванкувері почалися американські протести.[65][66] Акції пройшли також у Торонто, Едмонтоні та Оттаві.[67][68]

21 квітня повідомлялося, що ув'язнені в пенітенціарному закладі Саскачеван протестують проти карантину.[69]

15 січня 2022 року набуло чинності розпорядження Уряду про вимогу паспорта вакцинації під час перетину кордону зі США. Це спричинило протест водіїв вантажівок[70]. 18 лютого столична поліція, посилена підкріпленням із різних регіонів Канади, розпочала операцію з припинення мітингу.  За цей час було затримано 191 особу, евакуйовано 79 автомашин[71].

Мексика[ред. | ред. код]

29 квітня поліція в Яялоні, Чіапас, на півдні Мексики, відкрила вогонь по людях, які протестували проти закриття пункту пропуску, який залишив їхню громаду ізольованою. Мешканці сусідньої Тумбали скаржилися, що в пункті пропуску неможливо отримати доступ до державних та банківських послуг. Контрольно-пропускні пункти було встановлено в 20 % муніципальних районах країни, що федеральний уряд визнав незаконним.[72]

Сотні мексиканців взяли участь у демонстраціях 30 травня з вимогою відставки президента Андреса Мануеля Лопеса Обрадора через його дії під час карантину протипандемії COVID-19.[73]

США[ред. | ред. код]

Протести почалися в січні 2020 біля Білого дому. Перший випадок COVID-19 в США було зафіксовано 19 січня 2020 року[74].

До 7 квітня в 42 штатах було почато карантин.[75] Він мав серйозні економічні наслідки, включаючи різке зростання рівня безробіття через закриття магазинів та робочих місць.[76] До 15 квітня в деяких штатах спалахнули протести і демонстрації, вимагаючи повернути нормальний стан речей. До 1 травня в більш ніж половині штатів відбулися демонстрації, і багато губернаторів почали вживати заходів для зняття обмежень.[77]

Після кількох тижнів гучних акцій протесту далекобійників у Канаді [Архівовано 28 лютого 2022 у Wayback Machine.], група американських далекобійників планує провести власну демонстрацію під назвою «Народний конвой». Колона вирушила в середу 23 лютого пізно вранці з Аделанто, Каліфорнія, приблизно в 85 милях на схід від Лос-Анджелеса[78].

«Єдиний спосіб, як я міг це описати, — це те, що я дуже пишався тим, що я американець, дуже пишався тим, що був частиною цього», — сказав Тревіс Бевелхаймер, далекобійник з Оберліна, штат Канзас, про атмосферу демонстрації, що проїхала Золотою долиною.

Океанія[ред. | ред. код]

Австралія[ред. | ред. код]

У день АНЗАК (26 квітня) в сільському містечку Трафальгар, штат Вікторія, відбулися перші акції протесту проти карантину.[79][80]

У День матері (9 травня) від 100 до 300 учасників протестували проти закриття карантину біля будинку парламенту Вікторії в Мельбурні.[81][82]

Південна Америка[ред. | ред. код]

Аргентина[ред. | ред. код]

25 травня, під час річниці першого національного уряду, по всій країні спалахнули протести[83], але переважно в Буенос-Айресі та Кордобі. Протест складався здебільшого від власників малого бізнесу, які вимагали дозволити органам місцевого та національного самоврядування працювати відповідно до санітарного протоколу. На цей момент наказ про перебування вдома діяв по всій країні протягом 65 днів.

Бразилія[ред. | ред. код]

18 березня бразильці в Сан-Паулу та Ріо-де-Жанейро протестували проти карантину, запровадженого Жаїром Болсонару[84].

19 квітня, в День Збройних Сил Бразилії, Болсонаро зібрався з близько 600 протестуючих перед штабом армії в Бразилії, щоб вимагати «військового втручання» в боротьбу з коронавірусною ситуацією. Менші акції протесту із закликом губернаторів подати у відставку відбулися попереднього дня в Ріо-де-Жанейро, Сан-Паулу та Бразилію.[85]

Чилі[ред. | ред. код]

