Північна лінія (Лондон) — Вікіпедія

	Показати координати на: OpenStreetMap · Google Maps
	Отримати координати як: KML · GPX

	Північна лінія
	Прапор
Транспортна мережа	Лондонський метрополітен
Зазвичай використовуваний транспортний засіб	London Underground 1995 Stockd, London Underground 1959 Stockd, London Underground 1962 Stockd, London Underground 1956 Stockd і London Underground 1972 Stockd
Континент	Європа
Країна	Велика Британія
Адміністративна одиниця	Вандзверт
Історичне графство	Суррей[d]
Шістнадцятковий триплет кольору	000000
Оператор	Transport for London
Дата офіційного відкриття	18 грудня 1890
Ширина колії	європейська колія
Залізничне депо	Morden Depotd
Початкова чи кінцева точка	Еджвер, Мілл-Хілл-Іст, Гай-Барнет, Кеннінгтон, ТЕС Баттерсі (станція метро) і Морден
Довжина або відстань	58 км
Файл KML	Template:Attached KML/Northern lined
Маршрутна карта	Template:Northern line mapd
Тип електрифікації	630 V DC railway electrificationd
Стан використання	використовується[d]
Номер залізничної лінії	Northern
	Офіційний сайт(англ.)
	Північна лінія у Вікісховищі

Координати: 51°39′01″ пн. ш. 0°11′38″ зх. д. / 51.650500000027776082° пн. ш. 0.194100000028° зх. д.

Північна лінія (англ. Northern line) — лінія Лондонського метрополітену, прямує з південного заходу на північний захід Лондона, з двома відгалуженнями у центральному Лондоні і трьома на півночі. Прямує на північ від своєї кінцевої південної станції «Морден» в боро Мертон до станції «Кеннінгтон» в Саутерк, де лінія розгалужується на дві центральні гілки, одна через Чарінг-кросс у Вест-Енді, а інша через Бенк у Сіті. Центральні гілки знову з'єднуються на станції Камден-таун, де лінія знову розгалужується на дві гілки, одна прямує до Хай-Барнет, а інша — до Еджвар в боро Барнет. Відгалуження Хай-Барнет має додаткове відгалуження від станції Фінчлі-Сентрал з човниковим шатлом до Мілл-гілл-Іст.

Північна — найдовша серед ліній глибокого закладення. Секція між Стоквелл і Боро відкрита в 1890 році і є найстарішою дільницею на лініях глибокого закладення. Пасажирообіг лінії в 2016/17 роках склав 294 млн пасажирів^[1] — найзавантаженіша лінія Лондонського метро. Позначена чорним кольором на схемах. Незважаючи на свою назву, не є найпівнічнішою з 12 ліній Лондона, водночас простягається на південь далі всіх інших. Має розгалужену схему, тому що об'єднує залізниці, що належали в 1920-х різним компаніям. З 50 станцій 36 розташовані під землею.

Станції[ред. | ред. код]

Відгалуження Хай-Барнет[ред. | ред. код]

Станція	Відкриття	Відгалуження	Додаткова інформація
Хай-Барнет	1 квітня 1872	Відгалуження Хай-Барнет	Кінцева. У складі Північної лінії з 14 квітня 1940^{map 1}
Тоттеридж-енд-Ветстоун	1 квітня 1872	Відгалуження Хай-Барнет	У складі Північної лінії з 14 квітня 1940 ^{map 2}
Вудсайд-парк	1 квітня 1872	Відгалуження Хай-Барнет	У складі Північної лінії з 14 квітня 1940 ^{map 3}
Вест-Фінчлі	1 березня 1933	Відгалуження Хай-Барнет	У складі Північної лінії з 14 квітня 1940^{map 4}
Мілл-гілл-Іст (човниковий рух до/з Фінчлі-Сентрал)	22 квітня 1867	Відгалуження Мілл-гілл	Зачинена 11 вересня 1939, відновлено трафік з 18 травня 1941^{map 5}
Фінчлі-Сентрал	22 серпня 1867	Відгалуження Хай-Барнет	Обслуговує Північну лінію з 14 квітня 1940^{map 6}
Іст-Фінчлі	22 серпня 1867	Відгалуження Хай-Барнет	Обслуговує Північну лінію з 3 липня 1939^{map 7}
Хайгейт	22 серпня 1867	Відгалуження Хай-Барнет	Обслуговує Північну лінію з 19 січня 1941^{map 8}
Арчвей	22 червня 1907	Відгалуження Хай-Барнет	Початкова назва Хайгейт^{map 9}
Тафнелл-парк	22 червня 1907	Відгалуження Хай-Барнет	^{map 10}
Кентиш-таун	1868	Відгалуження Хай-Барнет	Перша підземна станція відкрита 22 червня 1907. ^{map 11}

