Протисудомні препарати — Вікіпедія

Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

Протисудо́мні препара́ти (також антиконвульса́нти, від лат. convulsio — судоми) — фармацевтичні препарати протисудомної дії, що використовують для лікування епілепсії, зняття м'язових судом різноманітного походження (наприклад, при інтоксикаціях або правцеві).

Карбамазепін — протисудомний препарат, розповсюджений серед усіх, що застосовують при лікуванні невралгії. Препарат ефективний серед більшості хворих у випадках початку лікування на ранніх стадіях. Тому, якщо у хворого не відбувається полегшення болю при лікуванні карбамазепіном, у лікаря навіть може виникнути сумнів у діагнозі невралгії трійчастого нерву. Однак, згодом ефективність карбамазепіну знижується. Можливі побічні ефекти: сонливість, двоїння в очах, запаморочення та нудота.

Баклофен — м'язовий релаксант, тобто препарат, що розслаблює м'язи. Ефективність його застосування зростає при спільному призначенні з іншими протисудомними препаратами. Його побічними ефектами є зміна свідомості, депресія та сонливість.

Фенитоін — протисудомний препарат, один з перших, що почали застосовувати з метою лікування невралгії.

Оксокарбазепин — новий протисудомний препарат, який використовують для лікування невралгії трійчастого нерву.

Вальпроати (препарати вальпроєвої кислоти) — використовують в лікуванні епілепсії.

Недоліки терапії[ред. | ред. код]

Лікування протисудомними препаратами має суттєвий недолік — згодом їхня ефективність знижується, що вимагає підвищення дози. Однак, підвищення дозування провокує і до збільшення прояву побічних ефектів (отже, деякі препарати мають токсичність).

Посилання[ред. | ред. код]

• Ермаков А.Ю., Болдырева С.Р., Литвинович Е.Ф. Современные противоэпилептические препараты в лечении симптоматических парциальных эпилепсий у детей : [арх. 28 жовтня 2014] // Медицинский Совет. — № 1. (рос.)
• Болдырева С.Р., Ермаков А.Ю. Побочные действия антиэпилептических препаратов // Медицинский Совет. — 2008. — № 9—10.^{[недоступне посилання з квітня 2019]} (рос.)

Це незавершена стаття з фармакології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.