18 березня в комунах Ель-Боске, Ла-Пінтана та інших комунах в столичному регіоні Сантьяго відбулися заворушення.[86]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Kane, Peter Lawrence (29 квітня 2020). The Anti-Mask League: lockdown protests draw parallels to 1918 pandemic. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
  2. ↑ Coronavirus: Ivory Coast protesters target testing centre. BBC News. 6 квітня 2020. Архів оригіналу за 1 травня 2020.
  3. ↑ Dahir, Abdi Latif (8 травня 2020). Kenyans held for weeks in quarantine were then told to pay to get out. baltimoresun.com. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 9 травня 2020.
  4. ↑ News, A. B. C. Kenyans protest house demolitions amid virus restrictions. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 9 травня 2020.
  5. ↑ Malawi high court blocks coronavirus lockdown. www.aljazeera.com. 17 квітня 2020. Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 9 травня 2020.
  6. ↑ Nigeria: COVID-19 patients protest over 'ill treatment'. www.aa.com.tr. 6 травня 2020. Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 9 травня 2020.
  7. ↑ Nigerian workers riot over Covid-19 lockdown | New Straits Times. NST Online (англ.). 27 квітня 2020. Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 9 травня 2020.
  8. ↑ Refugees Protest Under Coronavirus Lockdown in Rwanda | Voice of America — English. www.voanews.com (англ.). 17 квітня 2020. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 9 травня 2020.
  9. ↑ Anciano, Fiona (24 квітня 2020). "We are still waiting" – protesting under lockdown in South Africa. openDemocracy (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 9 травня 2020.
  10. ↑ Anti-lockdown protests around the world | Reuters.com. www.reuters.com. 5 травня 2020. Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 9 травня 2020.
  11. ↑ News, A. B. C. Zimbabwe police accused of assaulting young female activists. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  12. ↑ covid 19: Wuhan rent protest shows unrest brewing in China after lockdown - The Economic Times. Economictimes.indiatimes.com. Архів оригіналу за 10 вересня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
  13. ↑ Huang, Kristin (19 квітня 2020). Chinese woman charged with organising protests during coronavirus lockdown. South China Morning Post (англ.). Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
  14. ↑ Pakistan arrests doctors protesting over lack of virus safety equipment | World news. The Guardian. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
  15. ↑ Latif, Aamir (30 квітня 2020). Millions of Pakistani laborers struggle amid COVID-19 lockdown. www.aa.com.tr. Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
  16. ↑ Raza Hassan, Syed (16 лютого 2020). Parents protest as Pakistani students stuck in China under coronavirus lockdown. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
  17. ↑ India extends world's biggest lockdown, ignites protest by migrant workers. 14 квітня 2020. Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
  18. ↑ Puranam, Elizabeth (15 квітня 2020). India's migrant workers protest against lockdown extension | India News. Al Jazeera. Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 27 квітня 2020.
  19. ↑ Rosner, Elizabeth. Israelis maintain social distancing while protesting Netanyahu. Nypost.com. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 27 квітня 2020.
  20. ↑ staff, T. O. I. (20 квітня 2020). Police clash with stone-throwing Haredi protesters in Jerusalem, 5 arrested. www.timesofisrael.com (амер.). Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
  21. ↑ Поліція Ізраїлю застосувала водомети для розгону протестувальників. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
  22. ↑ Arab, The New. The Iraq Report: Protest movement revives as coronavirus lockdown eased. alaraby (англ.). Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
  23. ↑ а б Coronavirus lockdowns prompt protests in India, Lebanon, Iraq. 19 квітня 2020. Архів оригіналу за 25 квітня 2020. Процитовано 27 квітня 2020.
  24. ↑ Osseiran, Nazih; Nissenbaum, Dion (28 квітня 2020). Protesters in Lebanon Demand Economic Relief as Coronavirus Lockdown Eases. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
  25. ↑ Hatoum, Bassam; Hussein, Bilal (29 квітня 2020). Lockdown lifts in Lebanon, protests erupt over economic crises. Christian Science Monitor. ISSN 0882-7729. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
  26. ↑ Ellao, Janess Ann J. (1 квітня 2020). Arrests in QC reveal lack of gov't support to lockdown-affected residents. Bulatlat (амер.). Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
  27. ↑ 21 protesters demanding food aid arrested in Quezon City. CNN (англ.). 1 квітня 2020. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 19 червня 2020.