Відгалуження Еджвар[ред. | ред. код]

Станція	Відкриття	Відгалуження	Додаткова інформація
Еджвар	18 серпня 1924	Відгалуження Еджвар	Кінцева^{map 12}
Бернт-Оук	27 жовтня 1924	Відгалуження Еджвар	Відкрито з її теперішньою назвою, потім перейменовано приблизно через 4 роки після відкриття і було повернено первісна назва в 1950 році.^{map 13}
Коліндейл	18 серпня 1924	Відгалуження Еджвар	Використовується як кінцева для деяких поїздів, що курсують на північ^{map 14}
Гендон-Сентрал	19 листопада 1923	Відгалуження Еджвар	^{map 15}
Брент-кросс	19 листопада 1923	Відгалуження Еджвар	Відкрито як Брент, перейменовано 20 липня 1976^{map 16}
Голдерс-Грін	22 червня 1907	Відгалуження Еджвар	Початкова кінцева, до сьогоденна кінцева для деяких поїздів^{map 17}
Гампстед	22 червня 1907	Відгалуження Еджвар	^{map 18}
Белсайз-парк	22 червня 1907	Відгалуження Еджвар	Одна з вісьми станцій глибокого закладення Лондонського метро що може використовуватись як бомбосховище.^{map 19}
Чок-фарм	22 червня 1907	Відгалуження Еджвар	^{map 20}

Камден-таун[ред. | ред. код]

Станція	Фото	Відкриття	Відгалуження	Додаткова інформація
Камден-таун		22 червня 1907	Головний маршрут	Вузлова станція, що сполучає дві північні лінії Північної лінії та дві центральні. ^{map 21}

Відгалуження Чарінг-кросс[ред. | ред. код]

Станція	Відкриття	Відгалуження	Додаткова інформація
Морнінгтон-Кресент	22 червня 1907	Відгалуження Чарінг-кросс	^{map 22}
Юстон	12 травня 1907	Відгалуження Чарінг-кросс/Бенк	Пересадка на південні маршрути Північної лінії через Банк з платформи 6, та на лінію Вікторія^{map 23}
Воррен-стріт	22 червня 1907	Відгалуження Чарінг-кросс	Пересадка на лінію Вікторія^{map 24}
Гудж-стріт	22 червня 1907	Відгалуження Чарінг-кросс	Відкрито як Тоттенгем-корт-роуд, перейменовано 3 вересня 1908 року^{map 25}
Тоттенгем-корт-роуд	30 липня 1900	Відгалуження Чарінг-кросс	Пересадка на Центральну лінію^{map 26}
Лестер-сквер	15 грудня 1906	Відгалуження Чарінг-кросс	Пересадка на Пікаділлі ^{map 27}
Чарінг-кросс	10 березня 1906	Відгалуження Чарінг-кросс	Платформи Північної лінії відкрито 22 червня 1907, пересадка на лінію Бейкерлоо^{map 28}
Ембанкмент ( Ембанкмент пірс)	30 травня 1870	Відгалуження Чарінг-кросс	Продовження Північної лінії 13 вересня 1926, пересадка на лінію Бейкерлоо, Кільцеву та Дистрикт ^{map 29}
Ватерлоо ( Ватерлоо-пірс, Фестивальний пірс)	8 серпня 1898	Відгалуження Чарінг-кросс	У складі Північної лінії з 1926, пересадка на лінію Бейкерлоо, Джубилі та Ватерлоо-енд-Сіті^{map 30}

