Пулинці — Вікіпедія

село Пулинці
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Громада Лубенська міська громада
Основні дані
Населення 307
Поштовий індекс 37572
Телефонний код +380 5361
Географічні дані
Географічні координати 49°57′30″ пн. ш. 32°49′03″ сх. д. / 49.95833° пн. ш. 32.81750° сх. д. / 49.95833; 32.81750Координати: 49°57′30″ пн. ш. 32°49′03″ сх. д. / 49.95833° пн. ш. 32.81750° сх. д. / 49.95833; 32.81750
Середня висота
над рівнем моря
90 м
Місцева влада
Адреса ради 37572, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Ісківці
Карта
Пулинці. Карта розташування: Україна
Пулинці
Пулинці
Пулинці. Карта розташування: Полтавська область
Пулинці
Пулинці
Мапа
Мапа

Пу́линцісело в Україні, в Лубенській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 307 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Ісковецька сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Пулинці знаходиться на лівому березі річки Сліпорід, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Хорошки, на протилежному березі - село Ісківці. Біля села велика загата. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1713.

Історія[ред. | ред. код]

За Гетьманщини Пулинці входили до 2-ї Лубенської сотні Лубенського полку.

Зі скасуванням полково-сотенного устрою на Лівобережній Україні село перейшло до Лубенського повіту Київського намісництва[1].

У ХІХ ст. Пулинці перебували у складі Черевківської волості Лубенського повіту Полтавської губернії.

Станом на 1946 рік до Пулинцівської сільської ради Лубенського району входив також хутір Булатецький [2].

На 2012 рік Пулинці, разом з Ісківцями, перебувають у складі Ісковецької сільської ради Лубенського району Полтавської області[3].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 351 особа, з яких 140 чоловіків та 211 жінок[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 302 особи[5].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Відсоток
українська 97,39 %
російська 1,95 %
білоруська 0,33 %
гагаузька 0,33 %

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Клуб.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

1 серпня 2008 у селі відкрито меморіальний знак на згадку про односельців - жертв комуністичного голодомору.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Описи Київського намісництва 70—80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін. — К.: Наукова думка, 1989. — 392 с. — ISBN 5-12-000656-6. — С. 116
  2. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947. — С. 416
  3. Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини 1648—2012 років. Довідник з історії Адміністративно-територіального поділу Полтавська обласна рада, Державний архів Полтавської області. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2012. — 400 с. — ISBN 978-966-182-203-9. — С. 107, 197, 335
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 

Посилання[ред. | ред. код]