  28. ↑ У Києві підприємці протестують проти карантину - RegioNews.ua. regionews.ua. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  29. ↑ "Карантин вбиває": підприємці вийшли протестувати під Кабмін. ukrinform.ua. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  30. ↑ "Наша вакцина - це причастіє": хресна хода УПЦ МП у розпал пандемії. Як це було - BBC News Україна. bbc.com. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  31. ↑ Мітинг антивакцинаторів у Києві: страх втратити роботу або стати роботами. dw.com. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  32. ↑ McAuley, James (25 квітня 2020). Violent protests in Paris suburbs reflect tensions under lockdown. The Washington Post (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
  33. ↑ (Dutch) 'Fransman die zich niet wil laten prikken moet maar voelen' [Архівовано 21 серпня 2021 у Wayback Machine.]. NRC Handelsblad, 13 July 2021.
  34. ↑ French police fire tear gas as anti-vaccine protest turns violent. Al Jazeera. 15 липня 2021. Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
  35. ↑ (Dutch) 'Gele hesjes lopen te hoop tegen 'pasdictatuur' ' ('Yellow vests crowd together against 'pass dictatorship' ') [Архівовано 21 серпня 2021 у Wayback Machine.]. NRC Handelsblad, 1 August 2021.
  36. ↑ French protesters reject virus passes, vaccine mandate. AP NEWS (англ.). 24 липня 2021. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021.
  37. ↑ 'Protesters Say France's Anti-Virus Pass Is A Threat To Personal Freedoms' [Архівовано 21 серпня 2021 у Wayback Machine.]. National Public Radio, 2 August 2021. Retrieved 20 August 2021.
  38. ↑ Dagblad van het Noorden, 9 August 2021.
  39. ↑ (Dutch) 'Coronapaspoort in Frankrijk: 'Wij houden ons hart vast' '. [Архівовано 21 серпня 2021 у Wayback Machine.] NRC Handelsblad, 11 August 2021.
  40. ↑ (Dutch) 'Weer massale protesten tegen Franse 'gezondheidsdictatuur' ' (Again massive protests against French 'health dictatorship') [Архівовано 21 серпня 2021 у Wayback Machine.]. De Telegraaf, 14 August 2021. Retrieved 18 August 2021.
  41. ↑ Dagblad van het Noorden, 23 September 2021.
  42. ↑ German conspiracists protest against coronavirus lockdown | DW | 25.04.2020. DW.COM (en-GB) . Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 30 квітня 2020.
  43. ↑ 'I want my life back': Germans protest against lockdown. Reuters (англ.). 25 квітня 2020. Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
  44. ↑ In German: 'Fast 40.000 Menschen bei Corona-Demos — Sperren am Reichstag durchbrochen' (Almost 40,000 people by corona demos — fences at the Reichstag broken through) [Архівовано 1 вересня 2020 у Wayback Machine.]. rbb24.de, 29 August 2020. Retrieved 19 September 2020.
  45. ↑ Morris, Loveday; Beck, Luisa (12 листопада 2020). Germany's protests against coronavirus restrictions are becoming increasingly radical. The Washington Post. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 2 грудня 2020.
  46. ↑ Demos von Lockdown-Gegnern und Corona-Leugnern (нім.). Deutsche Welle. 12 грудня 2020. Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 21 березня 2021.
  47. ↑ Seiten von Corona-Leugnern – Facebook löscht "Querdenken"-Kanäle [Pages of Corona deniers – Facebook deletes "Querdenken" channels] (нім.). Tagesschau. 16 вересня 2021. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  48. ↑ Gleicher, Nathaniel; Rens, Semjon (16 вересня 2021). Entfernung neuer Arten von bedrohlichen Netzwerken [Removal of new kinds of menacing networks]. fb.com (нім.). Facebook. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
  49. ↑ Mass protests: Italian priests vent fury over lockdown bar on worship. POLITICO. 29 квітня 2020. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
  50. ↑ Mass protests: Italian priests vent fury over lockdown bar on worship. POLITICO. 29 квітня 2020. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
  51. ↑ 'Italy faces wave of Green Pass protests' [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.]. Wanted in Rome, 24 July 2021. Retrieved 6 August 2021.
  52. ↑ 'Thousands in Italy protest against tougher regulations to contain coronavirus' [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.]. South China Morming Post, 25 July 2021. Retrieved 6 August 2021.
  53. ↑ Carlo, Andrea (25 жовтня 2021). How a COVID pass protest sparked a debate in Italy on its fascist past. euronews (англ.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
  54. ↑ LIVE | Weer massale protesten tegen Franse ’gezondheidsdictatuur’. Telegraaf (нід.). 14 серпня 2021. Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
  55. ↑ Reuters (25 квітня 2020). Hundreds Protest Against Lockdown at Polish-German Border. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
  56. ↑ Furlong, Ray (21 квітня 2020). Russian Police Break-Up Anti-Lockdown Protest. Radio Free Europe Radio Liberty. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
  57. ↑ Hundreds protest in southern Russian against coronavirus curbs. Reuters. 20 квітня 2020. Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
  58. ↑ Coronavirus: Anti-lockdown car protest draws thousands. BBC. 23 травня 2020. Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
  59. ↑ Sabbagh, Dan (14 травня 2020). Police vow to break up planned anti-lockdown protests in UK cities. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
