Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» — Вікіпедія

Закон про окуповані території
Закон України
Загальна інформація
Повна назва:	Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України
Номер:	1207-VII
Ініціатор(и):	Народний депутат України Соболєв С. В.
Дати
Поданий на розгляд:	19 березня 2014
Прийнятий:	15 квітня 2014
Діє/діяв з:	27 квітня 2014
Статус: Чинний

Частина циклу статей
Гібридна російська агресія проти України
Гібридна війна Російська диверсійна діяльність в Україні Інформаційна війна Сепаратизм в Україні Ленінопад Друга холодна війна Гібридна російська армія «Воєнторг» Центр інформаційного протиборства Точки зору щодо цієї війни
Концепції Українофобія Російська пропаганда Путінізм Російський світ Рашизм
Резонансні події Корсунський інцидент Штурм картографічної частини Спиляні дерева на Інститутській Убивство Рибака Одеса 2 травня Авіаудар у Луганську Телесюжет про розіп'ятого хлопчика Справа Савченко Збиття Boeing 777 Обстріл зупинки «Донгірмаш»
Акції Марші миру в Росії (15 березня та 21 вересня 2014) Протести в Росії проти війни Кремля в Україні Російські продовольчі антисанкції (6 серпня 2013 – по теперішній час) Експортна блокада України Росією (14 серпня 2013 – по теперішній час) Не купуй російське! (15 серпня 2013 – по теперішній час) Бойкот російського кіно Декларація про боротьбу за звільнення України (20 березня 2014)
Санкції та економіка Шоколадна війна Газові конфлікти між Росією й Україною Російська газова блокада України Міжнародні санкції щодо Росії (2014—2015) Список громадян Росії та України, до яких застосовано санкції внаслідок окупації Росією Криму Фінансова криза в Росії (з 2014) Уельський саміт НАТО 2014 (4 – 5 вересня 2014) Сили реагування НАТО Вільна економічна зона «Крим» (27 вересня 2014) Саміт G-20 у Брисбені (16 листопада 2014) Акт попередження агресії Росії проти України (18 грудня 2014) Блокування російських інтернет-сервісів в Україні
Проєкти Проєкт «Стіна» Hesco bastion
Законодавство Закон про окуповані території (27 квітня 2014) Закон про особливий статус Донбасу Закон про деокупацію Донбасу
Медіа Spilno.TV LifeNews (телеканал)
Дослідники Askai Bellingcat Dajey Petros InformNapalm LostArmour Necro Mancer
Меми та символи Візитка Яроша Георгіївська стрічка Жидобандерівці Зелені чоловічки Ихтамнет Крымнаш Ніколи ми не будемо братами Путін — хуйло! Укроп
п о р

Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»^[1] (Закон про окуповані території України) — закон, який визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності в умовах цього режиму, додержання та захисту прав фізичних та юридичних осіб. Ухвалений у другому читанні 15 квітня 2014 року.^[2][3] Набув чинності 27 квітня 2014 року.^[4]

17 березня 2015 року Верховна рада України прийняла постанову «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями»^[5], а 18 січня 2018 року ухвалилоа закон «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях», який, «з урахуванням необхідних змін»^[en] поширив дію закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (крім норм про порядок в'їзду і виїзду та про територіальну підсудність справ) на непідконтрольну Україні частину територій Донецької і Луганської областей^[6].

Передісторія[ред. | ред. код]

Розробка законопроєкту[ред. | ред. код]

20 березня 2014 року у першому читанні голосами 276 депутатів було прийнято за основу закон № 4473-1 «Про права громадян на тимчасово окупованій території» за авторством Сергія Соболєва.^[7] Цей закон став основою для підсумкового варіанту закону, в якому будуть враховані пропозиції, викладені в альтернативних законопроєктах депутатів Юрія Дерев'янка та Олега Ляшка, і який матиме назву «Про правовий режим та забезпечення прав і свобод громадян України на території Автономної Республіки Крим».^[8]

261 голосом депутати підтримали пропозицію про розгляд даного законопроєкту у другому читанні за скороченою процедурою. Ухвалення закону у другому читанні було заплановано за кінець березня 2014 року, але згодом перенесене на пізніший термін.^[9][10]

Голосування у першому читанні[ред. | ред. код]

За ухвалення законопроєкту № 4473-1 за основу проголосували 276 депутатів:

Основні положення законопроєкту[ред. | ред. код]

Законопроєкт № 4473-1, прийнятий за основу 20 березня, визначає, що тимчасово окупованою територією України є:^[8][12][13]

• територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;
• внутрішні води і територіальне море України, його дно і надра, на яких Україна здійснює суверенітет, континентальний шельф і виключна економічна зона, де Україна відповідно до своїх законодавством користується фіскальними, санітарними, імміграційними та митними правами, а в особливій економічній зоні і на континентальному шельфі — суверенними правами і юрисдикцією;
• підводний простір в межах територіального моря;
• повітряний простір, розташований над зазначеною територією.

Також, відповідно до цього законопроєкту, відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав людини та відповідальність за охорону культурної спадщини на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію.

Державні органи та органи місцевого самоврядування на тимчасово окупованій території діють лише на підставі Конституції та законів України, а також забороняється діяльність органів (посадових осіб), створених (призначених/обраних) у порядку, що суперечить Конституції та законам України. Правочини, прийняті з порушенням українського законодавча є недійсними.

Законопроєкт визначає Крим зоною з обмеженим доступом в‘їзду та виїзду. Порушення порядку в'їзду на окуповані території України та виїзду з них каратимуться позбавленням волі на строк від 3 до 5 років з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища каратимуться позбавленням волі на строк від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину. Ті самі дії, вчинені організованою групою, каратимуться позбавленням волі на строк від 7 до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину.