Відгалуження Бенк[ред. | ред. код]

Станція	Відкриття	Відгалуження	Додаткова інформація
Юстон	12 травня 1907	Відгалуження Бенк	Пересадка на південні маршрути Північної лінії через Чарінг-кросс з платформи 2, та Вікторія^{map 23}
Кінгс-кросс-Сент-Панкрас ( потяги до Лондон-Гатвік та Лондон-Лутон)	1863 (Північна лінія з травня 1907)	Відгалуження Бенк	Пересадка на лінію Кільцеву, Гаммерсміт-енд-Сіті, Метрополітен, Пікаділлі та Вікторія^{map 31}
Ейнджел	1901	Відгалуження Бенк	Має найдовший ескалатор у всій мережі метро. ^{map 32}
Олд-стріт	листопад 1901	Відгалуження Бенк	Платформи Північної лінії відкрито у лютому 1904^{map 33}
Моргейт	1865	Відгалуження Бенк	Пересадка на лінії Кільцеву, Гаммерсміт-енд-Сіті та Метрополітен^{map 34}
Бенк	25 лютого 1900	Відгалуження Бенк	Сполучення з Моньюмент ескалатором 18 вересня 1933, пересадка на лінії Центральну та Ватерлоо-енд-Сіті^{map 35}
Лондон-брідж ( Потяги до Лондон-Гатвік та Лондон-Лутон) ( Лондон-брідж-Сіті-пірс)	25 лютого 1900	Відгалуження Бенк	Пересадка на Джубилі^{map 36}
Боро	18 грудня 1890	Відгалуження Бенк	^{map 37}
Елефант-енд-Касл	18 грудня 1890	Відгалуження Бенк	Пересадка на Бейкерлоо^{map 38}
Кеннінгтон	18 грудня 1890	Головний маршрут	Тут часто мають оборот потяги прямуючі на південь на відгалуженням Чарінг-кросс.^{map 39}

Відгалуження Баттерсі[ред. | ред. код]

Станція	Фото	Відкриття	Відгалуження	Додаткова інформація
Наїн-Елмз		20 вересня 2021	Відгалуження Баттерсі
ТЕС Баттерсі		20 вересня 2021	Відгалуження Баттерсі

Головна лінія[ред. | ред. код]

Станція	Відкриття	Відгалуження	Додаткова інформація
Овал	18 грудня 1890	Головна лінія	^{map 40}
Стоквелл	4 листопада 1890	Головна лінія	Пересадка на лінію Вікторія. Спочатку була кінцевою до 1900 року, коли лінія була продовжена до Клепгем-коммон. Станція була розташована на південь від початкової. Раніше депо мало відгалуження від поточної південної колії. Одна з восьми станцій, що може використовуватись як бомбосховище. ^{map 41}
Клепгем-Норт	червень 1900	Головна лінія	Одна з восьми станцій, що може використовуватись як бомбосховище.^{map 42}
Клепгем-коммон	червень 1900	Головна лінія	Кінцева до 1926. Одна з восьми станцій, що може використовуватись як бомбосховище..^{map 43}
Клепгем-Саут	13 вересня 1926	Головна лінія	Одна з восьми станцій, що може використовуватись як бомбосховище.^{map 44}
Белгем	6 грудня 1926	Головна лінія	^{map 45}
Тутінг-Бек	13 вересня 1926	Головна лінія	Відкриття як Триніті-роуд, переменовано 1 жовтня 1950^{map 46}
Тутінг-Бродвей	13 вересня 1926	Головна лінія	Використовується як кінцева для деяких поїздів, що прямують на південь^{map 47}
Кольєрс-вуд	13 вересня 1926	Головна лінія	^{map 48}
Саут-Вімблдон	13 вересня 1926	Головна лінія	Відкрито як Саут-Вімблдон (Мертон).^{map 49}
Морден	13 вересня 1926	Головна лінія	Кінцева^{map 50}