«Під стукіт коліс» — радянський чорно-білий художній фільм 1958 року режисера Михайла Єршова, знятий за оповіданнями Юрія Нагібіна «В школу» і «Любов».
Студент Єгор, що приїжджав до рідного села, сівши в поїзд до Ленінграда, згадує під стукіт коліс. Він з дитинства дружив з сусідською дівчинкою Настею, ще школярем пішов підручним до коваля діда Іллі, і, мріючи будувати кораблі, поїхав вступати до Ленінградського кораблебудівного інституту. Проваливши іспит, він не повернувся додому — на Балтійському вокзалі завадив злодіям вкрасти валізу однієї пасажирки, за що був ними побитий, потрапив до міліції, але за допомогою сержанта міліції, що повірив хлопцеві, пішов на роботу на Балтійський завод. Через рік все ж був прийнятий в інститут. Але за рік він, хоча і постійно писав листи Насті, не отримав від неї жодної відповіді. Настя після школи стала працювати в місцевому Будинку відпочинку, зв'язавшись з колгоспним культоргом, який її кинув з відпочиваючими. Бачачи, що Настя заплуталася в житті, Єгор хоче як у дитинстві — взяти її за руку і відвести від біди, але вони сваряться. У поїзді він звинувачує себе — що виїхавши тоді, кинув Настю, і тепер не знайшов потрібних слів. Відчуваючи, що він відповідає за долю Насті, Єгор вистрибує на ходу з вагона й по шпалах повертається в село.
French
Deutsch
СРСР
