| Вірш | Гебрейська мова[1] | Давньогрецька мова (Септуаґінта)[2] | Латинська мова (Вульгата)[3] | Українська мова (Переклад Хоменка)[4] |
| 1 | לַמְנַצֵּחַ עַל-מָחֲלַת, מַשְׂכִּיל לְדָוִד | Εἰς τὸ τέλος, ὑπὲρ μαελεθ· συνέσεως τῷ Δαυιδ. | [In finem pro Melech intellegentiae David] Dixit insipiens in corde suo non est Deus | Провідникові хору. На мелодію «Махлат». Маскіл. Давида. |
| 2 | אָמַר נָבָל בְּלִבּוֹ, אֵין אֱלֹהִים;הִשְׁחִיתוּ, וְהִתְעִיבוּ עָוֶל-- אֵין עֹשֵׂה-טוֹב | Εἶπεν ἄφρων ἐν καρδίᾳ αὐτοῦ Οὐκ ἔστιν θεός. διεφθάρησαν καὶ ἐβδελύχθησαν ἐν ἀνομίαις, οὐκ ἔστιν ποιῶν ἀγαθόν. | Corrupti sunt et abominabiles facti sunt in iniquitatibus non est qui faciat bonum | Безумний каже в своїм серці: «Немає Бога». Зіпсувалися, мерзоту коять, нема нікого, хто добро чинив би. |
| 3 | אֱלֹהִים-- מִשָּׁמַיִם, הִשְׁקִיף עַל-בְּנֵי-אָדָם:לִרְאוֹת, הֲיֵשׁ מַשְׂכִּיל-- דֹּרֵשׁ, אֶת-אֱלֹהִים | ὁ θεὸς ἐκ τοῦ οὐρανοῦ διέκυψεν ἐπὶ τοὺς υἱοὺς τῶν ἀνθρώπων τοῦ ἰδεῖν εἰ ἔστιν συνίων ἢ ἐκζητῶν τὸν θεόν. | Deus de caelo prospexit in filios hominum ut videat si est intellegens aut; requirens Deum | Бог з неба поглядає на синів людських, щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога. |
| 4 | כֻּלּוֹ סָג, יַחְדָּו נֶאֱלָחוּ: אֵין עֹשֵׂה-טוֹב; אֵין, גַּם-אֶחָד | πάντες ἐξέκλιναν, ἅμα ἠχρεώθησαν, οὐκ ἔστιν ποιῶν ἀγαθόν, οὐκ ἔστιν ἕως ἑνός. | Omnes declinaverunt simul inutiles facti sunt non est qui faciat bonum non est usque ad unum | Усі загалом відвернулися, зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного. |
| 5 | הֲלֹא יָדְעוּ, פֹּעֲלֵי-אָוֶן: אֹכְלֵי עַמִּי, אָכְלוּ לֶחֶם; אֱלֹהִים, לֹא קָרָאוּ | οὐχὶ γνώσονται πάντες οἱ ἐργαζόμενοι τὴν ἀνομίαν; οἱ ἔσθοντες τὸν λαόν μου βρώσει ἄρτου τὸν θεὸν οὐκ ἐπεκαλέσαντο. | Nonne scient omnes ; qui operantur iniquitatem qui devorant plebem meam ut cibum panis | Невже не схаменуться усі ті лиходії, що поїдають мій народ, начебто хліб їли? Вони не призивають Бога. |
| 6 | שָׁם, פָּחֲדוּ פַחַד-- לֹא-הָיָה-פָחַד:כִּי-אֱלֹהִים--פִּזַּר, עַצְמוֹת חֹנָךְ; הֱבִשֹׁתָה, כִּי-אֱלֹהִים מְאָסָם | ἐκεῖ φοβηθήσονται φόβον, οὗ οὐκ ἦν φόβος, ὅτι ὁ θεὸς διεσκόρπισεν ὀστᾶ ἀνθρωπαρέσκων· κατῃσχύνθησαν, ὅτι ὁ θεὸς ἐξουδένωσεν αὐτούς. | Deum non invocaverunt illic trepidabunt timore ubi non fuit timor quoniam Deus dissipavit ossa eorum qui hominibus placent confusi sunt quoniam Deus sprevit eos | Тим і настрашилися страхом, де страху не було; бо Бог розсипав кості тих, що облогою стали проти тебе. Сором укрив їх, Бог бо їх відкинув. |
| 7 | מִי יִתֵּן מִצִּיּוֹן, יְשֻׁעוֹת יִשְׂרָאֵל:בְּשׁוּב אֱלֹהִים, שְׁבוּת עַמּוֹ; יָגֵל יַעֲקֹב, יִשְׂמַח יִשְׂרָאֵל | τίς δώσει ἐκ Σιων τὸ σωτήριον τοῦ Ισραηλ; ἐν τῷ ἐπιστρέψαι κύριον τὴν αἰχμαλωσίαν τοῦ λαοῦ αὐτοῦ ἀγαλλιάσεται Ιακωβ καὶ εὐφρανθήσεται Ισραηλ. | Quis dabit ex Sion salutare Israhel dum convertit Deus captivitatem plebis suae exultabit Iacob et laetabitur Israhel | Коли б то вже прийшло з Сіону Ізраїля спасіння! Коли Бог поверне долю люду свого, зрадіє Яків, утішиться Ізраїль. |
French
Deutsch
Псалом 52 у Вікісховищі
Псалом 52 у Вікіджерелах