Згідно з даним законопроєктом, держава Україна та інші суб'єкти публічного права зберігають за собою право власності на майно, що перебуває на тимчасово окупованій території. Будь-який правочин, щодо нерухомого майна, укладений з порушенням законодавства України, є недійсним.

На тимчасово окупованій території забороняється:

• будь-яка господарська діяльність (підприємницька та некомерційна господарська діяльність), якщо вона підлягає державному регулюванню, зокрема ліцензуванню, отримання дозвільних документів, сертифікації тощо;
• ввезення та/або вивезення товарів військового призначення та подвійного використання;
• організація залізничних, автомобільних, морських, річкових, поромних, повітряних сполучень;
• користування державними ресурсами, у тому числі природними, фінансовими, кредитними;
• здійснення грошових переказів.

У законопроєкті прописана кримінальна відповідальність за колабораційну діяльність, якою вважатиметься «умисне, добровільне співробітництво у будь-якій формі з окупаційною державою або її представниками на шкоду державним інтересам України».

Порушення обмежень (заборон) економічної діяльності на окупованих територіях України каратиметься позбавленням волі на строк від 3 до 6 років з конфіскацію майна. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, каратимуться позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та з конфіскацію майна. Ті самі дії, вчинені організованою групою, каратимуться позбавленням волі на строк від 7 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацію майна.

Оцінка законопроєкту[ред. | ред. код]

Агентство ООН у справах біженців в Україні розкритикувало проєкт, оскільки обмеження можуть ускладнити чи практично унеможливити для певних осіб можливість відвідати членів сім'ї, отримати медичну допомогу чи розпоряджатися своєю власністю у Криму. Було зазначено, що передбачені у законопроєкті обмеження економічної діяльності та супутні міри кримінальної відповідальності поставлять жителів Криму перед дилемою: залишитися та порушувати українське законодавство, або виїхати. Так само, законопроєкт встановлює кримінальну відповідальність за «колабораційну діяльність», визначення якої є широким та нечітким^[14].

Федерація роботодавців України виступила з заявою, що прийняття законопроєкту може призвести до незворотних економічних наслідків. У ФРУ відзначили, що законопроєкт залишає неврегульованими питання порядку набуття і припинення права власності на території Криму, статус зареєстрованих у Криму українських підприємств та їх філій, порядок проведення фінансових операцій між розташованими на території Криму підприємствами з іншими суб'єктами господарювання, порядок сплати єдиного соціального внеску, порядок справляння заборгованості з кримських клієнтів, які відмовляються погашати борги та інше. У зверненні зазначалося, що законопроєкт містить багато ризиків для українського бізнесу, у зв'язку з чим ФРУ закликало не допустити прийняття законопроєкту без проведення консультацій з представниками бізнесу.^[15]

Критичні зауваження до проєкту закону висловили також Ольга Скрипник, член Координаційної ради громадських ініціатив з допомоги кримчанам^[16] та Асоціація «Виноградарі та винороби України»^[17].

Поправки[ред. | ред. код]

Станом на 24 березня 2014 року до проєкту закону було внесено близько 200 поправок, які стосуються питань виборчого законодавства, виплати заробітних плат, збереження громадянства України та повноважень Міністерства оборони.^[18]

Ухвалення Закону[ред. | ред. код]

Голосування[ред. | ред. код]

За ухвалення закону в цілому на пленарному засіданні проголосували 228 депутатів:

Основні положення Закону[ред. | ред. код]

В тексті прийнятого у другому читанні Закону відсутні поняття «колабораціонізм», «колабораційна діяльність».

Встановлюється, зокрема, що громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в'їзд і виїзд з тимчасово окупованої території за умови пред'явлення документа, що підтверджує громадянство України. В'їзд і виїзд іноземців та осіб без громадянства з тимчасово окупованої території допускається лише за спеціальним дозволом через встановлені пункти в'їзду-виїзду для таких осіб. Порядок в'їзду і виїзду іноземців та осіб без громадянства з тимчасово окупованої території встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Документом визначено також, що примусове зарахування громадян України до громадян іншої держави не визнається^[2].

Див. також[ред. | ред. код]

• Кримська криза
• Російське вторгнення в Україну 2014
• Анексія АР Крим та Севастополя Росією
• Вільна економічна зона «Крим»
• Державна служба України з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя
• Закон про реінтеграцію Донбасу
• Кримська платформа

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Картка законопроекту [Архівовано 24 березня 2014 у Wayback Machine.]
• Закон України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»

п о р Тимчасова окупація Криму Російською Федерацією Події Російське вторгнення до Криму Блокада українського флоту в Донузлаві Референдум про статус Криму Незаконні вибори в окупованому Криму Анексія Криму Блокада Криму Енергоміст до Криму Заборона польотів Інцидент у Керченській протоці Блокада Азовського моря Право Україна Передача Кримської області до складу УРСР (міфи) • Тимчасово окуповані території України • Декларація про боротьбу за звільнення України • Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» • Вільна економічна зона «Крим» • Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму Крим Декларація незалежності Автономної Республіки Крим та міста Севастополя РФ Договір про прийняття Криму до складу Росії Іноземні, міжнародні Резолюція ГА ООН про територіальну цілісність України • Резолюція ГА ООН «Стан з правами людини в АРК…» • Кримська декларація • Санкції щодо Криму • Кримська платформа Влада Україна Державна служба з питань АР Крим та м. Севастополя • Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України • Представництво Президента в АР Крим Росія Республіка Крим • Кримський федеральний округ • Державна рада Республіки Крим • Законодавчі збори Севастополя • Міністерство Російської Федерації у справах Криму