  60. ↑ Leather, Harry. Two arrested after anti-lockdown protesters in stand-off with police on roof of Shrewsbury College. www.shropshirestar.com (англ.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
  61. ↑ Protesters in London take part in group hug in defiance of lockdown. Evening Standard. 2 травня 2020. Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  62. ↑ Quinn, Angie (30 травня 2020). Police make arrests after lockdown breaches in another protest in Hyde Park. mylondon (англ.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
  63. ↑ Jeremy Corbyn's brother arrested again at another anti-lockdown protest in London. uk.news.yahoo.com (en-GB) . Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
  64. ↑ Several arrested at anti-lockdown protest in London's Hyde Park (англ.), архів оригіналу за 7 червня 2020, процитовано 10 липня 2020
  65. ↑ Carrigg, David (19 квітня 2020). COVID-19: Small group protests coronavirus restrictions in Vancouver. Vancouver Sun. Postmedia Network. Архів оригіналу за 12 травня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
  66. ↑ Protesters march against COVID-19 prevention measures in Vancouver | CTV News. Bc.ctvnews.ca. 26 квітня 2020. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
  67. ↑ 'A bunch of yahoos,' Ont. premier says of people protesting COVID-19 emergency measures | CTV News. Toronto.ctvnews.ca. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
  68. ↑ Lauren, Boothby (1 травня 2020). Hundreds flock to Alberta legislature to protest COVID-19 restrictions. Edmonton Journal. Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 5 травня 2020.
  69. ↑ Bridges, Alicia (21 квітня 2020). Sask. Penitentiary inmates protest COVID-19 restrictions they say put them in cells 20 hours per day. CBC News. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 5 травня 2020.
  70. ↑ VIDEO: Crowd of supporters greets anti-vaccine-mandate truck convoy as it leaves Vancouver for Ottawa. Smithers Interior News (амер.). 23 січня 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  71. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  72. ↑ México: Protesta contra retén por COVID termina en tiroteo. AP NEWS. 30 квітня 2020. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  73. ↑ Manifestaciones anti AMLO en varios estados - Estados - La Jornada. www.jornada.com.mx (ісп.). 30 травня 2020. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  74. ↑ TIMELINE: The Trump Administration’s Decisive Actions To Combat the Coronavirus. www.donaldjtrump.com (англ.). Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
  75. ↑ Dittrich, Valerie (7 квітня 2020). COVID-19: 'People have to be responsible for themselves': Eight U.S. states still not locked down. National Post. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 9 травня 2020.
  76. ↑ Lee, Yen Nee (24 квітня 2020). 7 charts show how the coronavirus pandemic has hit the global economy. CNBC. Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 9 травня 2020.
  77. ↑ Budryk, Zack (3 травня 2020). Governors, experts await results of reopening states as protests continue. The Hill. Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 9 травня 2020.
  78. ↑ Truck convoy protesting pandemic measures continues rolling east. Las Vegas Review-Journal (амер.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  79. ↑ Rural town breaks coronavirus lockdown rules in protest. au.news.yahoo.com (en-AU) . Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
  80. ↑ Dozens attend anti-coronavirus lockdown protest in regional Victoria. SBS News (англ.). Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
  81. ↑ ‘Incredibly disappointing’: Ugly scenes at Melbourne coronavirus protests as violence erupts. 7NEWS.com.au (англ.). 10 травня 2020. Архів оригіналу за 11 вересня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
  82. ↑ Protesters flout social distancing rules at coronavirus lockdown rally in Melbourne. SBS News (англ.). Процитовано 10 травня 2020.
  83. ↑ de 2020, 25 de Mayo. Un reducido grupo de manifestantes protestó contra la cuarentena en la Plaza de Mayo. infobae (es-ES) . Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
  84. ↑ Coronavirus protest in Brazil sees millions bang pots from balconies. BBC. 19 березня 2020. Архів оригіналу за 22 травня 2020. Процитовано 13 травня 2020.
  85. ↑ Brazil's Bolsonaro joins protest against coronavirus restrictions | Coronavirus pandemic News. Al Jazeera. 20 квітня 2020. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 27 квітня 2020.
  86. ↑ El Mercurio S.A.P (18 травня 2020). Protestas en la comuna de El Bosque: Vecinos denuncian falta de alimentos en medio de cuarentena | Emol.com. Emol. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
Хронологія
Штами
Вплив
Події
Установи
Лікарні та готелі
Організації
Особи
Медичні працівники
Науковці
Посадові особи
ВООЗ
Країни
Інші
Померли
Сучасні протести
Громадянські
Міжнародні
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Протести_проти_карантинних_обмежень_пандемії_COVID-19&oldid=37984785